Ухвала суду № 137606543, 23.06.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8593/26

(1-кп/199/1032/26)

У Х В А Л А

іменем України

23 червня 2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючий суддя ОСОБА_1

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026042220000378, за обвинуваченням ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка, Солонянського р-ну, Дніпропетровської обл., громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинуваченому ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого закінчується 26 червня 2026 року.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання прокурора оскільки будь які визначені законом ризики відсутні. Просять застосувати до обвинуваченого, який є діючим військовослужбовцем і бажає продовжувати виконання обов`язків військової служби, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 , який вже у межах іншого провадження обвинувачується у вчиненні особливого тяжкого умисного злочину, обвинувачується у вчиненні групою осіб нового тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, при тому, що одна особа з цієї групи вже переховується від органу досудового розслідування.

Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є встановлені судом відомості про негативну характеристику особи обвинуваченого, тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, і за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.

Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Наведене спростовує відповідні заперечення сторони захисту.

Ухвалою слідчого судді було визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у сумі 399360 гривень.

Прокурор просить залишити розмір застави без змін, а сторона захисту зменшити до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави, суд керується приписами ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, за якими розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах … щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення по справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, в якому суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

З урахуванням встановлених судом відомостей про особу обвинуваченого, його майнового стану, суд вважає, що призначений ОСОБА_4 розмір застави, який визначений у межах закону, з одного боку є помірним для обвинуваченого, а з іншого здатним достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, відповідне клопотання сторони захисту в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 314-316 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк до 21 серпня 2026 року.

ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти у разі внесення ним застави у розмірі 399360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривен з покладенням на нього обов`язків протягом двох місяців:

- не відлучатися із м. Дніпро без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

зобов`язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий:

23.06.2026