Ухвала суду № 137599084, 23.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/16258/26

Провадження №2/752/12798/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 червня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» про стягнення середнього заробітку, передбаченого колективним договором, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» про стягнення середнього заробітку, передбаченого колективним договором, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою та фізичною особою-підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 пред`явлено у позові 2 позовні вимоги, а саме: про стягнення середнього заробітку, передбаченого колективним договором, у сумі 176715,00 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 446582,51 грн. Отже, ціна позову ОСОБА_1 становить 623297,51 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив підставу для звільнення його від сплати судового збору за подання вказаного позову - п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Проте, як вбачається із позовної заяви, позивачем пред`явлено позов, який містить вимоги майнового характеру, зокрема щодо стягнення середнього заробітку, передбаченого колективним договором, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільнений від сплати судового збору за пред`явлення вказаного позову.

З огляду на зміст ст. 2 Закону України «Про оплату праці» (де визначено структуру заробітної плати) та рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 і від 22.02.2012 №4-рп/2012 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не може бути кваліфікований як заробітна плата, адже має зовсім іншу правову природу ніж винагорода за працю, позаяк є компенсаційною санкцією до роботодавця за несвоєчасний розрахунок.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 викладений правовий висновок про те, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №522/16890/20.

Отже, суд вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Суд звертає увагу, що середній заробіток, передбачений колективним договором, який позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, за своєю правовою природою не входять до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці».

Таким чином, вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого колективним договором, та середнього заробітку не є тотожними до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не можуть бути віднесені до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем ОСОБА_1 визначається у розмірі 1% від ціни позову за вказані позовні вимоги майнового характеру, тобто у розмірі 6232,97 грн (1% від 623297,15 грн становить 6232,97 грн, що є більшим від мінімального розміру судового збору у сумі 1331,20 грн).

Документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачем ОСОБА_1 не подано.

Позовна заява подана з порушенням вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- до позовної заяви не додано документ на підтвердження сплаченого судового збору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 6232 (шість тисяч двісті тридцять дві) грн 97 коп. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Голосіїв.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

Банк отримувача - Казначейство України;

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA488999980313131206000026002;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір;

Призначення платежу - *; 101; РНОКПП позивача (для юридичних осіб код за ЄДРПОУ); судовий збір за позовною заявою (ПІБ фізичної особи чи назва юридичної особи позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Згідно із змістом положень ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивач в установлений судом строк повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260-261, 354-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» про стягнення середнього заробітку, передбаченого колективним договором, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність усунення зазначених недоліків позовної заяви впродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 23.06.2026.

Суддя О. Б. Кокошко