Ухвала суду № 137599263, 23.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-п/754/140/26

Справа № 754/17176/24

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду по справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2025 року, ухваленому у цивільній справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

10.06.2026 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду. У даній заяві відповідач просить переглянути дане заочне рішення суду, посилаючись на те, що судових повісток чи процесуальних документів він особисто не отримував і про день слухання справи сповіщений не був, що підтверджує поважність його неявки в судове засідання, а також на те, що він категорично не згоден із заявленим позивачем розрахунком заборгованості, який підлягає суттєвому перерахунку під час нового розгляду справи.

Заявником також заявлено клопотання щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, мотивоване тим, що повний текст зазначеного заочного рішення суду було переглянуто ним в електронній формі через підсистему «Електронний суд». Проте встановлений законом строк для подання заяви про його перегляд було пропущено з об`єктивних, виключних та поважних причин, пов`язаних із тривалим перебуванням за кордоном, подальшою вимушеною адаптацією після повернення в Україну та безперервним проходженням військової служби. Так, протягом усього початкового етапу розгляду справи (з грудня 2024 року по березень 2025 року) він фізично перебував поза межами території України за кордоном під тимчасовим захистом, через що об`єктивно не міг знати про судовий процес. На момент розгляду справи та винесення заочного рішення (11 червня 2025 року) він вже повернувся в Україну (у березні 2025 року), проте перебував у стані активного соціально-побутового облаштування, пошуку роботи та житла в умовах воєнного стану, через що фактично не проживав за адресою реєстрації. Судових повісток чи процесуальних документів він особисто не отримував і про день слухання справи сповіщений не був, що підтверджує поважність неявки в судове засідання. Крім того, впродовж усього подальшого періоду (з червня 2025 року по лютий 2026 року) тривав складний процес його соціально-економічної адаптації, він перебував у скрутному матеріальному становищі без постійного джерела доходу, а тому не мав жодної фінансової можливості залучити професійного адвоката для моніторингу судових реєстрів, юридичного аналізу розрахунків банку чи представництва інтересів у суді. Також, починаючи з лютого 2026 року і по теперішній час він безпосередньо проходить військову службу у лавах Збройних Сил України у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада). Специфіка виконання службових та бойових завдань в умовах особливого періоду повністю обмежила його вільний час та регулярний доступ до мережі Інтернет для моніторингу кабінету «Електронного суду», що унеможливило вчасне вчинення процесуальних дій. Враховуючи вищезазначений безперервний ланцюг поважних обставин, заявник просив визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.

Посилаючись на викладене, заявник просить поновити йому строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2025 року у цивільній справі № 754/17176/24, вказане заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 11.06.2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням вказаної норми суд вважає можливим розглянути заяву у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши матеріали даної справи і зміст заяви про перегляд рішення по ній, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з наступних підстав.

Суд звертає увагу, що ВП ВС в своїй постанові від 12.06.2024 року по справі № 756/11081/20 дослідила питання процесуальних особливостей оскарження судового рішення, постановленого в порядку заочного провадження, реалізації учасниками процесу права на апеляційне оскарження заочного рішення та, зокрема, процесуальних наслідків подання заяви про перегляд заочного рішення з пропуском установленого законом строку.

Пропуск процесуального строку може бути значним та очевидним (наприклад, за наявності беззаперечних доказів про отримання відповідачем копії заочного рішення), проте у випадку застосування запропонованого Великою Палатою Верховного Суду підходу відповідач отримує безумовне право на апеляційне оскарження заочного рішення навіть у разі, коли йому було достовірно відомо про таке рішення вже значний час, який може вимірюватися як роками, так і десятиріччями, що не повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в контексті застосування принципу правової визначеності як складової основного принципу цивільного судочинства - верховенства права.

Зокрема, у контексті сформованої Великою Палатою Верховного Суду практики щодо дій суду першої інстанції при розгляді заяв про перегляд заочного рішення, зазначено, що заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача. Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Отже, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до постанови Великої Палати Верхового суду від 30.01.2019 року по справі № 755/10947/17 визначено, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Так, з матеріалів справи, а також даних системи документообіг суду «Д-3» вбачається, що відповідач зареєстрований в системі «Електронний суд», де має особистий електронний кабінет.

Даний факт підтверджено і самим відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення, де він вказує, що ознайомився із заочним рішенням саме через підсистему «Електронний суд».

Позовна заява АТ «Таскомбанк», подана в електронному вигляді, доставлена до особистого електронного кабінету відповідача 09.12.2024 року; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.12.2024 року доставлена до електронного кабінету відповідача 12.12.2024 року; судова повістка від 13.12.2025 року про виклик до суду на 18.02.2025 року доставлена до електронного кабінету відповідача 13.12.2024 року; судова повістка від 18.02.2025 року про виклик до суду на 07.04.2025 року доставлена до електронного кабінету відповідача 19.02.2025 року, судова повістка від 07.04.2025 року про виклик до суду на 11.06.2025 року доставлена до електронного кабінету відповідача 09.04.2025 року.

Заочне рішення у справі від 11.06.2025 року доставлено до електронного кабінету відповідача 17.06.2025 року.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно проти діяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Зважаючи на наведене, байдужа поведінка учасника справи не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. На даний час функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень, а на сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань, працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС.

Поновлення процесуального строку можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини такого пропуску. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно вчинити процесуальну дію, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до клопотання про поновлення строку.

Суд звертає увагу на те, що неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для поновлення процесуальних строків та скасування рішення суду.

Вищенаведене свідчить про те, що з 09.12.2024 року відповідач був достовірно обізнаний про надходження даної позовної заяви до суду, 12.12.2024 року отримав ухвалу про відкриття провадження, проте правом на подання відзиву протягом встановленого строку не скористався. Також, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді шляхом доставлення повісток до його електронного кабінету.

Крім того, судове рішення доставлено до електронного кабінету відповідача 17.06.2025 року. Таким чином, строк для подання заяви про перегляд заочного рішення сплив у липні 2025 року.

В той же час, із заявою про перегляд цього рішення відповідач звернувся лише 09.06.2026 року.

При цьому відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних обставин пропуску строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Так, заявник посилається на те, що дійсно ознайомився із судовим рішенням у підсистемі «Електронний суд» (дату не зазначає), з грудня 2024 року по березень 2025 року він фізично перебував поза межами території України за кордоном під тимчасовим захистом, на момент розгляду справи та винесення заочного рішення він вже повернувся в Україну (у березні 2025 року), проте перебував у стані активного соціально-побутового облаштування, пошуку роботи та житла в умовах воєнного стану, через що фактично не проживав за адресою реєстрації. Впродовж усього подальшого періоду (з червня 2025 року по лютий 2026 року) тривав складний процес його соціально-економічної адаптації, він перебував у скрутному матеріальному становищі без постійного джерела доходу, а тому не мав жодної фінансової можливості залучити професійного адвоката для моніторингу судових реєстрів, юридичного аналізу розрахунків банку чи представництва інтересів у суді.

Проте на підтвердження вказаних обставин заявником не було надано жодного доказу.

Відтак, за відсутності таких доказів, а також враховуючи те, що строк для подання заяви про перегляд заочного рішення сплив у липні 2025 року, суд не вбачає підстав для його поновлення.

Посилання ж заявника на те, що з лютого 2026 року він проходить військову службу судом також відхиляються з огляду на пропуск процесуального строку ще з липня 2025 року. Крім того, доказів того, що заявник проходить військову службу саме з лютого 2026 року надана ним довідка військової частини від 24.05.2026 року не містить.

Інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду заявник суду не надав.

Наведені обставини вказують на відсутність підстав для розгляду заяви про перегляд заочного рішення, оскільки безпричинно пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях (у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі») наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 11.06.2025 року по справі № 754/17176/24, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про його поновлення і, як наслідок, залишає заяву про перегляд заочного рішення без розгляду. Інші доводи заявника на висновки суду не впливають та підстав для задоволення даного клопотання та розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті не дають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 126, 127, 287, 353 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду по справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 23 червня 2026 року.

Суддя: