Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 450/5251/21 Провадження № 1-кс/450/555/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали заяви захисника ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021140000000789 від 28.08.2021 відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч.2 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и в:
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебувають матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021140000000789 від 28.08.2021 р. відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч.2 ст. 286 КК України.
18.06.2026 року захисником ОСОБА_6 подано заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від розгляду даного кримінального провадження.
Мотивував заяву тим, що після дослідження письмових доказів прокурором заявлено клопотання про доручення органу досудового розслідування проведення слідчих дій, за наслідком розгляду якого 10.05.2024 року Пустомитівським районним судом Львівської області під головуванням судді ОСОБА_7 постановлено ухвалу про часткове задоволення клопотання. У вказаній ухвалі суд покликався на ч. 3 ст. 333 КПК України та зазначив, що таку постановлено з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. При цьому, судом не взято до уваги його письмові заперечення. Таким чином, суд фактично вирішив здобути нові докази обвинувачення, що є неприпустимим. Крім цього, судом порушено вимоги ст.ст. 369, 370 КПК України, зважаючи на те, що ухвала повинна відповідати вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості. 22.11.2024 року суд повторно виніс на розгляд клопотання прокурора в частині доручення проведення слідчих експериментів, за яким 08.01.2025 року прийнято рішення. Окрім наведеного, 07.02.2024 року ним заявлено клопотання про призначення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної експертизи, у задоволенні якого 01.04.2024 року відмовлено судом. Вказане свідчить про різний підхід до розгляду клопотань сторони обвинувачення та захисту. Додатково вказав, що головуючим суддею ОСОБА_7 порушено порядок допиту обвинувачених, оскільки після постановки запитань прокурора, головуючий надав можливість задавати питання представнику потерпілих, а не захиснику. З цих причин показання, надані обвинуваченим ОСОБА_9 на запитання представника потерпілих виключено з числа доказів. Крім того, прокурором не виконано вимог ч. 6 ст. 333 КПК України щодо відкриття та надання стороні захисту матеріалів, отриманих за результатами проведення процесуальних дій, доручених судом. На вказані обставини стороною захисту було звернуто увагу суду під час судового засідання 26.05.2026 року. Хоча головуючий суддя зобов`язав прокурора надати захисникам відповідні матеріали, останні були скеровані не в повному обсязі та в такій якості, яка унеможливлює їх належне дослідження. Незважаючи на допущені прокурором порушення, головуючий суддя відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про належне реагування на такі порушення, натомість почав поводити себе некоректно, допустивши висловлювання на адресу захисника ОСОБА_10 такого змісту: «Ви що від адвоката ОСОБА_11 заразилися». З огляду на викладене вище, просив вимоги заяви задовольнити.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.06.2026 року головуючим суддею для розгляду заяви визначено суддю ОСОБА_1 .
23.06.2026 року представником потерпілих ОСОБА_12 подано письмові заперечення на заяву захисника ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 . Вказав, що часткове задоволення судом клопотання прокурора не є «допомогою обвинуваченню», а реалізацією принципу всебічного дослідження обставин справи, що передбачено КПК України. Твердження про те, що суд вийшов за межі повноважень та ухвалив незаконну ухвалу від 10.05.2024 року через не з`ясування причин, чому слідчі дії не провели раніше, спростовуються матеріалами справи, оскільки потреба в отриманні чітких вихідних даних ДТП виникла через суперечливість експертних висновків, яка проявилась виключно під час допиту експертів в судовому засіданні. Зазначив, що після порушення порядку допиту обвинувачених суд виключив показання, надані обвинуваченим ОСОБА_9 на запитання представника потерпілих з числа доказів, що не може свідчити про його упередженість. З огляду на викладене вище, просив відмовити у задоволенні вимог заяви.
В судовому засіданні 23.06.2026 року прокурор ОСОБА_3 вимоги заяви заперечив та пояснив, що наведені захисником ОСОБА_6 мотиви є необґрунтованими та безпідставними, а тому заява не підлягає задоволенню. Фактично мотиви заяви захисника ОСОБА_6 зводяться до незгоди із прийнятими судом під головуванням судді ОСОБА_7 судовими рішеннями, що не може бути підставою для відводу головуючого. Просив відмовити у задоволенні вимог заяви.
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали подані їх представником ОСОБА_12 письмові заперечення і просили відмовити у задоволенні вимог заяви захисника ОСОБА_6 .
Інші учасники розгляду справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали. Обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілою ОСОБА_13 23.06.2026 року подано клопотання про розгляд заяви у їх відсутності.
Заслухавши думку прокурора та потерпілих, вивчивши матеріали заяви і кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
За ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Щодо мотивів захисника ОСОБА_6 про те, що головуючий суддя ОСОБА_7 після дослідження письмових доказів частково задовольнив клопотання прокурора про доручення органу досудового розслідування проведення слідчих дій, не взяв до уваги його письмових заперечень, постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, повторно виніс на розгляд клопотання прокурора в частині доручення проведення слідчих експериментів, відмовив у задоволенні його клопотання про призначення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної експертизи, слід вказати, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Фактично усі доводи заяви захисника ОСОБА_6 зводяться до критики процесуальних рішень, ухвалених головуючим під час судового розгляду, а також до незгоди з результатами їх вирішення. Разом з тим інститут відводу не може використовуватися як спосіб оскарження процесуальних рішень суду або перевірки їх законності та обґрунтованості, оскільки такі питання вирішуються виключно в порядку апеляційного перегляду судових рішень.
Покликання захисника на те, що суд своїми діями фактично сприяв стороні обвинувачення у збиранні доказів, є оціночним судженням та не підтверджене жодними об`єктивними даними. Сам факт постановлення ухвали в порядку ст. 333 КПК України не свідчить про прийняття судом сторони обвинувачення чи здійснення ним функції збирання доказів на користь обвинувачення, оскільки чинним кримінальним процесуальним законом передбачено можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження за певних обставин.
Окрему увагу слід звернути на положення ч. 4 ст. 80 КПК України, згідно якої заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
При цьому частина наведених захисником обставин стосується процесуальних рішень, ухвалених судом ще у 2024 році, про які стороні захисту було достовірно відомо на момент їх постановлення, відтак вказані підстави не можуть слугувати для задоволення його заяви про відвід. Крім цього, такі обставини самі по собі не свідчать про наявність передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України підстав для відводу судді.
Окрім наведеного, помилкове надання можливості представнику потерпілих поставити запитання обвинуваченому під час його допиту перед захисником, не може свідчити про упередженість головуючого судді, оскільки такі показання виключено з числа доказів, що свідчить про забезпечення головуючим дотримання вимог кримінального процесуального закону.
Покликання захисника ОСОБА_6 на неналежну якість наданих фотокопій, неповний обсяг відеозаписів чи ненадання прокурором оригіналів оптичних носіїв інформації не свідчать про упередженість головуючого судді ОСОБА_7 , оскільки останнім було вжито заходів для забезпечення реалізації процесуальних прав сторони захисту та зобов`язано прокурора надати їм відповідні матеріали.
При цьому, належність виконання прокурором такого обов`язку, повнота наданих матеріалів, їх якість, а також питання допустимості та належності відповідних доказів є предметом процесуального змагання сторін і підлягають оцінці судом під час ухвалення остаточного судового рішення у справі.
Стосовно наведеного захисником висловлювання головуючого судді, слід вказати, що саме по собі його наведення без зазначення конкретних обставин, за яких воно було висловлене, а також без будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували прояв упередженого ставлення суду до сторони захисту, не може свідчити про наявність обставин, передбачених ст. 75 КПК України. Навіть у випадку висловлення головуючим наведеної захисником фрази, сама по собі така обставина не свідчить про особисту заінтересованість судді у результатах кримінального провадження, формування ним наперед позиції щодо винуватості обвинувачених чи існування інших обставин, які в силу закону виключають його участь у розгляді справи.
При вирішенні питання про відвід головуючого судді необхідно виходити з того, що безсторонність суду презюмується, доки не доведено протилежне. Особа, яка заявляє відвід, повинна навести конкретні обставини та надати належні дані, які об`єктивно можуть викликати сумнів у неупередженості головуючого судді. При цьому суб`єктивне сприйняття учасником кримінального провадження процесуальних рішень суду чи незгода з ними саме по собі не може свідчити про упередженість головуючого та не є підставою для його відводу.
Таким чином, захисником ОСОБА_6 не наведено жодних підстав для відводу головуючого судді ОСОБА_7 , які визначені ст.ст. 75, 76 КПК України, а будь-які обставини, які могли давати підстави для сумнівів в його неупередженості та безсторонності, відсутні.
При цьому сумніви у безсторонності судді повинні бути об`єктивно обґрунтованими та підтверджуватися конкретними фактами, а не ґрунтуватися виключно на суб`єктивному сприйнятті учасника провадження чи його незгоді з процесуальними рішеннями суду.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заява захисника ОСОБА_6 про відвід головуючого судді не містить даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені нормами КПК України, на які останній покликається як на обставини, що виключають участь судді у розгляді справи, заявлений відвід не вмотивований та не обґрунтований, відсутні аргументи і докази, які підтверджують наявність підстав для відводу та заінтересованість судді в результатах даного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 372, 376 КПК Укpаїни, суд,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021140000000789 від 28.08.2021 відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч.2 ст. 286 КК України відмовити.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2026 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137612660, Пустомитівський районний суд Львівської області було прийнято 23.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 450/5251/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: