Рішення № 137596219, 22.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року

справа №380/3479/26

провадження № П/380/3516/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885), в якому просить:

визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"- за період з 01.07.2023, та виплачувати її;

допустити рішення до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.07.2023 виплату пенсії позивачеві було припинено. 22.12.2025 позивач звернулась із заявою, у якій просила поновити їй виплату пенсії. Проте відповідач не розглянув заяву позивача належним чином та не поновив їй виплату пенсії по втраті годувальника. Вказане зумовило звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 16.02.2026 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду.

Ухвалою від 13.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач 25.03.2026 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що до 1 грудня 2022 року виплата пенсії ОСОБА_1 проводилась шляхом зарахування коштів на її поточний рахунок в банку З 1 січня 2023 року виплату пенсії переведено на поштове відділення 80108, м.Червоноград, Львівської області, оскільки за інформацією банківської установи суми пенсій не одержуються з поточного рахунку більше як один рік або одержуються по довіреності більше як один рік, а з новою заявою до органів Пенсійного фонду України заявниця не зверталася. Відповідно до звіту AT Укрпошта пенсію з січня 2023 року по липень 2023 року ОСОБА_1 не отримувала. Таким чином, з 01 серпня 2023 виплату пенсії припинено у зв`язку з довготривалою невиплатою відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058. Поновлення виплати пенсії відповідно до частини другої статті 49 Закону 1058 здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Відповідно до пункту 6 Порядку № 299 одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання)/страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року. Пунктом 8 Порядку № 299 визначено, що одержувачі, які тимчасово проживають за межами України або отримали тимчасовий захист або статус біженця, заяву про поновлення виплати пенсії можуть надіслати поштою в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту б Порядку № 299, а саме: рекомендованим поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем її перебування на обліку. Враховуючи зазначене, для поновлення виплати пенсії заявниці необхідно особисто подати заяву про поновлення виплати пенсії (згідно з додатком 1 Порядку № 22-1) до будь- якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України додавши до неї паспорт або інший документ, що посвідчує особу, місце проживання (реєстрації), або надіслати поштою разом з вищезазначеними документами, засвідченими у встановленому порядку.

Ухвалою від 22.06.2026 визнано поважними причини пропуску строку ОСОБА_1 до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії та поновлено відповідний строк.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , з 01.09.2003 отримувала пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До 01.12.2022 позивач отримувала пенсію шляхом зарахування коштів на банківський рахунок. З 01.01.2023 виплату пенсії переведено на поштове відділення за індексом 80108, Львівська обл., м Шептицький.

З 01.08.2023 виплату позивачеві пенсії було припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.11.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила повідомити їй про причини припинення виплати їй пенсії по втраті годувальника.

Листом від 21.11.2025 №28201-30338/М-52/8-1300/25 відповідач повідомив позивача, що з 1 липня 2023 року припинено виплату пенсії у зв`язку з довготривалою невиплатою на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 Закону 1058. Поновлення виплати пенсії відповідно до частини другої статті 49 Закону 1058 здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто подати заяву про поновлення виплати пенсії (згідно з додатком 1 Порядку № 22-1) до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України додавши до неї паспорт або інший документ, що посвідчує особу, місце проживання (реєстрації), або надіслати поштою разом з вищезазначеними документами, засвідченими у встановленому порядку.

Позивач 22.12.2025 подала до відповідача заяву, у якій просила поновити їй виплату пенсії. До заяви було долучено копію паспорта громадянина України та РНОКПП позивача, оригінал свідоцтва про те, що позивач є живою, виданого консульською установою.

На заяву позивача відповідачем було надано лист від 19.01.2026 №2525-524/М-02/8-1300/26 з аналогічними поясненнями, як і у відповіді від 21.11.2025.

Не погоджуючись із зазначеними у відповіді доводами відповідача, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною другою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

-якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

-у разі смерті пенсіонера;

-у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

-в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках (далі Порядок №1596).

Пунктом 16 Порядку №1596 передбачено, що якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через призначеного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

З наведених норм випливає, .що неотримання пенсіонером призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд є підставою для припинення її виплати за рішенням відповідного територіального органу ПФУ. Вказана норма на день розгляду справи є чинною та неконституційною не визнавалась, а отже підлягала застосуванню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 01.03.2003 отримувала пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До 01 грудня 2022 року виплата пенсії позивачу проводилась шляхом зарахування коштів на її поточний рахунок в банку. З 1 січня 2023 року виплату пенсії переведено на поштове відділення 80108, м.Червоноград, Львівської області, оскільки за інформацією банківської установи суми пенсій не одержуються з поточного рахунку більше як один рік або одержуються по довіреності більше як один рік, а з новою заявою до органів Пенсійного фонду України заявниця не зверталася. Відповідно до звіту AT Укрпошта пенсію з січня 2023 року по липень 2023 року ОСОБА_1 не отримувала.

З наведеного випливає, що у зв`язку з неотриманням позивачем пенсії протягом шести місяців підряд у відповідача були наявні правові підстави для припинення її виплати. При цьому, доказів отримання та використання пенсійних виплат, зокрема, виписок з банківського рахунку чи квитанцій з АТ «Укрпошта», позивач не надала. Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача в частині припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023.

Щодо вимоги позивача про поновлення нарахування і виплати їй пенсії суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно із приписами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №299 «Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території (далі Порядок №299).

Відповідно до пункту 2 Порядок №299, у цьому Порядку під терміном особи, які тимчасово проживають за межами України розуміються громадяни України, які перебувають за межами України не менше ніж 183 дні (включаючи дні від`їзду та приїзду) протягом календарного року або отримали тимчасовий захист чи статус біженця за межами України у зв`язку з агресією Російської Федерації та не оформляли документів для постійного проживання за кордоном згідно із статтею 4 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, а під терміном особи, які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території - громадяни України, які з метою уникнення негативних наслідків тимчасової окупації виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації, та які проживають на підконтрольній Україні території.

Відповідно до пунктів 4-5 Порядку №299, пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати виплачуються через установи уповноважених банків відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 35, ст. 1803; 2016 р., № 79, ст. 2636), або за бажанням одержувачів пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат (далі - одержувачі) з числа осіб, які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, - акціонерним товариством Укрпошта відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 43).

Виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому особа востаннє перебувала на обліку, або за заявою одержувача:

за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання на території України;

за зазначеним у заяві місцем проживання (перебування) на підконтрольній Україні території.

У разі відсутності заяви, передбаченої абзацами першим - третім цього пункту, територіальний орган Пенсійного фонду України, який проводить виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, визначається постановою правління Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 8 Порядку №299, поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) особам, виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) яким припинено відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також поновлення страхових виплат особам, яким їх припинено відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України:

після проходження фізичної ідентифікації протягом року з дати припинення виплати;

за заявами про поновлення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача у режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу.

Пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати, виплату яких припинено до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, поновлюються за заявами про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до органів Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу.

Одержувачі, які тимчасово проживають за межами України або отримали тимчасовий захист або статус біженця, заяву про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат можуть надіслати поштою в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 6 цього Порядку.

Під час поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат відповідно до цього пункту виплата проводиться за період, за який особі не було виплачено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати після їх припинення, на умовах, передбачених частиною першою статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та частиною четвертою статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення пенсії від 22.12.2025. Проте, відповідач не розглянув її у порядку, визначеному Порядком №22-1, а надав лист-відповідь від 21.11.2025 №28201-30338/М-52/8-1300/25, який вже був наданий раніше на запит позивача про причини припинення виплати їй пенсії.

Отже, відповідач діяв протиправно, надаючи відповідь на заяву позивача листом, який вже надавався, не проаналізувавши вказану заяву та долучені до неї документи.

Оскільки відповідач неповно розглянув заяву позивача про поновлення виплати пенсії по втраті годувальника, не дослідив усі обставини, необхідні для прийняття рішення за наслідками розгляду вказаної заяви, суд, з метою дотримання принципу пропорційності, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії по втраті годувальника та зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.12.2025 про поновлення виплати пенсії по втраті годувальника та прийняти рішення у відповідності з нормами Закону №1058 та Порядку №22-1.

Щодо зобов`язання відповідача до негайного виконання рішення суду, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки пунктом 1 частини першої статті 317 КАС негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Рішення зобов`язального характеру негайному виконанню не підлягають. При цьому, суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Суд зазначає, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо нарахування та виплати пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені, як наслідок згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони адміністративної справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії по втраті годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885) розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 22.12.2025 про поновлення виплати пенсії по втраті годувальника та прийняти рішення у відповідності з нормами Закону №1058 та Порядку №22-1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.