Постанова № 137610422, 23.06.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

23.06.2026

Справа № 494/1483/26

Провадження № 3/494/408/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2026 року в провадження судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю. надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №687852 про адміністративне правопорушення від 09.06.2026 року вбачається, що 09.06.2026 року о 01 год. 45 хв. по вул. Михайла Грушевського, 10 в м. Березівка, Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21033 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатору Alcotest dragger 6820. Результат 1,23 % проміле алкоголю, тест №245. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом передачі тверезому водію. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, з протоколом, складеним відносно нього, згоден, свою вину визнає.

З огляду на наведене, зважаючи на те, що у матеріалах справи міститься заява від ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, а також те, що справи щодо правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП на підставі наявних доказів.

Розглянувши адміністративну справу суд вважає наступне.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно даного пункту Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи, під відеозапис ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройшов в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Алкотест-Драгер», результат огляду становив 1,23 % проміле алкоголю, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та квитанцією про проведення тесту за №245 яку ОСОБА_1 підписав без зауважень.

Таким чином, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №687852 про адміністративне правопорушення від 09.06.2026 року, який ОСОБА_1 підписав без зауважень та в поясненнях вказав, що «пив рево»; рапортом поліцейського СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 09.06.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 09.06.2026 року на місці зупинки пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», результат якого становив 1,23 % проміле. Однак, згідно ст. 63 Конституції України, відмовився надавати пояснення по даному факту; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; квитанцією до протоколу від 09.06.2026 про проведення тесту на стан алкогольного сп`яніння №245 за допомогою приладу ALKOTEST 6820 ARSC0114, результат тесту склав 1,23 %, а також оглянутим відеозаписом порушення, з якого вбачається, що останній на місці зупинки транспортного засобу у добровільному порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру Драгер, з показами погодився ( запис 09.06.2026 року о 01 год. 49 хв. - 01 год. 52 хв.).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 27 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено: «Судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись».

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою.

ОСОБА_1 будь-яких заяв щодо спростування протоколу про адміністративне правопорушення не надав, а навпаки визнав свою вину.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують вчинене не встановлено, інших обставин, що суттєво впливають на рішення суду і можуть бути враховані не виявлено.

Враховуючи характер правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись статтями 40-1, частиною першою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ банку 37567646, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів 22030106) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя Панчишин А.Ю.