Рішення № 137596865, 22.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38446/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про: визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області щодо відмови прийняти та розглянути документи для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням; зобов`язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 згідно порядку, передбаченому Законом України "Про громадянство України" та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, документи для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням.

Ухвалою суду від 17.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 звернувся в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. Однак, як вказав позивач, відповідач всупереч Порядку №215 відмовив у прийняття документів для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням в порядку Закону України «Про звернення громадян». При цьому, як наголосив позивач, він вжив усіх можливих заходів для подання документів, що посвідчує його особу, під час звернення із заявою про оформлення набуття громадянства України його дитиною за територіальним походженням.

28.11.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача. Так, відповідач вказав, що в заяві про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням, в графі «У громадянстві якої держави дитина перебуває на цей час» позивач не зазначив жодної інформації. Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 , виданим 12.09.2024 Відділом ДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) його батьки є громадянами Республіки Таджикистан. Слід зазначити, як вказав відповідач, що позивачем особисто зазначено про не набуття неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства країни громадянської належності батьків - Республіки Таджикистан, так й громадянства будь - якої іншої країни. Таким чином, станом на час подання (12.08.2025) позивачем до Пересипського відділу заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням були відсутні дані про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є іноземцем.

23.02.2026 до суду від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник вказав, що при подачі позивачем заяви були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є іноземцем та особою без громадянства. При цьому, як вказав позивач, відповідач повинен був здійснити ідентифікацію дитини та встановити його правовий статус як іноземця або особи без громадянства, чого зроблено не було. Крім цього, відповідач неодноразово наголошував, що не приймав дітей, які народилися на території України, у процедуру звернення за захистом, мотивуючи це їх правом на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернувся в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою від 12.08.2025 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

Заява була розглянута Пересипським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та надано відповідь 21.08.2025 у Порядку Закону України «Про звернення громадян».

Згідно листа Пересипського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 21.08.2025, довідка про звернення за захистом в Україні засвідчує законність перебування особи на території України та не є документом, який встановлює особу. При цьому, указаний перелік документів не містить посвідчення особи, що потребує додаткового захисту.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов`язки, що і громадяни України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначене Законом України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-ІІІ).

Згідно статті 6 Закону № 2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 7 Закону № 2235-ІІІ, особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземців, які на момент її народження є особами, які в розумінні цього Закону постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи, яку на момент її народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави або громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб, яких на момент її народження визнано в Україні біженцями або яким надано притулок в Україні, є громадянином України.

Для набуття особою громадянства України за народженням батьками цієї особи (або одним із них) або її законними представниками (або одним із них), крім особи, батьки якої на момент її народження були громадянами України або один із батьків якої був громадянином України, а другий - особою без громадянства, подається заява про набуття громадянства України, а після досягнення особою повноліття заява подається нею особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2235-ІІІ особа, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року від іноземців, які на момент її народження постійно проживали на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи, яку на момент її народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України і не набула за народженням громадянство України та є іноземцем або особою без громадянства, має право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Набуття громадянства України такою особою здійснюється за заявою одного з її законних представників, а після досягнення особою повноліття - за її власною заявою.

Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконанню прийнятих рішень (далі - Порядок № 215), яким визначено перелік документів які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянстві України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформленні набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно п. 1 розділу І Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву/клопотання (далі - заява) з питань громадянства України, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Відповідно до п.2 розділу І Порядку №215 заяви з питань громадянства України оформлюються про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім`я керівника територіального органу Державної міграційної служби України.

Пунктом 5 розділу І Порядку №215 визначено, зокрема, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. Під час подання заяви з питань громадянства України та інших документів з питань громадянства України пред`являється: іноземцями та особами без громадянства - паспортний документ іноземця, а також документ, що підтверджує перебування на території України або за кордоном, та подаються копії таких документів; особами, яких визнано біженцями в Україні, - посвідчення біженця та подається копія такого документа.

Відповідно до п.22 розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за народженням дитиною, яка народилася на території України або за її межами від осіб, яких на момент її народження визнано в Україні біженцями або яким надано притулок в Україні, один з батьків або інший законний представник дитини подає такі документи:

а) заяву про оформлення набуття громадянства України за народженням;

б) свідоцтво про народження дитини або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

в) посвідчення біженця або документи, що підтверджують факт надання батькам дитини притулку в Україні;

г) дві фотокартки (розміром 35 * 45 мм).

У разі якщо документи про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням подаються не батьками (одним з батьків) дитини, а іншим законним представником дитини, подаються також документ, що посвідчує його особу, визначений абзацами сьомим - десятим пункту 5 цього Порядку, і документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.

Згідно з п. 55 розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитиною, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року від іноземців, які на момент її народження постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянство України та є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків або інший законний представник дитини подає такі документи:

а) заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням;

б) свідоцтво про народження дитини або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;

в) паспортний документ дитини, яка є іноземцем (у разі наявності);

г) заяву про згоду дитини віком від 14 до 18 років на набуття громадянства України (з урахуванням положень абзацу третього пункту 6 цього Порядку);

ґ) дві фотокартки (розміром 35 * 45 мм);

д) документи, що підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;

е) посвідки на постійне проживання батьків особи;

є) один із таких документів:

декларацію про відсутність іноземного громадянства разом із документами, виданими компетентними органами іноземної держави/іноземних держав про ненабуття особою іноземного громадянства (підданства)/іноземних громадянств (підданств), - для дитини, яка є особою без громадянства;

заяву про зміну громадянства - для дитини, яка є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України;

зобов`язання припинити іноземне громадянство - для дитини, яка перебуває у громадянстві держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та/або у громадянстві (підданстві) держав, громадяни (піддані) яких не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку;

декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України для дитини, яка:

- є дитиною особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні;

- є дитиною особи, яка в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, зокрема яку нагороджено державною нагородою України, або дитиною одного з подружжя такої особи;

- є дитиною особи, яка проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якої припинено (розірвано), і яку звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а"-"в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", зокрема яку нагороджено державною нагородою України, або дитиною одного з подружжя такої особи;

- є дитиною особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", або дитиною одного з подружжя такої особи;

- є дитиною особи, яка є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, і зазнала у країні своєї громадянської належності переслідувань, що підтверджується документом, передбаченим Законом, або дитиною одного з подружжя такої особи;

- є дитиною особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов`язків, або дитиною одного з подружжя такої особи;

- є дитиною особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов`язків, або дитиною одного з подружжя такої особи;

- є дитиною одного з подружжя громадянина України, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України та загинув (помер) при виконанні (у зв`язку з виконанням) службових обов`язків або якого було звільнено з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а"-"в" частини другої, пунктами "а"-"в", "є" частини третьої, підпунктами "б"-"г", "е" пункту 1 і підпунктами "а", "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а"-"в", "ґ", "п" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" пункту 3 частини п`ятої, підпунктами "а", "б", "г", "і" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "ґ" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

- є дитиною особи, яка має визначні заслуги перед Україною або прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України, або дитиною одного з подружжя такої особи;

- є дитиною особи, яка є громадянином держави, законодавство якої передбачає автоматичне припинення особою громадянства (підданства) цієї держави одночасно з набуттям громадянства іншої держави;

декларацію про визнання себе громадянином України - для дитини, яка є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку.

У разі якщо документи про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням подаються не батьками (одним з батьків) дитини, а іншим законним представником дитини, подаються також документ, що посвідчує його особу, визначений абзацами сьомим - десятим пункту 5 цього Порядку, і документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.

У відповідності до п.119 розділу ІІІ Порядку №215, територіальні органи Державної міграційної служби України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом обмежено дієздатною/недієздатною, піклування/опіки громадянина України; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє повноту поданих заявником документів, відповідність їх оформлення вимогам законодавства України, звіряє подані копії документів із оригіналами та завіряє їх шляхом проставлення відмітки "згідно з оригіналом" і підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати. У разі подання разом із оригіналом документа копії такого документа, засвідченої в установленому порядку, працівником територіального підрозділу Державної міграційної служби України проставляється відмітка "оригінал пред`явлено" і підпис із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

У разі якщо заявником під час подання заяви про оформлення набуття громадянства України за народженням відповідно до статті 7 Закону не надано документ, що підтверджує факт народження особи на території України, працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого подано документи, проводить перевірку відомостей про народження особи та її походження шляхом формування програмними засобами інформаційно-комунікаційної системи Державної міграційної служби України запиту до Державного реєстру актів цивільного стану громадян у порядку електронної інформаційної взаємодії.

У разі якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, або за результатами перевірок, передбачених абзацом восьмим пункту 17 і абзацом другим пункту 31 цього Порядку, не буде підтверджено запитувану інформацію, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніше ніж у двотижневий строк із дня надходження документів вживає заходів до повернення їх заявникові для усунення недоліків і надсилає заявникові повідомлення про необхідність отримання документів для усунення недоліків.

У разі якщо заявник у двомісячний строк із дня вручення йому зареєстрованого в установленому порядку повідомлення про необхідність отримання документів для усунення недоліків не усунув такі недоліки та не подав документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Пунктом 121 розділу ІІІ Порядку №215 передбачено, що рішення про набуття громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про набуття громадянства України приймається керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником, зокрема з використанням засобів інформаційно-комунікаційної системи Державної міграційної служби України, не пізніше ніж у тримісячний строк із дня прийняття заяви, крім рішення про набуття громадянства України за народженням або про відмову у задоволенні клопотання про набуття громадянства України за народженням, яке приймається у строк до 20 робочих днів з дня прийняття заяви.

Про прийняте рішення територіальний орган Державної міграційної служби України інформує територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніше наступного робочого дня з дня надходження інформації повідомляє заявнику про прийняте рішення, зокрема засобами інформаційно-комунікаційної системи Державної міграційної служби України. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про набуття особою громадянства України заявнику повідомляють про причини відмови, зокрема з використанням засобів інформаційно-комунікаційної системи Державної міграційної служби України.

З аналізу положень вищевказаних норм законодавства вбачається, що за результатами розгляду заяви про набуття громадянства України та доданих до неї документів керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником приймається рішення про набуття громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про набуття громадянства України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою від 12.08.2025 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

Заява буда розглянута Пересипським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та надано відповідь 21.08.2025 у Порядку Закону України «Про звернення громадян».

Згідно листа Пересипського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 21.08.2025, довідка про звернення за захистом в Україні засвідчує законність перебування особи на території України та не є документом, який встановлює особу. При цьому, указаний перелік документів не містить посвідчення особи, що потребує додаткового захисту.

В той же час, Порядком №215 передбачено право територіального підрозділу Державної міграційної служби України надсилати заявникові повідомлення про необхідність отримання документів для усунення недоліків.

За таких умов суд вважає, що відповідачем не розглянуто належним чином заяву позивача в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 .

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що оскаржувана відмова є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційний Суд України в рішенні від 8 червня 2016 року № З-рп/2016 зазначив, що принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

Однак, відмова відповідача, викладена у листі від 21.08.2025 є необґрунтованою, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

В даному конкретному випадку, наведений механізм полягає в обов`язку міграційного органу визначити, чому поданих документів недостатньо для задоволення заяви від 12.08.2025 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом

-визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області у прийняти та розгляді документів для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням;

-зобов`язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2025 згідно порядку, передбаченому Законом України "Про громадянство України" та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області у прийняти та розгляді документів для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням;

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Пересипського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, вул. Преображенська 44, м.Одеса) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 12.08.2025 згідно порядку, передбаченому Законом України "Про громадянство України" та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра