Ухвала суду № 137599496, 22.06.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

22 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4211/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сіжук О.В.,

вивчивши заяву представника позивача про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії та бездіяльність стосовно не виплати поточної пенсії та недоотриманої пенсії з 25.11.2021 на особистий банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ АКЦЕНТ-БАНК;

- зобов`язати здійснювати виплату поточної пенсії, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 25.11.2021 з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений банківський рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ АКЦЕНТ-БАНК.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області поновити виплату поточної пенсії та недоотриманої пенсії ОСОБА_1 з 25.11.2021 на визначений банківський рахунок в Акціонерному товаристві Акцент -Банк. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

До суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №600/4211/24-а з поданням відповідачем звіту.

В обгрунтування вказаної заяви зазначено, що з метою добровільного виконання рішення суду від 17.04.2026 представник позивача направив відповідачу заяву про добровільне виконання рішення суду (вих. № 14621 від 28.05.2026), в якій просив поновити виплату пенсії, погасити недоотриману пенсію з 25.11.2021 та перераховувати належні кошти на визначений банківський Акціонерному UA533077700000026209515939212), а також надати документи стосовно виконання рішення суду. Проте, відповідачем рішення суду не виконано, виплату поточної пенсії не поновлено, недоотриману пенсію з 25.11.2021 не виплачено, кошти на визначений банківський рахунок не перераховано. Жодної відповіді на заяву про добровільне виконання позивач не отримав.

Вказане, на думку представника позивача, є повною бездіяльністю та свідомим ігноруванням обов`язкового судового рішення, що становить безумовну підставу для здійснення заходів судового контролю.

Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Так, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів ймовірного невиконання рішення суду відповідачем.

В свою чергу у якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб`єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Окрім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Як зазначалось вище, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області поновити виплату поточної пенсії та недоотриманої пенсії ОСОБА_1 з 25.11.2021 на визначений банківський рахунок в Акціонерному товаристві Акцент -Банк. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Проте, як свідчать повідомлені представником позивача обставини, станом на день подання до суду цієї заяви рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №600/4211/24-а, яке набрало законної сили, не виконано.

Згідно з частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Тобто, саме рішення, яке набрало законної сили, і є підставою для його виконання. Рішення суду виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд наголошує на обов`язковості судового рішення, яке набрало законної сили, для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає обов`язковому виконанню, зокрема, на всій території України органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями. У випадку невиконання судового рішення передбачається встановлена законом відповідальність.

Вказане передбачено положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, зміст якої наведено вище.

У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами другою, третьою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи викладене, з метою ефективного та реального виконання рішення суду, яке набрало законної сили, однак яке відповідачем безпідставно не виконано, суд вважає за необхідне зобов`язати суб`єкта владних повноважень Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №600/4211/24-а.

Крім цього, суд вважає за доцільне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до абзацу 1 частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною десятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту чи подання його з порушенням встановленого судом строку, суд може вжити до суб`єкта владних повноважень заходи реагування у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №600/4211/24-а задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №600/4211/24-а.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №600/4211/24-а.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про можливість застосування заходів, передбачених частиною третьою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна