Ухвала суду № 137610875, 23.06.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/2811/26

Провадження №2/504/3691/26

Доброславський районний суд Одеської області

УХВАЛА

23.06.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши позовну заяву адвоката Бикової Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 проти ОСОБА_2 , про поділ нерухомого майна, набутого подружжям за час шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.

Судовий збір заявником не сплачений.

За правилами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позов містить одну вимогу майнового характеру.

За подання фізичною особою позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову визначена в сумі 3154771,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов`язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як зазначено в п. 9 ч. 1 ст. 176 цього Кодексу, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Позивач на обгрунтування вартості спірного нерухомого майна не надав доказів.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відбиття в позовній заяві ціни позову має значення в першу чергу для захисту прав самих позивачів, так як обумовлює розмір сплати державного мита, розподіл судових витрат між сторонами і навіть впливає на можливість порушення судової діяльності на захист права.

Від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ зокрема, за позовами: в) про поділ спільного майна або виділ з нього частки.

Так, у пункті 12 цієї постанови роз`яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 « Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна.

Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 (далі - Постанова), - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача.

У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

У відповідності до п. 38 Постанови для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Згідно із п. 47 Постанови порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування.

Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», можна дійти висновку, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття «ринкова вартість», під яким розуміється вартість майна, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За правилами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону № 3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Застосовуючи порівняльний підхід при визначенні половини вартості майна, а також майнових прав, право власності на яке просить визнати позивач, суд вважає, попередньо, до надання позивачем дійсної вартості нерухомого майна, встановити розмір судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі 16640,00 грн.

Відповідно слід оплатити судовий збір в сумі 16640,00 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Доброслав/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA458999980313191206000015684

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

За наявності документів, які дійсно підтвердять важкий матеріальний стан позивача та його сім`ї суд може відстрочити сплату судового збору.

Отже, суд позбавлений можливості вирішити питання справедливого відкриття провадження у справі до усунення вказаних судом недоліків позову.

Отже позивачу пропонується врахувати можливі наслідки невиконання вимог, встановлених п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання позивачем ухвали.

На підставі наведеного, керуючись п.5 ч.3 ст.175, ч.ч.1,2 ст.185, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву адвоката Бикової Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 проти ОСОБА_2 , про поділ нерухомого майна, набутого подружжям за час шлюбу, - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання заявником ухвали.

Копію ухвали направити заявнику та роз`яснити, що в установлений судом строк необхідно усунути виявлені суддею недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. К. Барвенко