Рішення № 137597134, 22.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2183/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про:

- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття 28.11.2024 року на військовий облік як військовозобов`язаного та включення цієї інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей;

- визнання протиправною бездіяльність щодо відмови в актуалізації даних на підставі записів у тимчасовому посвідчені ТП №1/4533 від 19.09.2023 року;

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 актуалізувати відносно ОСОБА_1 дані у Єдиному державному реєстрі призовників військовозобов`язаних та резервістів на підставі довідки ВЛК від 20.04.2023 №5 8 (виданої 19.09.2023) та даних Тимчасового посвідчення ТП №1/4533 від 19.09.2023, у тому числі шляхом зміни статусу з «військовозобов`язаний» на «невійськовозобов`язаний», вилучити дату (28.11.2024 року) про взяття на військовий облік, а також внести відповідні відомості про виключення з військового обліку на підставі п. З ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та про визнання непридатним до військової служби за станом здоров`я (згідно із записами у військово-облікових документах);

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати рішення щодо звернення ТЦК та СП до Національної поліції для доставлення ОСОБА_1 , для складання адміністративного протоколу, а також видалити або виправити відповідні відмітки в реєстрі «Оберіг» та електронному реєстрі (застосунку) «Резерв+» та інформувати уповноважені органи про скасування даного «звернення»;

- визнання протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо скасування картки обстеження та медичного огляду, які стосуються ОСОБА_1 ;

- скасування Протоколу засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 26.03.2024 №1502.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 20.04.2023 №58, видана 19.09.2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 , був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Позивач вказує, що, незважаючи на виключення з військового обліку, 19.10.2025 під час спроби оформити відстрочку через застосунок «Резерв+» він отримав повідомлення про те, що його взято на військовий облік та позначено як військовозобов`язаного. У зв`язку з цим позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак йому було повідомлено про відсутність належної інформації щодо підстав повторного взяття його на військовий облік.

Також позивач зазначає, що 02.12.2025 його представник направив адвокатський запит до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо підстав скасування довідки ВЛК від 20.04.2023 № 58, однак відповіді по суті не отримав. Водночас із листа Центральної військово-лікарської комісії від 26.03.2024 № 1502 позивачу стало відомо, що штатною військово-лікарською комісією Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України було переглянуто картку обстеження та медичного огляду, свідоцтво про хворобу й довідку ВЛК, після чого постанову про непридатність до військової служби було скасовано.

На думку позивача, такі дії Центральної військово-лікарської комісії є протиправними, оскільки його не було повідомлено про перегляд рішення ВЛК, не запрошено для участі у відповідній процедурі, не витребувано належних медичних документів, не проведено додаткового медичного обстеження та не надано можливості подати пояснення чи докази на підтвердження стану здоров`я. Позивач наголошує, що перегляд та скасування попереднього рішення ВЛК відбулися без його участі, без належного обґрунтування та без дотримання принципів правової визначеності, обґрунтованості, добросовісності й пропорційності.

Крім того, позивач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 протиправно повторно взяв його на військовий облік, оскільки він був виключений з військового обліку за станом здоров`я, а тому не мав статусу військовозобов`язаного. Позивач зазначає, що його повторне взяття на військовий облік у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відбулося автоматично та без законних підстав, що, на його переконання, порушує його права та створює ризик безпідставної мобілізації.

Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

17.03.2026 позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/2183/26. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі №440/2183/26 в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмовлено у залученні до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До суду 21.04.2026 надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач зазначив, що позивачем було надано лише копію довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.09.2023 № 1/810/4534, яка, за твердженням позивача, підтверджує його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак така довідка, на думку відповідача, не є належним документом для виключення з військового обліку, оскільки не є свідоцтвом про хворобу та не підтверджує проходження процедури її затвердження ВЛК регіону.

Крім того, відповідач звернув увагу, що відповідно до наявних у нього облікових даних та інформації автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Оберіг» позивач є непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, а також придатним до служби у частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, навчальних центрах, медичних і логістичних підрозділах.

Також відповідач зазначив, що за записами у військово-облікових документах позивач раніше визнавався непридатним у мирний час та обмежено придатним у воєнний час за статтею 64 Розкладу хвороб (захворювання хребта), що не є підставою для виключення з військового обліку.

Відповідач підкреслив, що позивач не отримував свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, а тому не надав належних доказів прийняття остаточного рішення про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку у встановленому законодавством порядку.

З огляду на викладене відповідач вважає, що відсутні правові підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку, а тому його дії є правомірними.

До суду 28.04.2026 надійшла відповідь позивача на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що вони не підтверджені належними доказами. Позивач вказав, що відповідач не обґрунтував законність поновлення його на військовому обліку, не надав документів щодо скасування рішення ВЛК, а також не спростував факт його виключення з військового обліку у 2023 році та подальшого поновлення у 2024 році. Крім того, позивач звернув увагу на суперечливість позиції відповідача, який посилається на рішення ЦВЛК, однак не надає його документального підтвердження.

Позивач також зазначив, що вимоги щодо обов`язкової наявності свідоцтва про хворобу у його випадку не застосовуються, оскільки він проходив ВЛК як військовозобов`язаний у період дії особливого періоду, а отже відповідно до Положення №402 у редакції, чинній на той момент, належним документом є довідка ВЛК, яка не підлягає затвердженню. Також позивач наголосив, що не був повідомлений про перегляд рішення ВЛК та був позбавлений можливості захистити свої права, а допущені державними органами порушення не можуть покладатися на нього, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.05.2026 витребувано від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України додаткові письмові докази.

15.06.2026 до суду надійшов відзив Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки робочою групою на виконання вимог пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення колегіально, більшістю голосів прийнято рішення про скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 . При наявності сумніву у Позивача щодо правильності висновку ЦВЛК ЗС України (протокол № 1502 від 26.03.2024 року), позивач мав право, самостійно, особисто звернутися до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , згідно вимог Положення № 402, із пакетом документів, які б підтверджували протилежне. У свою чергу матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження порушення процедури перегляду Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України постанови ВЛК. При цьому, позивач не обмежений у праві пройти медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , як передбачено пунктом 2 протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 1502 від 26 березня 2024 року.

Вказував на те, що суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Таким чином, ВЛК надано виключне право встановлення формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.06.2026 5 визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

За результатами проходження медичного огляду військовозобов`язаного, 20.04.2023 року військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято постанову у формі довідки від 19.09.2023 №1/312/4534, якою ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На підставі зазначеної довідки позивача було виключено з військового обліку та видано відповідні військово-облікові документи.

У подальшому позивачем встановлено, що Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України 26.03.2024 прийнято протокол №1502 про перегляд та скасування постанови ВЛК, оформленої довідкою від 19.09.2023 №1/312/4534.

Як зазначено у позовній заві, про зазначене рішення позивачу стало відомо лише після направлення адвокатського запиту, відповідь на який отримано 02.12.2025. При цьому позивач не був повідомлений про перегляд рішення, не залучався до відповідної процедури та не мав можливості надати додаткові медичні документи або пояснення.

Після скасування постанови ВЛК позивача було повторно взято на військовий облік, що відобразилося, зокрема, у застосунку «Резерв+» у жовтні 2025 року, де він значився як військовозобов`язаний. З метою з`ясування підстав таких дій позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_9 , однак чітких пояснень не отримав.

Не погоджуючись із скасуванням рішення військово-лікарської комісії та подальшим поновленням на військовому обліку, позивач вважає такі дії протиправними, з огляду на їх здійснення без належного повідомлення, без дотримання процедури та без достатнього правового обґрунтування, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а громадяни відбувають військову службу відповідно до закону

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними військового обов`язку здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402) (тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктом 2.2 розділу І Положення №402 Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

За змістом пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров`я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України; організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої р

ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

З аналізу наведених норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні ВЛК, які проводять медичний огляд, зокрема, військовозобов`язаних, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, протоколом засідання ВЛК. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. До штатних ВЛК належить, зокрема, ЦВЛК ЗСУ, рішення та постанови якої можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Водночас реалізація таких повноважень має здійснюватися не формально, а з дотриманням вимог законності, обґрунтованості, повноти з`ясування обставин та належної процедури, оскільки наслідком перегляду рішення ВЛК є істотна зміна правового становища особи.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , пройшов військово-лікарську комісію у квітні 2023 року. За результатами проходження ВЛК 20.04.2023 його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що складено довідку військово-лікарської комісії від 19.09.2023 №1/312/4534. На підставі зазначеної довідки позивача було виключено з військового обліку, а відповідні відомості були відображені у його військово-облікових документах.

30.08.2023 Радою національної безпеки і оборони України було прийнято рішення, яке введено в дію Указом Президента України № 576/2023 від 12.09.2023, згідно з яким Кабінет Міністрів України зобов`язано забезпечити утворення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською міською державними адміністраціями, до сфери управління яких належать заклади охорони здоров`я, у складі яких функціонують медико-соціальні експертні комісії та військово-лікарські комісії, робочих груп із перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

На виконання цього рішення, у ЦВЛК Збройних Сил України було створено робочу групу, яка здійснює перевірку обґрунтованості постанов позаштатних військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов`язаних до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану.

До робочої групи входять військовослужбовці медичної служби ЦВЛК ЗС України та військовослужбовці медичної служби ВЛК регіону. Такі військовослужбовці перебувають у робочій групі з певною черговістю (відбуваються ротації особового складу).

Отже, ЦВЛК ЗСУ наділене правом здійснювати перегляд постанов ВЛК. При цьому, приписи Положення № 420 не позбавляють правоохоронні органи в межах своїх повноважень звертатись до спеціалізованих установ в тій чи іншій сфері діяльності, у рамках кримінальних проваджень.

Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України було переглянуто матеріали, пов`язані з проходженням позивачем ВЛК, та протоколом засідання штатної ВЛК ЦВЛК ЗС України від 26.03.2024 №1502 скасовано рішення ВЛК щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для такого перегляду відповідачами визначено проведення перевірки обґрунтованості рішень ВЛК щодо непридатності військовозобов`язаних до військової служби.

Суд враховує, що вимога про перегляд вказаної вище постанови була зумовлена встановленими у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, обставинами зловживання службовими особами своїм службовим становищем, зокрема, прийняття ряду рішень для чоловіків призовного віку про непридатність їх до подальшого проходження військової служби, у зв`язку з чим дані чоловіки були зняті з військового обліку. Отже, звернення слідчого до ЦВЛК ЗС України з вимогою перевірити постанову ВЛК про непридатність до військової служби чоловіків призовного віку, викликано необхідністю перевірки обставин, встановлених у ході проведення досудового розслідування кримінальному провадженні.

Водночас суд звертає увагу, що сам по собі факт наявності у ЦВЛК повноважень на перегляд постанов ВЛК не звільняє цей орган від обов`язку належно мотивувати прийняте рішення, зазначити конкретні підстави для скасування попереднього висновку, а також підтвердити, що при прийнятті такого рішення були досліджені всі медичні документи та обставини, які мали значення для визначення ступеня придатності особи.

Відповідачем вказано, що враховуючи відсутність в наданих копіях медичних документів патологічних станів які підпадають під дію статті 78-а Розкладу хвороб, ВЛК ЦВЛК ЗС України було встановлено наявність підстав для скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.04.2023 №58 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Таким чином, за результатами розгляду запиту СУ ГУНП у Полтавській області щодо перегляду прийнятої стосовно позивача постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 за довідкою ВЛК від 20.04.2023 №58, ВЛК ЦВЛК ЗС України прийнято постанову у наступному формулюванні:

"1) Враховуючи, невідповідність діагнозу зазначеного у довідці військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.04.2023 №58 вимогам пункту а статті 78 Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, (далі- Положення)), постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.04.2023 №58 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_2 1994 року народження: На підставі статті 78-а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військо до військової служби (додаток 1 до Положення) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку" - скасувати.

2) Підлягає медичному огляду ВЛЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 згідно вимог Положення".

Суд враховує, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 по справі № 160/31586/23.

Надаючи оцінку доводам про порушення ЦВЛК ЗСУ процедури прийняття рішення, оформленого протоколом засідання від 26 березня 2024 року № 1502 в частині скасування/перегляду постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 від 20.04.2023 № 58 відносно ОСОБА_1 , суд виходить із такого.

Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу визначена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі Положення № 402).

Відповідно до пункту 2.3.4 Положення № 402 ЦВЛК має право, серед іншого, перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності);

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

У розумінні пункту 3.1 Положення № 402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Пунктом 3.3 Положення № 402 визначено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Отже, з метою перевірки роботи підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи ЦВЛК уповноважена здійснювати перегляд постанов та встановлених діагнозів, для чого, зокрема, може витребувати, запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, медичні документи, архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови, запитувати від закладів охорони здоров`я (установ) додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи.

Судом, з метою встановлення обґрунтованості прийняття ЦВЛК рішення, оформленого протоколом засідання від 26 березня 2024 року № 1502 в частині скасування/перегляду постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 від 20.04.2023 № 58 відносно ОСОБА_1 , серед іншого, витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії:

- протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 26.03.2024 №1502 в частині скасування/перегляду постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 відносно ОСОБА_1 ;

- інформацію про підстави, які слугували для перегляду постанови військово лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 відносно ОСОБА_1 ;

- перелік медичних документів на підставі яких Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України скасовано постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 відносно ОСОБА_1 ;

- інформацію, чи витребовувалися медичні документи з особової справи ОСОБА_1 , яка зберігається у ІНФОРМАЦІЯ_11 , надати перелік;

- інших матеріалів у частині, що стосується цього позову.

На виконання ухвали суду відповідачем надано до суду копію довідки ВЛК від 20.04.2023, знімку великогомілкової кістки від 28.03.2023 та копію картки обстеження та медичного огляду від 20.04.2023, в яких зазначено про остехондроз як залишкової зміни перенесеної травми правої гомілки, рецидивуючого характеру, післятравматичного арторозо-артриту правового правого гомілково ступневого суглобу з вираженим больовим синдромом та вираженим порушенням функції ходи.

Вказані документи були сформовані ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 під час та за наслідками проведення медичного огляду ОСОБА_1 .

Водночас ЦВЛК не підтверджено, що при прийнятті спірного рішення були досліджені всі медичні документи та обставини, які мали значення для визначення ступеня придатності особи.

У цьому випадку оскаржуване рішення ЦВЛК фактично зводиться до скасування раніше прийнятого висновку ВЛК без наведення повного аналізу стану здоров`я позивача на момент первинного медичного огляду, без зазначення конкретних медичних документів, які були досліджені, та без обґрунтування, чому попередній висновок про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку є помилковим, а також без обґрунтування необхідності скасування картки обстеження та медичного огляду без проведення повторного медичного огляду позивача.

Суд також враховує, що позивач не був повідомлений про перегляд рішення ВЛК, не залучався до відповідної процедури, не проходив повторного чи контрольного медичного огляду, а також не мав можливості надати додаткові медичні документи, пояснення чи заперечення. Така процедура, за своїми наслідками, істотно вплинула на правовий статус позивача, оскільки після скасування рішення ВЛК його було поновлено на військовому обліку та відображено як військовозобов`язаного у системі «Резерв+».

До того ж, суд зазначає, що військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_7 встановила непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку за наявності хвороби, що підпадала під дію статті 78а, 64б, 23б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Водночас оскаржуване рішення ЦВЛК ЗСУ базується виключно на невідповідності хвороби позивача лише статті 78а Розкладу хвороб.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень перевіряє, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зазначає, що обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень передбачає не лише формальне посилання на наявність повноважень, а й наведення конкретних мотивів, фактичних обставин, доказів та правових підстав, які у сукупності дають можливість зрозуміти, чому саме попереднє рішення підлягало скасуванню.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що протокол засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 26.03.2024 №1502 у частині скасування постанови ВЛК від 19.09.2023 №1/312/4534 є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас вимога про визнання протиправними дії ЦВЛК щодо скасування картки обстеження та медичного огляду задоволенню не підлягає, оскільки Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України має право розглядати картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного та має повноваження скасувати постанову військово-лікарської комісії щодо військовозобов`язаного, та направити особу на медичний огляд. Така картка сама по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не встановлює, не змінює та не припиняє прав чи обов`язків позивача, а лише фіксує медичні дані та результати огляду, які можуть бути використані ВЛК під час прийняття відповідної постанови. Доказів скасування ЦВЛК картки обстеження та медичного огляду до матеріалів справи не надано.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Частинами 1, 3 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

За приписами частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень статті 2 Закону № 1951-VIII випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина 8 статті 5 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 було затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 94), пункт 9 розділу ІІІ якого передбачав, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

Однак Наказ Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024.

Водночас необхідно врахувати, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За змістом пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Ведення військового обліку, який передбачає персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, закон покладає на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів

Згідно з вимогами Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проходив військово-лікарську комісію у квітні 2023 року. За результатами проходження ВЛК 20.04.2023 його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що складено довідку військово-лікарської комісії від 19.09.2023 №1/312/4534.

Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 19.09.2023 містить відмітку про виключення з військового обліку з 20.04.2023.

В силу імперативних вимог пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню із військового обліку підлягають військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби.

Суд зауважує, що виключення особи з військового обліку за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" така особа вже не може вважатися військовозобов`язаною, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Суд наголошує, що за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача 20.04.2023 цією комісією позивача визнано непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, що підтверджено довідкою відповідача від 19.09.2023 №1/312/4534.

Відповідно до пункту 3.8. глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі Положення № 408), у редакції, чинній на час винесення постанови ВЛК від 20.04.2023, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:

"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";

"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)";

"Придатний до військової служби".

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Отже, на час винесення постанови ВЛК від 20.04.2023, така постанова не підлягала затвердженню штатною ВЛК, відтак у відповідача виник обов`язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд враховує, що згідно з абзацом 5 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 (у редакції, чинній з 04.05.2024) під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Водночас статтею 58 Конституції України закріплено один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права, а саме - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Зважаючи на те, що право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще 20.04.2023 на підставі відповідного рішення ВЛК, яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов`язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.

Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд зазначає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) ТЦК та СП, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

З урахуванням встановлених обставин, скасування судом протоколу ЦВЛК від 26.03.2024 №1502 в частині скасування постанови ВЛК від 19.09.2023 №1/312/4534, та з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку, що належним способом захисту у цій справі є також задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_9 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з непридатністю за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК від 19.09.2023 №1/312/4534 та даних тимчасового посвідчення ТП №1/4533 від 19.09.2023.

Також суд зазначає, що згідно частин першої, другої статті 25 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII Про Національну поліцію (далі - Закон №580-VIII) поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом. Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: 1) формує реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; 2) користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; 3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; 4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями; 5) надає до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі та в обсягах даних, зазначених у статтях 7, 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості, необхідні для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною третьою статті 25 Закону №580-VIII поліція може створювати власні реєстри та бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону, та інформаційно-аналітичні системи (у тому числі міжвідомчі), необхідні для виконання покладених на неї повноважень.

Згідно пункту 8 частини першої статті 26 Закону №580-VI поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

В силу вимог частин третьої статті 38 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 № 100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194, джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є: заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень).

Порядок формування та ведення інформаційної підсистеми Єдиний облік (далі - ІП ЄО) інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України (далі - система ІПНП), призначеної для обробки відомостей під час прийняття та реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події визначає Інструкція з формування та ведення інформаційної підсистеми Єдиний облік інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 14.06.02019 № 508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 739/33710 (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції в ІП ЄО обліку підлягають відомості щодо заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події фізичних або юридичних осіб, рапорти поліцейських про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Інструкції унесення інформації до ІП ЄО здійснюється невідкладно після її отримання працівниками чергової служби (уповноваженими посадовими особами) органів (підрозділів) поліції.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, у позивача наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інформаційної підсистеми Єдиний облік правильно відображали фактичні дані щодо відсутності обставин порушення позивачем правил військового обліку.

У свою чергу, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, суд зазначає, що до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Матеріали справи не містять жодного документального підтвердження притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Суду не надано жодних доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано пояснень чи тверджень про таке притягнення.

В суду відсутні будь-які відомості щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача складався, і постанова про адміністративне стягнення виносилась. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

При цьому, незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку РЕЗЕРВ+ (який є складовою Реєстру), відповідач відобразив інформацію про те, що позивач вчинив порушення правил військового обліку, не прибув за повісткою до ТЦК та СП.

Суд зазначає, що Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку, зокрема факту притягнення до адміністративної відповідальності.

Як наслідок, відсутність юридичного факту притягнення до адміністративної відповідальності особи - унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про "порушення військового обліку" цією особою.

З наведеного у цьому рішенні нормативного регулювання вбачається, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20).

Натомість, Національна поліція здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також забезпечує внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абз.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Відтак, звернення відповідача до органів Національної поліції для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення не знаходить свого логічного обґрунтування та пояснення.

Натомість, постанови на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не складено, що виключає можливість реалізації територіальним центром комплектування та соціальної підтримки права на звернення до органів Національної поліції для доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Враховуючи викладене, суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 направити до органів Національної поліції в Полтавській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ТЦК та СП.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття 28.11.2024 ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд виходить із наступного.

З аналізу положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022, та Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку, організовують і ведуть військовий облік, здійснюють взяття, зняття та виключення осіб з військового обліку у випадках, передбачених законом, а також забезпечують ведення та актуалізацію відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на підставі довідки ВЛК від 20.04.2023 №58, виданої 19.09.2023, та тимчасового посвідчення ТП №1/4533 від 19.09.2023 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Водночас у подальшому протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 26.03.2024 №1502 відповідну постанову ВЛК було скасовано.

Станом на 28.11.2024, тобто на момент внесення ІНФОРМАЦІЯ_11 відомостей про взяття позивача на військовий облік як військовозобов`язаного, протокол ЦВЛК від 26.03.2024 №1502 був чинним, не був скасований у судовому чи іншому встановленому законом порядку та підлягав врахуванню відповідачем під час ведення військового обліку.

Районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не наділений повноваженнями самостійно перевіряти медичну обґрунтованість постанови ЦВЛК або ігнорувати чинне рішення штатної військово-лікарської комісії.

У зв`язку з проведенням заходів мобілізації посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюється вивчення облікових даних осіб, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів і реєстрових даних у відповідність до наявних відомостей щодо придатності чи непридатності особи до військової служби.

За таких обставин дії відповідача щодо актуалізації даних позивача були вчинені у зв`язку зі скасуванням попереднього висновку про непридатність позивача до військової служби.

При цьому подальше визнання судом протиправним та скасування протоколу ЦВЛК від 26.03.2024 №1502 у частині скасування постанови ВЛК від 20.04.2023 №58 не свідчить автоматично про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 28.11.2024, оскільки правомірність дій суб`єкта владних повноважень оцінюється з урахуванням обставин, документів та правового регулювання, які існували саме на момент їх вчинення.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на момент взяття позивача на військовий облік як військовозобов`язаного Перший відділ та ІНФОРМАЦІЯ_13 діяв у межах наданих повноважень, на підставі чинного на той час протоколу ЦВЛК та відповідно до покладеного на нього обов`язку щодо ведення військового обліку і актуалізації відомостей у Реєстрі.

Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття 28.11.2024 ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного та включення цієї інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів задоволенню не підлягає.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 2662,40 грн, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати протокол засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 26.03.2024 №1502 у частині скасування постанови військово-лікарської комісії від 20.04.2023 №58, виданої 19.09.2023 за №1/312/4534, щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_13 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з непридатністю за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК, виданої 19.09.2023 за №1/312/4534, та даних тимчасового посвідчення НОМЕР_1 від 19.09.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_13 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва