Рішення № 137606798, 23.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/81/26

2/212/4621/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді - Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Осіпової К.Д., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

встановив:

Позивач - ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 15.09.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 9391441 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 9 700,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.

Сторони визначили, що строк позики (строк договору) складає 30 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,6 % в день та розміром акційних процентів 0,8 % в день.

Сторонами відповідно до умов п. 2 Договору визначено, цю розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,70% в день.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики, надавши відповідачу кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами Договору.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 13.05.2021 року заборгованість становить 27 374,00 грн.

10.07.2020 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 10072020. Пунктом 4.1 договору факторингу визначено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги.

13.05.2021 року між сторонами за договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №116, відповідно до якого право вимоги за договором позики №9391441 від 15.09.2020 року в розмірі 27 374,00 грн., з яких: 9 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17 674,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами.

Позивач просив задовольнити вимоги і стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики в розмірі 27 374,00 грн., сплачений при подачі прозову судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

11 травня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. Так у відзиві позивач зазначає, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності. Вказує, що вона не здійснила жодних дій, що переривають строк позовної давності.

Представник позивача до суду не прибув, зазначивши в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду заяву в якій просила розглянути справу у її відсутність, врахувати її заперечення щодо позову.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Судом встановлено, що 15.09.2020 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 9391441 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 2 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 9 700,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.

Сторони визначили, що строк позики (строк договору) складає 30 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,6 % в день та розміром акційних процентів 0,8 % в день.

Сторонами відповідно до умов п. 2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7 % в день.

Пунктом 3 даного договору сторони визначили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

З пункту 6 договору вбачається, що Договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за договором.

На підтвердження перерахування суми позики позивачем надано лист ТОВ "Фінансова компанія "ФІНЕКСПРЕС", яке діє відповідно до умов договору № 23-01-18/5 від _23.01.2018 року, укладеного між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "Фінансова компанія "ФІНЕКСПРЕС", про здійснення 15.09.2020 року успішного переказу в сумі 9 700,00 грн. на карту НОМЕР_1 .

Таким чином, судом встановлено, що договір позики №9391441 укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно доч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за договором позики, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму 27 374,00 грн., з яких: 9 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17 674,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

10.07.2020 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" укладено договір факторингу № 10072020.

Пунктом 4.1 договору факторингу визначено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги.

13.05.2021 року між сторонами за договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №116, відповідно до якого право вимоги за договором позики №9391441 від 15.09.2020 року в розмірі 27 374,00 грн., з яких: 9 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17 674,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Позивачем на підтвердження переходу права вимоги надано копію договору факторингу № 10072020 від 10.07.2020, копію реєстру прав вимог № 116 від 13.05.2021 , який містить дані за договором позики № 9391441 від 15.09.2020 .

Отже, матеріалами справи підтверджується право грошової вимоги ТОВ "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 за договором позики №9391441 від 15.09.2020 .

Що стосується заяви відповідача щодо застосування до позовних вимог строку позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно з ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

24 лютого 2022 року Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 6814, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Так, Верховний Суд у своїй Постанові від 26.02.2025 у справі № 754/4237/22, вказує, що враховуючи положення пунктів 12 та 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також періоди запровадження в Україні карантину та воєнного стану, Суд констатує, що період з квітня 2021 року перебуває в межах позовної давності.

Таким чином, посилання Відповідача на сплив строку позовної давності є юридично неспроможними, оскільки в спірний період законодавець передбачав зупинення та продовження цих строків у зв`язку з об`єктивними обставинами, які мали місце в країні.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки доказів відсутності заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав, суд вважає відсутніми підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Так, внаслідок порушень відповідача перед позивачем обов`язку щодо сплати кредитних коштів за Договором позики № 9391441 від 15.09.2020 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» слід стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 27 374,00 грн., з яких: 9 700,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом; 17 674,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 27 374,00 грн. обґрунтованими, тому приходить до висновку про задоволення позову.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд виходить із такого.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Правовий курс»; додаткову угоду №1/1 до Договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024; Акт №97 прийому-передачі Реєстру Боржників за Договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024; Акт №97 прийому передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025; платіжна інструкція в національній валюті від 25.12.2025 №1806 .

На підставі викладеного суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 7 000,00 грн.

За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 526, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики №9391441 від 15.09.2020 року в розмірі 27 374,00 грн (двадцять сім тисяч триста сімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судовий збір в розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ: 39992082, адреса: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 23 червня 2026 року.

Суддя: О. Н. Борис