Рішення № 137613945, 12.05.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1629/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

головуючого судді Марціцкої І.Б.

за участю секретаря Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м.Теребовля цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №497967-КС-001 від 29.04.2024 у розмірі 21052, 41 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладений договір про надання кредиту №497967-КС-001 (далі за текстом - Договір), що підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, у позові зазначено, що 29.04.2024 позивачем було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір. ОСОБА_1 акцептував оферту щодо укладення кредитного договору на умовах, визначених офертою. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону останньої.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу грошові кошти у сумі 10000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності.

Відповідач зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

Однак, відповідач покладені на неї зобов`язання належним чином не виконав. Унаслідок невиконання відповідачем умов Договору виникла заборгованість, яка станом на 04.09.2025 складає 21052, 41 грн., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 9615,60 грн; сума прострочених платежів по процентах 11436,81 грн.

За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №497967-КС-001 від 29.04.2024 у сумі 21052.41 грн. та судові витрати.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позову вказав про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та дату слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подав.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частини перша, друга статті 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (статті 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом - Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 29.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про надання кредиту № 497967-КС-001.

Так, позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 497967-КС-001 про надання кредиту, а ОСОБА_1 акцептував оферту щодо укладення Договору про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

Підписанням Договору відповідач підтвердив, що до укладення Договору отримав від кредитодавця інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця.

Згідно п. 2.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Загальний розмір наданого кредиту становить 10000,00 грн; строк, на який надається кредит, становить 16 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,5 % - фіксована; комісія за видачу кредиту 1500,00 грн, строк дії договору: до 19.08.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 23054,88 грн; загальні витрати за кредитом 13054,88; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 23597,1 %; денна процентна ставка 1,16 %.

Пунктом 3 Договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору.

Пунктом 3.2.2 Договору визначено, що сторони домовились що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3 та Додатку №1 до Договору (за виключенням дострокового повернення кредиту) у наслідок чого виникає прострочка по кредиту та строк цієї прострочки більше 7 календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в пункті 2.4 договору, при цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається із восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та Додатку №1 до Договору то до закінчення строку дії Договору.

При цьому зі змісту Договору вбачається, що такий договір підписаний електронним підписом відповідача з ідентифікатором UA-0262.

Також відповідач був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту з такими ж умовами як і передбачено в договорі.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про надання кредиту № 497967-КС-001.

За змістом частини першої статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини перша, п`ята статті 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору відповідачу наданий кредит. При цьому, унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 04.09.2025 складає 21052, 41 грн., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 9615,60 грн; сума прострочених платежів по процентах 11436,81 грн.

Згідно з анкетою клієнта ОСОБА_1 останній при зверненні до позивача з метою надання кредиту вказав номер банківської картки для перерахування коштів № НОМЕР_1 .

Із відомостей ТОВ «ПрофітГід» слідує, що товариство підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: 29.04.2024 у сумі 10 000,00 грн, платник ТОВ «Бізнес Позика», номер картки отримувача НОМЕР_2 , призначення переказу: перерахування кошті ОСОБА_2 згідно кредитного договору №497967-КС-001 від 29.04.2024.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості за кредитом слідує, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 04.09.2025 складає 21052, 41 грн., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 9615,60 грн; сума прострочених платежів по процентах 11436,81 грн.

Відповідач належним чином у повному обсязі не виконував свої зобов`язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 9615,60 грн обґрунтовані та їх слід задовольнити.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами суд зазначає таке.

Як вбачається із розідлу 2 Договору Загальний розмір наданого кредиту становить 10000,00 грн; строк, на який надається кредит, становить 16 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,5 % - фіксована; комісія за видачу кредиту 1500,00 грн, строк дії договору: до 19.08.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 23054,88 грн; загальні витрати за кредитом 13054,88; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 23597,1 %; денна процентна ставка 1,16 %.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №497967-КС-001 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором на суму 5260 грн., а саме 2 платежі: - 13.05.2024 року у розмірі 2630 грн. (яка складається із 1746 грн. проценти за користування кредитом, 884 грн. комісія за надання кредиту) та 27.05.2024 року у розмірі 2630 грн. (яка складається із 1629,60 грн. проценти за користування кредитом, 616 грн. комісія за надання кредиту)

Таким чином, заборгованість відповідача за відсотками становить 9834,83 грн. грн., яка складається: - за період з 10.06.2024 по 18.06.2024, 9615,60*1,16%*8 =892,32 грн.; - за період з 18.06.2024 по 19.08.2024, 9615,60*1,5%*62 =8942,51 грн.

Крім того, нарахування відповідачу комісії у розмірі 1500 грн, яка була сплачена ОСОБА_1 , суд не погоджується з огляду на таке, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору про надання споживчого кредиту № 118869-КС-001 від 26.07.2025 свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1000 грн, встановлена в п. 2.5 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору про надання споживчого кредиту № 497967-КС-001 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1500грн суперечать положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1500 грн. Таким чином із ОСОБА_1 слід стягнути за Договором про надання кредиту №497967-КС-001 від 29.04.2024 у розмірі 17950,43 грн. ( 9615,60 грн. +9834,83 грн. - 1500 грн.).

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, та з огляду на часткове задоволення судом заявленого банком позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2065 грн. (ціна позову 21052,41 грн, що становить 100%, з яких задоволено вимог на суму 17950,43 грн, що становить 85,26 %, а тому при частковому задоволенні позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача грн = 2 422,40 х85,26 %).

Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279,280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за кредитним договором №497967-КС-001 від 29.04.2024 в розмірі 17950 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п"ятдесят) грн. 43 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 9615,60 грн; сума прострочених платежів по процентах 8334,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" судовий збір у розмірі 2065 (дві тисячі шістдесят п"ять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І.Б. Марціцка