Рішення № 137608257, 23.06.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/597/26

н/п : 2/397/663/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.06.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Гайдар Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Рум`янцевої О.І., Іваненко Н.Л.

позивача - ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обгрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам`янка, Черкаської області помер ОСОБА_2 . Згідно із заповітом від 18 березня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Ковтуном О.М., зареєстрованим у реєстрі за № 234, ОСОБА_2 заповів позивачу земельну ділянку № 3520583500:02:000:0317, яка розташована на території Красносілківської сільської ради Кропивницького району, Кіровоградської області. Позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач стверджує, що у встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що не знав і не міг знати про смерть ОСОБА_2 , оскільки постійно проживає у м. Києві, тривалий час не підтримував зв`язку зі спадкодавцем, не був повідомлений родичами чи іншими особами про факт його смерті, не брав участі в організації поховання. Про смерть ОСОБА_2 дізнався лише 02 квітня 2026 року від мешканців села Красносілка. Після отримання цієї інформації невідкладно звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав. Таким чином, пропуск строку на прийняття спадщини зумовлений об`єктивними та незалежними від нього обставинами, а саме відсутністю інформації про відкриття спадщини, що підтверджує поважність причин його пропуску. Просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов, з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позов представником відповідача не подано. Суд вважає за можливе провести судове засідання без участі представника відповідача, підстав для оголошення перерви та відкладення розгляду справи суд не вбачає.

Заслухавши позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст.77 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За загальними нормами ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

З матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам`янка, Черкаського району Черкаської області помер ОСОБА_2 у віці 78 років ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 11.03.2026 (повторно) Кам`янським відділом ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис про смерть №22.

Згідно із заповітом від 18 березня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Ковтуном О.М., зареєстрованим у реєстрі за № 234, ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 земельну ділянку № 3520583500:02:000:0317, яка розташована на території Красносілківської сільської ради Кропивницького району, Кіровоградської області.

В березні 2026 року позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину, проте позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини ( постанова про відмову нотаріуса від 13.04.2026 № 123/02 31) та рекомендовано звернутися до суду.

На виконання ухвали суду від 27.04.2026 Олександрівська державна нотаріальна контора Кіровоградської області листом від 04.05.2026 №130/01-16 повідомила про те, що за даними Алфавітної книги обліку спадкових справ та Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, заяви про прийняття спадщини на про відмову від прийняття спадщини не надходили. З наданих інформаційних довідок встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померлим ОСОБА_2 посвідчений заповіт (номер у спадковому реєстрі 65694094, номер в реєстрі нотаріальних дій 234).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У даній справі спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 17.07.2025 року.

Позивач ОСОБА_1 , який не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, у встановлений законом 6-місячний строк заяви нотаріусу про прийняття спадщини не подав.

Відповідно до правил ст.1272 ЦПК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12, постанові від 23 серпня 2017 року у справ № 6-1320цс17.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про смерть спадкодавця, наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку, та доведення поважності причин пропуску строку.

Законодавством не визначено перелік поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При визначенні поважності причин пропуску такого строку суд керується правовими висновками, зробленими з цього питання Верховним Судом.

У постанові від 11.08.2021 у справі № 720/1079/19 Верховний Суд зауважив, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 161/9998/17 зроблено висновок про те, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду сформувала основні підходи щодо визначення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Велика Палата ВС завернула увагу, що головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту (які не є спадкоємцями за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом) тощо.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 зазначено, що не спілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті спадкодавця не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18.

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а проживав у м. Києві, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а на підставі статті 1272 ЦК України звернувся в суд із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини лише в квітні 2026 року.

Обгрунтовуючи прочини пропуску цього строку, позивач вказує на те, що він не знав про смерть спадкодавця до 02.04.2026 року, оскільки не спілкувався з померлим та проживав у м. Києві, тому він не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із відповідною заявою.

Проте, суд критично оцінює доводи позивача щодо наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Крім того, з пояснень позивача в судовому засіданні встановлено, що останньому було відомо про посвідчення на його ім`я померлим ОСОБА_2 заповіту.

Не спілкування позивача зі спадкодавцем, проживання окремо, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати наявність у нього права на спадкування та відсутність об`єктивних доказів неможливості вчасного звернення до нотаріуса, виключає визнання причин пропуску строку поважними.

Підсумовуючи все вище наведене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Така поведінка свідчить не про наявність об`єктивних, непереборних труднощів, а про відсутність належної дбайливості щодо реалізації свого спадкового права.

При цьому твердження позивача, що про смерть спадкодавця йому стало відомо у квітні 2026 року від мешканців с. Красносілка правового значення для вирішення справи не мають.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку не є поважними у розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України, а тому підстави для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 79, 81, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.1272 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.06.2026 року.

Учасники справи

Позивач: ОСОБА_1 (16.01.1981 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 )

Відповідач : Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області ( місцезнаходження: 27300, Кіровоградська область, Кропивницький район, селище Олександрівка, вул. Незалежності України, 78, код ЄДРПОУ 04364035).

Суддя Н.І.Гайдар