Ухвала суду № 137595367, 19.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

19 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2968/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: « 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063) щодо непроведення індексації пенсії мені ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 з 01.03.2023, з 01.03.2024 року у розмірі відповідно 1,14, 1,197, 1,0796. 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063) провести індексацію, перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 06 вересня 2024 року пенсію із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 y розмірі 1,14, з 01.03.2023 у розмірі 1,197; з 01.03.2024 року у розмірі 1,0796. 3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повну суму сплаченого судового збору. 4. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року даний позов було залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме позивачу необхідно було подати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог в частині вимог, що стосуються перерахунку пенсії та виплати позивача з 06 вересня 2024 року по 05 листопада 2025 року включно.

02 червня 2026 року позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду, відповідно до якої зазначив, що лише з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14 квітня 2026 року № 4292-3989/B-02/8-0700/26 позивачу стало відомо про остаточну відмову у проведенні індексації пенсії за 2026 рік із застосуванням коефіцієнта 1,121. Таким чином, саме з цього моменту отримала чітке підтвердження порушення її права, що унеможливлювало звернення до суду раніше в обсязі саме спірного періоду (2024-2025 роки), оскільки остаточна позиція відповідача щодо непроведення індексації була сформована лише у 2026 році після виконання попереднього судового рішення.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

З аналізу позовних вимог вбачається, що предметом цього спору є, зокрема визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01 березня 2022 року з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року у розмірі відповідно 1,14, 1,197, 1,0796 та зобов`язання провести індексацію, перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 06 вересня 2024 року пенсію із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01 березня 2022 y розмірі 1,14, з 01 березня 2023 року у розмірі 1,197; з 01 березня 2024 року у розмірі 1,0796.

У справі, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2022-2024 роках позивачу не нараховувалася, тому немає підстав для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Суддя враховує, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).

Тобто, у березні 2022 року, березні 2023 року, березні 2024 року позивач мав дізнатись про порушення своїх прав.

Звернувшись до суду з цим позовом 04 травня 2026 року, позивач заявив позовні вимоги з 06 вересня 2024 року, у зв`язку з чим, з урахуванням зазначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом лише з 04 листопада 2025 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями статті 122 частини 2 КАС України, а не з 06 вересня 2024 року, як вважає позивач.

До суду позивач звернувся з пропуском шестимісячного строку щодо позовних вимог в частині вимог, що стосуються перерахунку пенсії та виплати позивача з 06 вересня 2024 року по 03 листопада 2025 року включно.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23 та від 27 січня 2025 року у справі №620/7211/24.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Посилання позивача на те, що строк звернення до суду розпочинається виключно з моменту отримання листа відповідача від 14 квітня 2026 року № 4292-3989/B-02/8-0700/26, суд не приймає до уваги з огляду на те, що отримання позивачем листа у відповідь на його заяву не змінює моменту, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 вказав, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Водночас, як зазначив Верховний Суд, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

За висновком Верховного Суду, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №9901/325/19 вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Такої ж позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №520/1353/17.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

До того ж, суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу.

Так, у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зокрема вказано, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку, що підстави, наведені позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, клопотання про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Таким чином, з огляду на те, що позивач просить провести перерахунок його пенсії з 06 вересня 2024 року, а з цим позовом звернувся лише 04 травня 2026 року, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат та наведені вище правові висновки Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 240/27663/23, суддя дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 06 вересня 2024 року по 03 листопада 2025 року, при цьому не навів жодних поважних причин пропуску такого строку.

Таким чином, права позивача в даній справі можуть бути захищені судом лише з 04 листопада 2025 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого статтею 122 частиною 2 КАС України, а не з 06 вересня 2024 року.

Тому позовна заява в частині позовних вимог що стосується періоду з 06 вересня 2024 року по 03 листопада 2025 року підлягає поверненню позивачу на підставі статті 169 частини 4 пункту 9 КАС України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

Відповідно до статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно статті 169 частини 4 пункту 9 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене дану позовну заяву через пропуск строку звернення до суду необхідно повернути позивачу в частині позовних вимог в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 06 вересня 2024 року по 03 листопада 2025 року.

У період з 01 червня 2026 року по 12 червня 2026 року головуючий суддя Гаврилко С.Є. перебував у відпустці. У період з 15 червня 2026 року по 18 червня 2026 року перебував в тимчасовій непрацездатності. 19 червня 2026 року перший робочий день.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 122, 123, 241, 243, 248 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) в частині позовних вимог що стосуються спірного періоду 06 вересня 2024 року по 03 листопада 2025 року повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Є. Гаврилко