Рішення № 137612619, 23.06.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1330/26 Справа №447/1710/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

23.06.2026 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Бачуна О.І.

з участю секретаря судового засідання Данилів О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40884,14 грн. та судових витрат у сумі 2662,40 грн.

01.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9010232. Вказаний договір було підписано електронним підписом відповідача.

12.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №12032026, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає)ТзОВ «ФК» Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК « ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 12.03.2026до договору факторингу №12032026 до ТОВ « ФК « ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9010232 та набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40884,14гривень, з яких: 14833,70 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17800,44грн. - сума заборгованості за відсотками та 8250,00грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Оскільки відповідач зобов`язання за кредитними договорами не виконує, заборгованість не сплачує, позивач просить суд стягнути загальну суму заборгованості у розмірі 40884,140грн.

Ухвалою судді від 18.05.2026 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, ухвалу про відкриття провадження та копію документів отримав, відзиву не подав

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 01.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9010232. Вказаний договір було підписано електронним підписом відповідача. Відповідно до умов договору сума кредиту 11500рн. Строк кредиту 360днів. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день. Знижена процента ставка 0,95% в день яка застосову\ється відповідно до умов Договору. Денна процентна ставка 1,0%.

Відповідно до п.6.4.1., 6.4.2.2 Договору, штраф у розмірі 1035грн. нараховується на 4 день такого невиконання та\або неналежного виконання та в розмірі 230, 00грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та\або неналежного виконання.

02.05.20206року між ТОВ « АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду до Договору №9010232 про надання споживчого кредиту від 01.05.2026. Сторони домовились збільшити суму кредиту на 5000,00 грн, в зв`язку з чим погодили внести зміни до договору. В новій редакції були викладені п. 1.3, Додаток №1 до договору. Сума кредиту, загальний розмір складає: 16500,00 грн. Денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 1,00% в день, за зниженою процентною ставкою 1,0% в день. Загальні витрати за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 59350,00 грн, з урахуванням зниженою процентної ставки 59105,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: за стандартної ставкою 2336,15% річних, з урахуванням зниженої процентної ставки 2256,11%.

Факт перерахування відповідачу коштів в загальному розмірі 16500 грн підтверджується листами ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. №20260313-1.1 від 13.03.2026 року згідно з яких вбачається, що ТОВ «ПАЙТЕК» є фінансовою установою, яка має право на надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку. Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ПАЙТЕК» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 (втратив чинність 04.07.2024) та договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024 (чинний з 04.07.2024). Відповідно до зазначених договорів було успішно перераховано кошти на користь фізичної особи (отримувача) від ТОВ «Авентус Україна»: під №315 на суму 11500,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 53992517, маска картки НОМЕР_1 , призначення платежу: Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №9010232

Отже, на переконання суду, факт виникнення кредитних відносин є очевидним і встановленим, позаяк надані позивачем докази містять інформацію про підписання договору електронним підписом, зокрема за допомогою одноразового ідентифікатора , вчиненим з урахуванням положень ч. ч. 6, 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України (а.с.21).

Крім цього, 02.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту

12.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №12032026, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТзОВ «ФК» Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК « ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 12.03.2026 до договору факторингу №12032026 до ТОВ « ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9010232 та набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40884,14гривень, з яких: 14833,70 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17800,44грн. - сума заборгованості за відсотками та 8250,00грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

На виконання Договору факторингу №12032026 від 12.03.2026року ТОВ « ФК» ЄАПБ» представлено платіжну інструкцію .

Оскільки відповідач зобов`язання за кредитними договору не виконує, заборгованість не сплачує, позивач просить суд стягнути загальну суму заборгованості станом на 12.03.2026 у розмірі 40884,14 грн.

Із розрахунку заборгованості наданої позивачем встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом, не проводить погашення кредитним договором у строки, передбачені таким.

Дана заборгованість за Кредитним договором №9010232 в частині нарахування за тілом кредиту та відсотками за користування розрахована обґрунтовано, будь-яких мотивованих заперечень з даного приводу від відповідача на адресу суду не надійшло.

Строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Сторони погодили розмір процентів за користування кредитом та порядок їх нарахування. Зазначений договір укладений між сторонами дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття(акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту.

Статтею 626 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію`зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг`передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

На адресу відповідача було направлене повідомлення від ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про відступлення права грошової вимоги за договором позики.

Згідно ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТзОВ "ФК «Європейська агенція з повернення боргів" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умовкредитного договору №9010232 від 01.05.2025 та Додаткової угоди від 02.05.2025 укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна » та ОСОБА_1 .

При цьому, суд відмовляє у задоволенні вимог ТОВ «ЄАПБ» в частині стягнення з ОСОБА_1 суми пені та штрафу з огляду на таке.

За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

В свою чергу, 15.03.2022 прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

У наданій позивачем довідці розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 901020232 не зазначено за який саме період здійснено нарахування заборгованості по штрафу та пені. При цьому, суд враховує те, що кредитний договір між сторонами був укладений 01.05.2025, а з позовом товариство звернулося до суду 04.05.2026.

Таким чином, суд враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, вважає, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею , штрафомв розмірі 8250,00 грн необхідно відмовити.

З приводу змін до положень законодавства та можливості нарахування суми пені на підставі Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» суд зазначає.

Відповідно до п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції до внесення змін згідно Закону № 3498-IXвід 22.11.2023 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Законом України № 3498-IXвід 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» відповідну норму виключено, пункт 6 викладено у редакції: у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Також, згідно з Законом України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є ЦК України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина 2 статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі №6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23).

Оскільки нарахування штрафних санкцій здійснено за договором укладеним01.05.2025, тобто під час дії воєнного стану, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, звільнення ОСОБА_1 від обов`язку сплати заборгованості за штрафом, пенею.

Доводи про те, що змінами, внесеними Законом № 3498-IX до Закону України «Про споживче кредитування» скасовано заборону на нарахування штрафних санкцій під час дії воєнного стану, не спростовують висновків суду, оскільки положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є нормою прямої дії, мають імперативний характер та підлягають застосуванню незалежно від умов договору.

Крім цього, Закон України «Про споживче кредитування» не скасовує та не змінює дії зазначеної норми ЦК України, а тому не може тлумачитись як такий, що дозволяє нарахування штрафних санкцій, у тому числі штрафу, за невиконання грошового зобов`язання.

Кожна з наведених норм регламенту окремі часові проміжки для визначення правомірності нарахування та стягнення неустойки, внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» на підставі Закону України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» не усуває необхідності застосування приписів п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України за їх заборонним характером.

Таким чином, суд враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, вважає, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по штрафу, пені в розмірі 8250,00 грн необхідно відмовити.

Встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, суд дійшла висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості за кредитним договором у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2125,15грн

Керуючись ст.ст.141,259-261,264,265,280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрований АДРЕСА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» (ЄДРПОУ 35625014, м.Бровари, вулиця Лісова,2, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором №9010232 в розмірі 32634,14грн., з яких: 14833,70грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17800,44 грн. - сума заборгованості за відсотками. В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрований АДРЕСА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» (ЄДРПОУ 35625014) 2125,15 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 23.06.2026

Суддя Бачун О. І.