Ухвала суду № 137598240, 22.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

22 червня 2026 року Справа № 520/16553/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 30 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із 30 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2020 року включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2020 року включно у розмірі 4135,14 грн. щомісячно, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні у період з 29 січня 2020 року по 30 червня 2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн.), при нарахуванні грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, компенсації за 14 календарних дні невикористаної додаткової щорічної відпустки, передбаченої для учасників бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік 10. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 29 січня 2020 року по 30 червня 2020 року грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, компенсації за 14 календарних дні невикористаної додаткової щорічної відпустки, передбаченої для учасників бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року 2102 грн., із врахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Разом з тим, в адміністративному позові міститься клопотання:

- визнати підстави пропуску строку звернення до суду поважними;

- поновити пропущений строк на звернення до суду з позовною заявою.

В обґрунтування клопотання зазначено, що строки, визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України, відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19. На підтвердження цього представник позивача посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.

Також представник позивача посилається на постанову Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, у якій зазначено, що протягом дії воєнного стану надмірно суворе застосування процесуальних строків може призвести до невиправданого обмеження доступу до суду. Крім того, вказує, що про нарахування та виплату грошового забезпечення у меншому розмірі позивач дізнався лише після одержання відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 червня 2026 року № 803/8978 на адвокатський запит від 30 квітня 2026 року, у зв`язку із чим просить поновити строк звернення до адміністративного суду.

Розглянувши матеріали позовної заяви та наведені у клопотанні доводи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною третьою цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки звернення до адміністративного суду.

Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають або перебували на публічній службі, до адміністративного суду у справах про виплату належного їм грошового забезпечення в разі порушення законодавства про оплату праці.

У разі неврегульованості спеціальним законодавством відповідних правовідносин застосуванню підлягають положення Кодексу законів про працю України.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові та службові правовідносини, є рівнозначними. Індексація грошового забезпечення є складовою належних військовослужбовцю виплат, спрямованою на підтримання купівельної спроможності його доходу. До належних при проходженні служби та звільненні виплат також належать допомога на оздоровлення, матеріальна допомога та компенсація за невикористані дні відпустки.

Частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Під належною працівникові заробітною платою слід розуміти всі виплати, на одержання яких працівник має право згідно з умовами трудових (службових) відносин і відповідно до державних гарантій, незалежно від того, чи були такі виплати нараховані роботодавцем.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено у новій редакції та встановлено строки звернення до суду у трудових спорах.

Суд зазначає, що за конституційним принципом незворотності дії нормативно-правових актів у часі вказана редакція статті 233 КЗпП України поширюється на правовідносини, які виникли після набрання нею чинності, та не може погіршувати становище особи щодо права на судовий захист, яке до 19 липня 2022 року не було обмежене строком.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 08 серпня 2024 року у справі № 380/29686/23 та від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.

Як убачається з позовної заяви, позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 30 червня 2017 року.

Наказом від 30 червня 2020 року № 128 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, проведено розрахунок при звільненні та здійснено відповідні виплати.

Так заявлені позивачем вимоги стосуються періодів з 30 червня 2017 року по 30 червня 2020 року, тобто правовідносин, які виникли та припинилися до 19 липня 2022 року.

Отже, до цих правовідносин застосовується частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, яка не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду з вимогами про виплату належної заробітної плати (грошового забезпечення). Нова редакція статті 233 КЗпП України та передбачений нею тримісячний строк до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Крім того, позивач стверджує, що при звільненні йому не було надано остаточного письмового розрахунку та не повідомлено склад і розмір проведених виплат. Детальні відомості про нарахування грошового забезпечення за період служби викладено у довідці № 803/8977 від 02 червня 2026 року, отриманій у відповідь на адвокатський запит.

Позов сформовано та подано через підсистему «Електронний суд» 16 червня 2026 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду з цим позовом позивачем не пропущено. Тому відсутні правові підстави для визнання причин пропуску строку поважними та його поновлення. Посилання представника позивача на продовження строків у зв`язку з карантином, запровадження воєнного стану та дату отримання відповіді на адвокатський запит не потребують оцінки як причини поновлення строку, оскільки поновленню підлягає лише строк, який був установлений законом і фактично пропущений.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає її заявнику без розгляду.

Оскільки строк звернення до суду не пропущено, заявлене представником позивача клопотання про його поновлення є безпідставним та підлягає поверненню без розгляду.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом повернути заявнику без розгляду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях