Ухвала суду № 137598073, 22.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

22 червня 2026 року Справа № 520/16388/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , IHH: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Разом з адміністративним позовом було подано клопотання, в якому представник позивача просив:

- визнати причину пропуску строку поважними та поновити строк зверненням до суду, у зв`язку з залученням до Сил Оборони і здійсненням стримання збройної агресії з боку рф;

- відкрити провадження по справі та розглянути його за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування клопотання представник посилається на положення статті 233 Кодексу законів про працю України, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23, відповідно до яких до 19 липня 2022 року право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не обмежувалося будь-яким строком, тоді як після цієї дати було встановлено тримісячний строк звернення до суду.

Крім того, представник позивача посилається на проходження ОСОБА_1 військової служби, його залучення до складу Сил оборони України та виконання завдань, пов`язаних зі стримуванням збройної агресії російської федерації.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 29 листопада 2024 року у справі №120/359/24, представник зазначає, що проходження військової служби особою, призваною під час мобілізації, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з огляду на обмеження доступу до правової допомоги, характер та умови виконання військовослужбовцем службових обов`язків, участь у тривалих операціях, навчаннях і відрядженнях, а також з урахуванням особливого статусу військовослужбовця.

Представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу, є учасником бойових дій та у зв`язку зі специфікою служби не мав можливості своєчасно звернутися до суду.

На підтвердження проходження позивачем військової служби до позовної заяви додано копію витягу з послужного списку та довідку форми №5.

Також у клопотанні наведено посилання на Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025, яким частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України, у частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та наявності підстав для розгляду клопотання про його поновлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки звернення до адміністративного суду.

Водночас положення КАС України не містять норм, які б окремо врегульовували строки звернення осіб, які перебувають або перебували на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати або грошового забезпечення в разі порушення законодавства про оплату праці.

Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, працівник міг звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Водночас частиною другою цієї статті в зазначеній редакції було передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в новій редакції.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX працівник міг звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено окремі строки у справах про звільнення та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. Зокрема, у справах про виплату таких сум визначено тримісячний строк із дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025 частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України, у частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Конституційний Суд України виходив із того, що встановлення тримісячного строку для звернення працівника, який продовжує перебувати у трудових відносинах, до суду про стягнення заробітної плати та інших належних виплат обмежує гарантоване право особи на своєчасне одержання винагороди за працю та створює можливість невиконання роботодавцем обов`язку щодо оплати праці.

Конституційний Суд України зазначив, що обов`язок роботодавця виплатити належну працівникові винагороду та право працівника на її одержання не припиняються у зв`язку зі спливом тримісячного строку. Натомість позбавлення працівника можливості судового захисту після закінчення цього строку призводить до звуження змісту та обсягу прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України.

Відповідно до частин першої та другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, на час звернення позивача до суду з даним позовом положення частини першої статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших належних виплат втратили чинність.

Аналогічне питання щодо строку звернення до суду військовослужбовця, який продовжує проходити військову службу, вирішено Верховним Судом у постанові від 24 лютого 2026 року у справі №120/2933/25.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

Верховний Суд також зазначив, що після ухвалення Рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 особа, яка продовжує перебувати у трудових або службових правовідносинах, фактично має необмежене у часі право на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати та інших належних їй виплат.

У постанові від 24 лютого 2026 року у справі №120/2933/25 Верховний Суд сформулював висновок, що до вимог військовослужбовця, якого не звільнено з військової служби, не підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України, оскільки остання регулює строки звернення до суду саме у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Як убачається з доданого до позову витягу з послужного списку, ОСОБА_1 з 23 лютого 2025 року продовжує проходити військову службу.

Доказів звільнення ОСОБА_1 з військової служби матеріали позовної заяви не містять.

Предметом спору є ненарахування та невиплата складових грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і премії. За своєю правовою природою ці вимоги стосуються оплати за проходження військової служби та належних військовослужбовцю виплат.

З огляду на те, що позивач не звільнений із військової служби та звернувся до суду після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025, установлені частиною першою статті 233 КЗпП України часові обмеження до заявлених позовних вимог не застосовуються.

Отже, строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом не пропущений.

Оскільки відсутній факт пропуску строку звернення до суду, підстави для оцінки поважності причин його пропуску та поновлення такого строку відсутні.

Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.

Згідно з частиною другою статті 167 КАС України, якщо заяву, клопотання або заперечення подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву, клопотання або заперечення заявнику без розгляду.

Оскільки судом установлено, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений, заява представника позивача про поновлення такого строку є безпідставною.

З огляду на викладене заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом повернути заявнику без розгляду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , IHH: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях