Ухвала суду № 137595225, 19.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)

19 червня 2026 року м. Житомир

справа № 240/11581/23

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №240/11581/23 позов ОСОБА_1 задоволено.

У зв`язку з набранням рішенням суду законної сили, Житомирським окружним адміністративним судом 08 лютого 2024 року видано позивачу (стягувачу) виконавчі листи.

Згідно з ухвалою суду від 25 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №240/11581/23 задоволено, та змінено спосіб і порядок виконання рішення шляхом:

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 перехованої пенсії за період з 31.10.2022 по 12.02.2025 у розмірі 11688 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп .

09 червня 2026 року ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву (за вх. №42485/26), у якій просить ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з боржника судових витрат, а саме сплачений ним судовий збір у розмірі 998,40 грн.

Згідно зі ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст.252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе, у порядку письмового провадження, розглянути питання щодо ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Суд розглянувши подану заяву, зазначає наступне.

Як вже зазначено судом, приписи статті 252 КАС України регулюють порядок та підстави ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Виходячи з положень статті 252 КАС України, додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі.

Отже, судові витрати можуть бути стягнуті судом на стадії розгляду судової справи під час прийняття рішення за результатами розгляду справи по суті або шляхом ухвалення додаткового судового рішення, у разі якщо питання щодо судових витрат не було вирішено судом під час судового розгляду справи.

Оскільки, позивач просить вирішити питання щодо стягнення судового збору за подання заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення (в порядку ст. 378 КАС України), то суд дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Водночас, варто наголосити, що заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення подана під час виконання судового рішення та відповідно пов`язана з процесуальними питаннями виконання судового рішення, а не судового розгляду справи, тому в суду відсутні підстави для стягнення судових витрат, пов`язаних із розглядом заяви, поданої у порядку виконання судового рішення, оскільки такі витрати не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи у суді в розумінні статей 132, 241 КАС України так, як судовий розгляд даної справи був завершений прийняттям судового рішення, водночас, подана заява стосується стадії виконання зазначеного судового рішення.

Відтак, вимога позивача про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 998,40 гривень не підлягає задоволенню.

Розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відклався у зв`язку з перебування головуючого судді у відпустці з 01.06.2026 по 05.06.2026 та з 08.06.2026 по 11.06.2026.

Керуючись статтями 32, 139, 242-246, 252, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко