Рішення № 137597783, 22.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2217/26

22 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН" до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕН" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову від 30.03.2026 про відкриття виконавчого провадження № 80632846 та постанову про стягнення виконавчого збору від 30.03.2026, винесену в межах виконавчого провадження №80632846.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження №80632846 від 30.03.2026 та постанову про стягнення виконавчого збору від 30.03.2026, винесену в межах цього виконавчого провадження протиправними та такими, що підлягають до скасування. Просить врахувати, що позивачем судове рішення у справі №921/144/24 виконано добровільно та у повному обсязі до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №80055010, шляхом звільнення орендованого державного нерухомого майна, про що 08.01.2026 повідомлено як балансоутримувача майна Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, так і орендодавця Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (стягувач), направивши відповідні листи та акти повернення нерухомого майна. Зазначає, що після відкриття виконавчого провадження №80055010 позивач звернувся до відповідача із заявою про його закінчення, у якій повідомив про виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження та надав відповідні підтверджуючі документи. Таким чином, вважає, що на момент винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження №80055010, позивачем вже було виконано судове рішення добровільно та у повному обсязі, а, отже, відповідно до частини 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір у даному випадку не підлягає стягненню з позивача.

Ухвалою суду від 13.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю, так як вважає, що державним виконавцем вчинено всі дії, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». На думку представника відповідача, Наказ №921/144/24 від 30.12.2025, виданий Господарським судом Тернопільської області не виконаний до відкриття виконавчого провадження, та не належить до жодних з категорій виконавчих документів по яких виконавчий збір не стягується, а тому спірні постанови є законними, та скасуванню не підлягають.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Вважає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт невиконання позивачем судового рішення станом на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Просить врахувати, що із долучених відповідачем до справи документів виконавчого провадження, актів державного виконавця від 02.02.2026 та від 11.02.2026, а також фотоматеріалів вбачається лише факт перебування транспортних засобів на спірній площадці, однак жодного доказу того, що ці транспортні засоби належать позивачу (на праві власності чи користування) чи будь яким іншим чином пов`язані з ним відповідачем не надано; позивач не мав/не має ніякого відношення до зазначених в актах державного виконавця та відображених на фотографіях транспортних засобів, а сам по собі факт перебування транспортних засобів на спірній площадці не свідчить про будь який зв`язок їх із позивачем.

Як встановлено судом, на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження АСВП №80055010 з примусового виконання наказу №921/144/24 від 30.12.2025 Господарським судом Тернопільської області щодо виселення Товариство з обмеженою відповідальністю СТЕН з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 420,00 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул.Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Зокрема, 23.01.2026 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80055010 з виконання вказаного вище наказу.

23.01.2026 головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №80055010.

Так, 23.01.2026 головним державним виконавцем винесено та надіслано вимогу ТОВ "СТЕН", з`явитись або забезпечити явку свого представника 02.02.2026р. о 15:00 год. на місце проведення виконавчих дій, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 420,00 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м.Тернопіль, забезпечити безперешкодний доступ до майна для проведення виселення Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕН".

02.02.2026 державним виконавцем складено акт про не виконання рішення суду а саме, не виселено Товариство з обмеженою відповідальністю СТЕН з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 420,00 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, про що свідчать підписи сторін, які прибули за вказано вище адресою (фото додається). Боржник не з`явився на місце вчинення виконавчих дій та не повідомив причини не прибуття.

03.02.2026 на адресу Тернопільського відділу державно виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕН» (вх.№3655 від 03.02.2026) про закінчення виконавчого провадження, до якої долучені повідомлення на 2 аркушах, які надсилались Регіональному відділенню фонду державного майна України по Івано-Франівській, Чернівецькій та Тернопільській областях, а також Регіональному офісу водних ресурсів у Тернопільській області, а саме: повідомлено про те, що боржником звільнено орендоване майно; про те, що боржником ТОВ «СТЕН» сплачено судовий збір, на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.10.22024 у справі №921/144/24, та повідомлення про те, що боржник ТОВ «СТЕН» надає для підписання акт повернення нерухомого майна, підписаний та проштампований зі сторони ТОВ «Стен» (у трьох примірниках) та один примірник акту повернення нерухомого майна підписаний зі сторони Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області повернути ТОВ «СТЕН».

18.02.2026 за вх.№5493 на адресу відповідача надійшов лист від Фонду Державного майна України Регіональне відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях - щодо невиконання рішення суду боржником, в результаті проведеного огляду який було здійснено 02.02.2026 та встановлено, що площадка з залізобетонним покриттям №14 площею 420,00 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, надалі використовується боржником з метою розміщення автостоянки, що зафіксовано в акті державного виконавця від 02.02.2026 (з фото фіксацією); зазначене підтверджує обставину невиконання рішення суду та надання боржником необґрунтованих заяв та неправдивих відомостей Відділу.

11.03.2026 головним державним виконавцем винесено та надіслано вимогу ТОВ "СТЕН", з`явитись або забезпечити явку свого представника 27.03.2026 о 14:00 год. на місце проведення виконавчих дій, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 420,00 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м.Тернопіль, забезпечити безперешкодний доступ до майна для проведення виселення Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕН".

27.03.2026 державним виконавцем складено акт державного виконавця від 27.03.2026 у ВП №80055010 про виконання рішення суду, а саме: виселено Товариство з обмеженою відповідальністю СТЕН з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 420,00 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м.Тернопіль, про що свідчать підписи сторін, які прибули за вказаною вище адресою. Зі сторони боржника у Акті державного виконавця не було жодних претензій та заперечень про, що і підписано представником боржника Свірським Т.В.

30.03.2026 головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у ВП №80055010. Зокрема, у Постанові зазначено, що на підставі Акту державного виконавця від 27.03.2026 року боржником наказ №291/144/24 від 30.12.2025, що видав Господарський суд Тернопільської області про виселення боржника ТОВ "СТЕН "з орендованого державного нерухомого майна а саме: площадки з залізобетонним покриттям №14 площею420,00 кв.м., що розміщена по вул.Текстильній 30А, м.Тернопіль - виконано в повному обсязі про, що підтверджено підписами сторін у акті державного виконавця. Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження винесено в окреме ВП.

В подальшому, 30.03.2026, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження, головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80632846, з виконання Постанови державного виконавця №80055010 від 23.01.2026, про стягнення з ТзОВ "СТЕН" виконавчого збору у сумі 34588,00 грн.

Також, 30.03.2026 головним державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у ВП №80632846 в сумі 34588,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із статтею 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Статтею 4 Закону №1404-VIII установлено виключний перелік вимог до виконавчого документу. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII).

Статтею 12 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Аналізуючи наведені процесуальні вимоги Закону №1404-VIII, суд зазначає, що підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий документ, який відповідає вимогам статті 4 та строк пред`явлення якого для примусового виконання не сплинув. При цьому, Законом №1404-VIII на виконавця не покладено обов`язку перевіряти стан виконання боржником, зокрема, рішення суду, на підставі якого видано такий виконавчий документ.

Поряд з цим, відповідно до положень статті 42 Закону №1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються, зокрема з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Статтею 27 Закону №1404-VІІІ надано визначення поняттю «виконавчий збір» та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно зі частиною першою статті 27 Закону №1404-VІІІ, виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно із частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, пунктом 8 розділу ІІІ якої встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Відтак, наведені приписи свідчать про те, що стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання, оскільки державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

При цьому, в розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Наведена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2020 по справі №480/3452/19, у якій крім іншого зазначено, що стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.

Аналогічна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 по справі №360/3324/19 та від 23.12.2020 по справі №620/334/20.

Слід також зазначити, що у відповідності до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

У свою чергу, частиною дев`ятою статті 39 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У спірному випадку позивач у своїй позовній заяві зазначає, що судовий наказ №921/144/24 від 30.12.2025, виданий Господарським судом Тернопільської області виконано в повному обсязі до моменту відкриття виконавчого провадження №80055010,

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не подано до суду доказів виконання вищезгаданого судового наказу саме до відкриття виконавчого провадження, а судом таких доказів не здобуто.

З наведеного мотиву слід також зазначити, що у Постанові державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.03.2026 у ВП №80055010 вказано, що згідно Акту державного виконавця від 27.03.2026 боржником наказ №291/144/24 від 30.12.2025, що видав Господарський суд Тернопільської області про виселення боржника ТОВ "СТЕН" з орендованого державного нерухомого майна, а саме: площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 420,00 кв.м, що розміщена по вул.Текстильній 30А, м.Тернопіль, - виконано в повному обсязі, що підтверджено підписами сторін у акті державного виконавця.

Тобто, на думку суду, лише 27.03.2026 державним виконавцем зафіксовано факт виконання судового наказу №921/144/24 від 30.12.2025, виданого Господарським судом Тернопільської області, в той час як ВП №80055010 відкрито 23.01.2026.

Суд враховує, що виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону №1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Таким чином виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» виконавця.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Отож, з урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, поданих на їх обґрунтування, суд висновує, що відповідач, приймаючи оскаржені постанову діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з огляду на що спірні постанови не підлягають до скасування. Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити повністю.

Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову необхідно відмовити у повному обсязі, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 22 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕН" (місцезнаходження: вул. Текстильна, 21, 34, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46007 код ЄДРПОУ 31594297),

відповідач - Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Острозького князя, 14, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46006 код ЄДРПОУ:45000236).

Головуюча суддя Дерех Н.В.