Рішення № 137606724, 18.06.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/3116/25

Провадження № 2/211/1968/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Лебеженка В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Строганової Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ступак Яни Олександрівни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування, представлений Виконавчим комітетом Довгинцівської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ступак Я.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 24.10.2025 року звернулася до Криворізького районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просила суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) з 2007 року проживала разом з ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач) як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Від цих стосунків у сторін народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зважаючи на важкий фінансовий стан, позивача одразу після пологів пішла працювати, доглядати дитину допомагали батьки позивача, забезпечували фінансово. Відповідач не працював, зловживав алкогольними напоями, іноді міг піти з дому на декілька днів. З самого народження дочки, відповідач не піклувався про неї, не забезпечував фінансово. В травні 2011 року позивач припинила відносини з відповідачем. Бажання спілкуватися з дочкою весь цей час відповідач не проявляв, декілька разів телефонував в нетверезому стані, жодної фінансової допомоги ніколи не надавав, з днем народження не вітав, подарунки не дарував. У 2012 році позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 . Новий чоловік позивача з 2012 року виховує ОСОБА_5 , яка вважає його своїм батьком. Позивачу відомо, що відповідач покинув територію України та зараз проживає у Польщі. Декілька разів вона намагалася зв`язатися з ним для того, щоб попросити фінансову допомогу для оплати навчання та лікування дитини, одна останній завжди ігнорував ці звернення. Наразі, будь-які засоби зв`язку з відповідачем відсутні. У зв`язку з вищевикладеними обставинами, позивач змушена звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Довгинцівського районного суду міста кривого рогу Дніпропетровської області (а.с. 29).

Ухвалою суду від 22.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання (а.с. 46).

Ухвалою суду від 01.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 76).

Позивач та її представник Ступак Я.О. правом на участь у судовому засіданні не скористалися, через модуль підсистеми «Електронний суд» остання подала суду заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за її та позивача відсутності, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Представник Орган опіки та піклування, представлений Виконавчим комітетом Довгинцівської районної у місті ради Маркова С.А. правом на участь в судовому засіданні не скористалася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Висновок Органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав підтримала. При ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд уважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідатиме ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2007 року проживала разом з ОСОБА_2 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

В період перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.08.2008 року Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №748 (а.с.13).

Актом обстеження, складеним та підписаним 13.10.2025 року старостою Радушненського старостинського округу Демченко Ю.В., мешканцями АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підтверджується, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з 2008 року разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 17).

Згідно із довідкою №167, складеною та підписаною 07.10.2025 року в.о директора Радушненського ліцею Новопільської сільської ради В. Гомляковою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно в період з 2014 року по 2018 рік навчалася з 1-го по 4-1 клас у КНЗ «Радушненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів». Батько ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , з родиною не проживає з 2011 року, батьківські збори не відвідував, навчанням дитини не цікавився, з класним керівником зв`язок не підтримував, не цікавився успіхами та досягненнями дочки, у виховання дочки участі не приймав (а.с. 14).

Згідно із довідкою №132, складеною та підписаною 02.10.2025 року в.о директора Криворізького ліцею №24 Криворізької міської ради Т. Прокоп`євою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 навчалася у Криворізькому ліцеї №24 Криворізької міської ради з 2018 року по 2023 рік. Батько ОСОБА_5 участі в житті дитини не приймав, навчальний заклад не відвідував, з класним керівником не контактував (а.с. 15).

Довідкою №800/01-03, складеною та підписаною 16.10.2025 року директором КП «Криворізький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Новопільської сільської ради» О. Кудрі, батько неповнолітньої ОСОБА_2 не брав участі у супроводі дитини до медичного закладу, не підписував медичні документи та не спілкувався з сімейним лікарем дитини (а.с. 16).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради № 236 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , складеного та підписаного 20.05.2026 року головою районної у місті ради І. Ратіновим слідує, що згідно з інформацією відділення поліції № 1 Криворізького районного B управління поліції Головного управління Національної поліції Дніпропетровській області від 25.03.2026 № 134681-2026, співробітниками ювенальної превенції відділу превенції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області відвіданий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Сусіди повідомили, що останній за вищевказаною адресою не проживає, зв`язок з ним не підтримують, де він може проживати на даний час вони не знають. Відповідно до наявних обліків інформаційно- телекомунікаційної системи інформаційний портал Національної поліції України встановлено, що ОСОБА_2 , з 2024 року до адміністративної відповідальності не притягувався. Відповідно до інформації Криворізького міського центу соціальних служб від 30.03.2026 року №145/01-08, фахівцем із соціальної роботи було здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час відвідування за допомогою домофону відбулась розмова з чоловіком, який повідомив, що винаймає квартиру, власницею якої є жінка, про ОСОБА_2 нічого не знає. Відповідно до інформації методології та звітності управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України від 27.04.2026 року № 0400-010506-6/77884 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває на обліку як отримувач соціальних виплат на дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 26.03.2026 року в службі у справах дітей позивач по справі надала письмове пояснення, в якому зазначила, що відповідач з травня 2011 року свідомо ухилявся від виконання батьківських обов`язків відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З боку відповідача спроби налагодити спілкування та матеріальне забезпечення було відсутнє. Вихованням та розвитком доньки займається позивачка та її чоловік, ОСОБА_4 . Позивач зазначила, що має намір позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно своєї доньки для уникнення перешкод в отриманні освіти юридичного напрямку «Прокуратура». 26.03.2026 року в службі у справах дітей неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надала письмове пояснення, в якому зазначила, що останній раз бачила батька у 2019 році. Жодних намірів налагодити контакт з нею не було. Вітчима називає татом, він піклується про неї, забезпечує матеріально. Неповнолітня ОСОБА_3 згодна з позбавленням ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки батька в її житті ніколи не було. З відповідачем по справі зв`язок відсутній та місце його перебування невідоме. У зв`язку з вищевикладеним, виконком Довгинцівської районної в місті ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 57-58).

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько/мати ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання сина, свідомо не виконує свої батьківські обов`язки.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами), ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

В рішенні ЄСПЛ від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (Strand Lobben and Others v. Norway, заява № 37283/13) зазначено, що коли інтереси дитини суперечать інтересам батьків, органи влади повинні встановлювати справедливий баланс цих інтересів, при цьому особливе значення надається найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Судовим розглядом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання обов`язків по вихованню свого неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: не займається її вихованням, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, що підтверджується матеріалами справи.

Встановлені судом обставини, що підтверджені обсягом наявних доказів в своїй сукупності, суд розцінює як свідчення незацікавленості відповідача життям, здоров`ям, матеріальним благополуччям та майбутнім його дитини, фактичне умисне самоусунення від виконання батьківських обов`язків, свідоме нехтування їх виконанням. При цьому, така поведінка відповідача на переконання суду, є винною та свідомою.

Висновок органу опіки та піклування Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради № 236 від 20.05.2026 року про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 суд вважає обґрунтованим та належно мотивованим, який підтверджує встановлені судом обставини.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явлених позивачем вимог та можливість позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Встановлені обставини в їх сукупності приводять суд до висновку, що застосування до відповідача крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав щодо дитини забезпечить захист інтересів дитини, а наявні мотиви для позбавлення батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів.

При цьому суд вважає, що саме таке рішення буде відповідати вимогам Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції ООН про права дитини та нормам Сімейного кодексу України.

Згідно приписів ч. 2 ст. 166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку по утриманню дитини.

Разом з тим, на підставі ч. 3 ст. 166 СК України суд при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до положення ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України.

Враховуючи що зазначений позов пред`явлено 24.10.2025 року, суд вважає що з ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24 жовтня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп., понесені позивачем та документально підтверджені (а.с.26), стягнути з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.164, 165, 166, 171, 180-182 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ступак Яни Олександрівни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування, представлений Виконавчим комітетом Довгинцівської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24 жовтня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування, представлений Виконавчим комітетом Довгинцівської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 05520744, вул. Дніпровське шосе, 11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Суддя В.О. Лебеженко