Рішення № 137612771, 19.06.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3196/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомостівська міська рада Львівської області про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 03.12.1991 року позивач безперервно зареєстрована та проживає у зазначеному житловому будинку, який був зведений та введений в експлуатацію у 1987 році. Попередній забудовник домогосподарства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, не оформивши за життя належним чином право власності на об`єкт нерухомості.

Згідно з довідкою Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 не проводилась. Позивач зазначає, що оскільки будинок будувався в сільській місцевості в радянський період, відповідно до чинного на той час законодавства, він не підлягав обов`язковій державній реєстрації.

Позивач вказує, що вона більше 10 років (а саме з 1991 року по теперішній час понад 34 роки) добросовісно, відкрито та безперервно володіє та користується вказаним житловим будинком та господарськими спорудами, здійснює його поточний ремонт, сплачує комунальні послуги, утримує прибудинкову територію. Оскільки іншим шляхом оформити право власності на майно вона не має можливості, позивач вимушена звернутися до суду.

Позивач просила розгляд справи у проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з копією паспорта громадянина України та довідкою про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 зареєстрована та безперервно мешкає в житловому будинку АДРЕСА_1 з 03 грудня 1991 року.

Згідно з виготовленим технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна від [дата виготовлення техпаспорта] року, вказане домогосподарство складається з: житлового будинку (літ. А1-1) загальною площею 75,9 кв.м, в тому числі житловою площею 60,7 кв.м; господарської будівлі (літ. Б1); гаража (літ. В1); сараїв (літ. Г1, Е1); вбиральні (літ. Д1); воріт (№1, №2, №3); огорожі (№4, №5) та колодязя (№6).

Згідно з офіційною інформацією КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» №[номер довідки] від [дата] року, реєстрація права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , ні за ким не проводилась, архівні реєстраційні книги відомостей про власників не містять.

Попередній забудовник вказаного житлового будинку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер. За життя він не оформив та не зареєстрував право власності на збудовану нерухомість. Спадкоємці після його смерті з вимогами про визнання права власності на майно чи з претензіями до позивача не звертались.

Житловий будинок не є самочинним будівництвом, оскільки побудований у 1987 році та введений в експлуатацію згідно з діючими на той час нормативами для сільської місцевості.

Аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з такого:

Щодо історичного контексту та правомірності споруди: Порядок реєстрації нерухомості в Українській РСР регулювався Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 р. Відповідно до її положень, будинки, що були розташовані в сільських населених пунктах, не підлягали обов`язковій державній реєстрації у БТІ.

Ця правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 18.12.2013 року у справі № 6-137цс13, де зазначено, що за Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», підставою виникнення права власності був сам факт збудування будинку та прийняття його в експлуатацію. Радянське законодавство не пов`язувало виникнення права власності з обов`язковою державною реєстрацією в БТІ для сільської місцевості. Отже, майно є законно зведеним.

Щодо інституту набувальної давності: Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема за набувальною давністю.

Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

У пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено обов`язкові умови для набуття права власності за набувальною давністю:

Добросовісність володіння володілець майна не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності (позивач вселилася в будинок правомірно, користується ним як власним, ніхто інший прав на будинок не заявляв).

Відкритість володіння особа не приховує факт знаходження майна в її володінні (позивач офіційно зареєструвала своє місце проживання в цьому будинку ще в 1991 році, веде відкрите господарювання).

Безперервність володіння володіння не переривалося протягом усього встановленого строку (строк проживання позивача становить понад 34 роки).

Згідно з п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, норми статті 344 ЦК України поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом (з 1 січня 2004 року), тобто строк обчислюється з 1 січня 2001 року. Оскільки станом на 2026 рік строк безперервного володіння майном з 2001 року становить понад 25 років, вимоги закону щодо 10-річного строку володіння нерухомістю виконано повністю.

Пунктом 13 вказаної Постанови Пленуму передбачено, що якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, або якщо він помер без правонаступників, то належним відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (в даному випадку Великомостівська міська рада, до складу якої наразі входить с. Бутини).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач надала суду вичерпні письмові докази, які повністю підтверджують її позицію. Відповідач не надав жодних заперечень.

Враховуючи, що позивач більше 30 років відкрито, безперервно та добросовісно володіє спірним нерухомим майном, здійснює всі дії, пов`язані з його утриманням, захистити її права в інший спосіб, окрім судового, не уявляється можливим, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 200 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на об`єкт нерухомого майна будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: А1-1 житловий будинок загальною площею 75,9 кв.м, житловою площею 60,7 кв.м; Б1 господарська будівля; В1 гараж; Г1, Е1 сараї; Д1 вбиральня; №1, №2, №3 ворота; №4, №5 огорожа; №6 колодязь.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі, якщо рішення не було вручено в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Великомостівська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ: 04056316 місце знаходження: м.Великі Мости, вул.Шевченка, 6 Шептицький район, Львівська область

Головуючий: О. А. Веремчук