Ухвала суду № 137595827, 22.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"22" червня 2026 р. справа № 300/2239/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду у справі №300/2239/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/2239/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №300/2239/25 позов задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню, станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладену у формі листа від 17.02.2025 №1375-759/З-02/8-0900/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню, станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №300/2239/25 без змін.

Відтак, рішення суду у цій справі набрало законної сили 27.08.2025.

23.03.2026 від позивача на адресу суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №300/2239/25, яка мотивована тим, що станом на сьогодні рішення по цій справі в повному обсязі не виконано, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області після відкриття виконавчого провадження нарахувало на рахунок позивача тільки 103,00 грн (а.с. 54-55).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено та встановлено судовий контроль за виконанням рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №300/2239/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) в строк протягом 60 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 20.05.2025 по справі №300/2239/25.

У зв`язку із неподанням звіту про виконання рішення суду, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018) відомості про керівника ГУ ПФУ в Івано-Франківській області (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім`я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків (а.с. 90-92).

18.06.2026 через систему електронний суд відповідачем надано суду витребувані відомості (а.с. 93-94), а також звіт про виконання рішення суду від 20.05.2025 по справі №300/2239/25 (а.с. 97-100). У вказаному звіті пенсійним органом зазначено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №300/2239/25, яке набрало законної сили 27.08.2025, нараховано грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню, станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме в розмірі 143 854,70 грн. Вказана доплата була внесена в Реєстр судових рішень 29.08.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». На даний час пенсійна виплата ОСОБА_1 становить 18 271,61 грн. Також представник відповідача наголосив, що відповідно до вищезазначеної постанови №821, яка визнана протиправною та нечинною рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, тобто яка втратила чинність, за період лютий-червень 2026 року проведено виплату за рішенням суду в сумі 536,00 грн, яка зарахована на рахунок, відкритий ОСОБА_1 в ПАТ КБ «Приватбанк». Залишок боргу станом на 27.05.2026 становить 143318,70 грн. Окрім цього, Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направлено лист від 29.05.2026 за в/х №0900-0902-5/29031 до Пенсійного фонду України щодо проведення додаткового фінансування заборгованості на виконання рішення суду по вказаній судовій справі. Представник відповідача зазначив, що начальник Головного управління діяла в межах своїх службових повноважень та вжила всіх залежних від нього заходів для повного та належного виконання рішення суду, а тому просить звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу відповідно до ч. 5 ст. 382-3 КАС України.

Розглянувши наданий суду звіт про виконання рішення суду та додані до нього докази, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Суд зауважує, що рішенням суду від 20.05.2025 по справі №300/2239/25 позов задоволено та, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню, станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, згідно з довідкою Управління з питань виплат ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 21.10.2025 №211, відповідачем на виконання рішення суду по справі №300/2239/25, яке набрало законної сили 27.08.2025, нараховано грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню, станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в сумі 143 854,70 грн, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказана доплата внесена в Реєстр судових рішень 29.08.2025 (а.с. 71).

Суд з`ясував із доданих до звіту про виконання судового рішення доказів, що на виконання такого рішення суду за період лютий-червень 2026 року проведено виплату за рішенням суду в сумі 536,00 грн, яка зарахована на рахунок, відкритий ОСОБА_1 в ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 106-108). Залишок боргу станом на 27.05.2026 становить 143 318,70 грн (а.с. 109).

Таким чином, суд констатує, що станом на дату розгляду звіту ухвалене на користь позивача рішення в цій справі не виконане, адже позивачу не виплачено всю суму боргу (станом на 27.05.2026 борг становить 143 318,70 грн).

При цьому, відповідач, не заперечуючи факту невиконання ним рішення суду, наголошує на неможливості його фактичного виконання через те, що суми пенсії, нараховані на виконання рішень судів, можуть бути виплачені пенсійними органами лише в межах затверджених бюджетних призначень і у відповідача відсутні необхідні для цього кошти.

Суд враховує, що видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Нормами пункту 4 Порядку №35-1 передбачено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Як вбачається зі змісту поданого звіту про виконання судового рішення, до бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік не включено кошти для забезпечення виконання рішення суду у цій справі, адже рішення суду у справі №300/2239/25 відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» має бути виконано не за рахунок коштів бюджету Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України, які закладаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Отже, виплата пенсій, призначених на підставі Закону №2262-XII, здійснюються відповідачем виключно за рахунок коштів Фонду, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.

Водночас в силу вимог статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, Верховний Суд дійшов висновку, що невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Окрім цього, суд також бере до уваги, що Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направлявся лист від 29.05.2026 за в/х №0900-0902-5/29031 (тобто до спливу строку на виконання рішення суду, встановленого ухвалою від 02.04.2026) до Пенсійного фонду України щодо проведення додаткового фінансування заборгованості на виконання рішення суду по вказаній судовій справі (зв. ст. а.с. 110-а.с. 110).

Відповідь на такий лист надано Пенсійним фондом України листом від 18.06.2026 №2800-030101-9/45734, у якому фактично вказано про відсутність коштів.

Отже, суд констатує, що незважаючи на те, що рішення суду у цій справі набрало законної сили 27.08.2025, на час розгляду судом звіту відповідача минуло понад дев`ять місяців та таке рішення залишається невиконаним у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Враховуючи відсутність фактичного виконання рішення суду, суд вважає прийняття звіту неможливим.

Таким чином, у прийнятті звіту належить відмовити.

Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 382-3 КАС України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Як уже встановлено судом вище, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №300/2239/25 є невиконаним у повному обсязі.

Водночас, враховуючи вчинення певних заходів на його виконання та виплати частини боргу, суд вважає за необхідне в даному випадку використати повноваження, передбачені ч. 5 ст. 382-3 КАС України щодо звільнення керівника відповідача від сплати штрафу.

В той же час, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про встановлення нового строку протягом 60 днів для подання звіту щодо виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 248, 248, 382-382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/2239/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій в процесі судового контролю за виконанням рішення суду.

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про звільнення від сплати штрафу за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 20.05.2025 по справі №300/2239/25 задовольнити.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 20.05.2025 по справі №300/2239/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) в строк протягом 60 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №300/2239/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.