Рішення № 137594647, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокуСправа №160/10014/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000452/2 від 24.03.2026;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000348 від 24.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «МЕТАЛІНСАЙТ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

07.05.2026 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час здійснення Львівською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

07.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Львівської митниці разом із відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 клопотання Львівської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №160/10014/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛІНСАЙТ" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - залишено без задоволення..

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» зареєстроване 12.10.2006, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 34656979; основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» (далі позивач) та «HEBEI DUNLUN INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD» Китай був укладений зовнішньо - економічний контракт №AHAD-DL-UA20241101 від 01.11.2024, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» (Покупець) купує товар у "HEBEI DUNLUN INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD" Китай (Продавець).

Відповідно до п. 4.2. Загальна сума Контракту становить 450000,00 доларів США і визначається як вартість товару (партії товару), поставка якого здійснюється відповідно до Специфікацій.

У відповідності до пункту 4.3. Валютою контракту є долар США.

Згідно п. 5.2. Контракту, Покупець зобов`язується шляхом банківського переказу здійснити передоплату у розмірі 30% від загальної суми договору протягом 5 банківських днів від дати підписання Контракту і Специфікації, 70% за фактом готовності продукції до відвантаження.

За фактом навантаження контейнера на борт судна, на підтвердження надається сканована копія з оригіналу коносаменту із зазначенням дати відвантаження.

На умовах та в рамках зовнішньо - економічного контракту на підставі Специфікації №8 від 08.10.2025 та №9 від 20.11.2025, Інвойсу № DL-20251220 від 20.12.2025 було організовано поставку товарів з Китаю до України, а саме: заготовка відводів, переходу, трійника та у загальній кількості 1488 шт. на суму 28936,84 доларів США.

23.03.2026 представником декларанта було подано митну декларацію №26UA209170024225U0 (номер встановлений після коригування - №26UA209170024938U2).

Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно до Інвойсу №DL-20251220 від 20.12.2025.

Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу і склала 28936,84 доларів США.

Так, у митній декларації №26UA209170024225U0 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 28936,84 доларів США. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала 403802,42 грн.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:

- Сертифікат якості (Certificate of quality) A2-25D15 від 24.12.2025;

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 20.12.2025;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) DL-20251220 від 20.12.2025;

- Коносамент (Bill of lading) DH0126010221 10.01.2026;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 18.03.2026;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару 375 від 09.10.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару 377 від 11.11.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару 378 від 21.11.2025;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару 389 від 19.12.2025;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 4570 від 18.03.2026;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка №846 від 18.03.2026;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка №846 від 29.12.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №8 від 08.10.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №9 від 20.11.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №AHAD-DLUA20241101 від 01.11.2024;

- Договір про надання послуг митного брокера БД-6 від 11.01.2016;

- Договір (контракт) про перевезення 011222-001 від 01.12.2022;

- Електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат 26C1309A1948/00001 від 08.01.2026;

- Перепустка №Е-517102 від 23.03.2026;

- Копія митної декларації країни відправлення №021720260000006596 від 07.01.2026;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 26UA209170024225U0 23.03.2026.

Уповноваженою особою митниці було складено та направлено декларанту повідомлення про надання додаткових документів.

У відповідь на повідомлення митного органу, декларантом було направлено довідку ТОВ «Євро-Форвардінг» №846 від 18.03.2026, в якій зазначається, що «вартість міжнародного морського перевезення вантажу в контейнері MRSU8839250, по коносаменту DH0126010221, що слідував за маршрутом: порт завантаження Xingang (China) - порт прибуття Gdansk (Poland), складає: 137386 грн. 76 коп. Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1 складають: 74187 грн. 09 коп. Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України до митного кордону м/п Ягодин, Україна автомобілем AC8551HM/AC8357XF складають: 73500 грн. 00 коп. В тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи. Страхування вантажу не проводилось.»

На підставі поданих документів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000452/2 від 24.03.2026, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000348 від 24.03.2026.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000452/2 від 24.03.2026 було здійснено коригування вартості товарів:

1. Фітинги для зварювання встик для труб з чорних металів, що мають зовнішній діаметр менш ніж 609,6 мм, застосовується для з`єднання сталевих труб між собою або з`єднання сталевих труб з обладнанням у трубопроводних системах, не побутового призначення: Заготовка відвода 90 426х16 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 1 шт. Заготовка відвода 90 530х10 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 1 шт. Заготовка відвода 90 60,3х4 ст20 ДСТУ GODT 17375:2003 - 1000 шт. Заготовка відвода 90 159х8 ст20 ДСТУ GOST 17375:2003 - 100 шт. Заготовка відвода 90 219х5 ст20 ДСТУ GOST 17375:2003 80 шт. Заготовка відвода 90 219х12 ст20 ДСТУ GOST 17375:2003 - 40 шт. Заготовка відвода 90 273х8 ст20 ДСТУ GOST 17375:2003 - 40 шт. Заготовка відвода 90 273х12 ст20 ДСТУ GOST 17375:2003 - 30 шт. Заготовка відвода 90 273х14 ст20 ДСТУ GOST 17375:2003 25 шт. Заготовка відвода 90 377х12 ст20 ДСТУ GOST 17375:2003 - 14 шт. Заготовка відвода 90 530х16 ст20 ДСТУ GOST 30753:2003 - 10 шт. Торгівельна марка - DLCO.Виробник - Hebei Dunlun International Trading Co., Ltd.Країна виробництва - CN.

2. Фітинги для зварювання встик для труб з чорних металів, що мають зовнішній діаметр більш ніж 609,6 мм, застосовується для з`єднання сталевих труб між собою або з`єднання сталевих труб з обладнанням у трубопроводних системах, не побутового призначення: Заготовка відвода 90 630х10 ст20 ДСТУ ГОСТ 30753:2003 1 шт. Заготовка відвода 90 630х10 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 2 шт. Заготовка відвода 90 820х12 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 2 шт. Заготовка відвода 90 1020х12 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 2 шт. Заготовка відвода DN700 (720x18(12))90' R=1,5D EN 10253-2 API 5L X60 P=54 bar -TYPE B - 3 шт. Заготовка відвода 90 630х10 ст20 ДСТУ GOST 30753:2003 - 14 шт. Торгівельна марка - DLCO. Виробник - Hebei Dunlun International Trading Co., Ltd.Країна виробництва - CN. 3.Фітинги для зварювання встик для труб з чорних металів, що мають зовнішнійдіаметр менш ніж 609,6 мм, застосовується для з`єднання сталевих труб між собою або з`єднання сталевих труб з обладнанням у трубопроводних системах, не побутового призначення: Заготовка трійника 159х10 ст20 ДСТУ GOST 17376:2003 30 шт. Заготовка трійника 159х12 ст20 ДСТУ GOST 17376:2003 - 20 шт. Заготовка трійника 168,3х4,5 ст20 ДСТУ GOST 17376:2003 - 25 шт. Заготовка трійника 219х10 ст20 ДСТУ GOST 17376:2003 - 25 шт. Заготовка трійника 273х12-89х6 ст20 ДСТУ GOST 17376:2003 - 8 шт. Заготовка трійника 273х12 ст20 ДСТУ GOST 17376:2003 - 10 шт. Заготовка трійника 426х16-325х12 ст20 ДСТУ GOST 17376:2003 - 4 шт. Заготовка трійника 530х16 ст20 ДСТУ GOST 17376:2003 - 1 шт. Торгівельна марка - DLCO. Виробник Hebei Dunlun International Trading Co., Ltd.Країна виробництва - CN.

Розрахована декларантом митна вартість товару становила 28936,84 USD, а вартість митних платежів 403802,42 грн, після коригування митної вартості вартість митних платежів склала 742270,17 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Як видно з матеріалів справи, позивачем з ТОВ «Євро Форвардінг» (експедитор) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №011222-001 від 01.12.2022 на організацію транспортно-експедиторського обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін.

Під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедиторові заявку, в якій оговорюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, при цьому сторони враховують строки перебування вантажу на митниці та тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО (п.1.3 договору).

Згідно інвойса DL-20251220 від 20.12.2025, умови поставки: FOB TIANJIN, Китай.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Таким чином, зважаючи на умови контракту №AHAD-DL-UA20241101 від 01.11.2024, а також умови поставки FOB за Інкотермс 2010, суд вважає, що до ціни товару було включено вартість послуг з завантаження товару на борт судна.

Також, на підтвердження вартості транспортних послуг позивачем було надано довідку ТОВ «Євро-Форвардінг» №846 від 18.03.2026, в якій зазначено, що «вартість міжнародного морського перевезення вантажу в контейнері MRSU8839250, по коносаменту DH0126010221, що слідував за маршрутом: порт завантаження Xingang (China) - порт прибуття Gdansk (Poland), складає: 137386 грн. 76 коп.

Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1 складають: 74187 грн. 09 коп.

Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України до митного кордону м/п Ягодин, Україна автомобілем AC8551HM/AC8357XF складають: 73500 грн. 00 коп. В тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи. Страхування вантажу не проводилось.»

Суд звертає увагу, що митним законодавством не встановлено чіткого переліку документів, якими мають підтверджуватись транспортні витрати, отже довідка про транспорті витрати є належним доказом їх підтвердження та понесення і зазначення про можливість її складання в договорі не є обов`язковою.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно до умов Договору транспортної експедиції між ТОВ «Євро Форвардінг» та ТОВ «Металінсайт», зокрема п. 2.2.4, Сторонами погоджено, що Експедитор має право Доручити виконання цього договору третій особі.

Отже, ТОВ «Металінсайт» не зобов`язаний визначати ланцюг контрагентів ТОВ «Євро Форвардінг» й доводити, що саме ця компанія залучила тих чи інших перевізників, оскільки таке право надано Експедитору умовами договору.

З наданих документів у митного органу наявна можливість дослідити належних перевізників, маршрут руху товару та вартість транспортних витрат.

Стосовно тверджень митниці про те, що в якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 09.10.2025 №375, від 11.11.2025 №377, від 21.11.2025 №378, від 19.12.2025 №389, які не можуть бути взяті до уваги, оскільки: не містять обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що обмін інформацією та документами між позивачем та банківською установою здійснюється за допомогою комплексної програми дистанційного банківського обслуговування для корпоративних клієнтів «Клієнт-банк», яка вирішує задачі інформаційного і платіжно-розрахункового обслуговування юридичних осіб та забезпечує зв`язок з банком за допомогою захищених каналів зв`язку мережі Інтернет, з використанням електронного цифрового підпису.

Надані Митниці копії платіжних інструкцій формувались в електронному вигляді в програмі «Клієнт-банк» з електронним цифровим підписом відповідальної особи платника.

Банківські платіжні інструкції, які в рамках даної поставки підтверджують факт оплати вартості товару містять відмітки банку про проведення валютної банківської операції з переказу грошових коштів, що засвідчено також підписом відповідальної особи банку, що свідчить як про відповідність заповнення реквізитів даних платіжних інструкцій в іноземній валюті вимогам розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, так і про прийняття та виконання їх банком.

Верховний Суд щодо умов оплати неодноразово висловлював правові позиції, виклавши їх у ряді Постанов, а саме: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з ч. 7 ст. 58 Митного кодексу України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).

Ухвалюючи рішення, суди виходили з того, що у розумінні ст. 53 МК України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар; відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості; дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару. Тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару» (Постанова від 02.03.2021 у справі №380/842/20).

«У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (Постанова від 11.04.2018 у справі №804/4680/16).

«Крім того, судами попередніх інстанцій доречно зауважено, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей» (Постанова від 20.03.2018 у справі №815/4132/17).

Відповідно ж до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 22.10.2020 у справі №320/2455/19 щодо відомостей платіжного доручення, судом визначено: «Квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару не існує».

Таким чином позивачем виконані вимоги діючого митного законодавства (ч. 2 ст. 53 МК України) щодо надання усіх наявних у нього банківських платіжних документів у разі здійснення оплати коштів за товар, які повною мірою ідентифікуються зі специфікаціями, рахунком-фактурою, задекларованими товарами та у сукупності з іншими наданими митниці документами первинного бухгалтерського обліку підтверджують заявлену позивачем вартість товару за контрактом та факт здійснення часткової оплати за товар.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4061,62 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2711 від 17.04.2026.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 4061,62 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» (вул. Литовська, буд. 1, оф. 2, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 34656979) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000452/2 від 24.03.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000348 від 24.03.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4061 (чотири тисячі шістдесят одна) грн 62 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський