Ухвала суду № 137599275, 23.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11205/26

Справа № 754/11018/26

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2026 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання батьківства.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу

Однак пред`явлений позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як убачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачкою не сплачений судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Таким чином позивачці необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал квитанції, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1331,20грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - залишити без руху.

Установити строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Бабко