Ухвала суду № 137594565, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 червня 2026 року Справа №160/35213/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/30786/25,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

09 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про встановлення судового контролю, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». В обґрунтування клопотання посилається на невиконання відповідачем остаточного судового рішення в цій справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року призначено заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/35213/25 до розгляду в порядку письмового провадження. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання суду письмових пояснень.

19 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року по справі №160/35213/25 не розглядалося питання перерахунку пенсії Позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236, шляхом неврахування обмеження індексації, після проведення перерахунку на виконання судового рішення, на подальші показники підвищення. Таким чином, з 01.03.2026 наявне обмеження пенсії на суму 2572 гривень у вигляді обмеження індексації з 01.03.2023 та з 01.03.2025. Тобто, дані питання є новими правовідносинами та в разі незгоди позивача із застосуванням відповідачем такого обмеження, порушене право підлягає судовому захисту шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а не у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі.

Вирішуючи вимоги заяви про встановлення судового контролю, суд виходить з такого.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 22.10.2025 року згідно положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI у розмірі не меншому, ніж 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, з урахуванням раніше виплачених сум.

14 квітня 2026 року вказане рішення суду набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням суду констатовано, що відповідач в цілому невірно здійснює індексацію пенсії позивача, допускаючи порушення гарантій ч. 3 ст. 28 Закону №1058-IV та ст. 8 Закону №345-VI. Як наслідок, а також зважаючи на висновки Верховного Суду про ефективний спосіб захисту прав позивача у постанові від 26.08.2025 року у справі №360/948/24, суд обирає відповідний спосіб захисту права згідно суті протиправний дій відповідача та порушеного права позивача. Суд підкреслює, що розмір пенсії позивача в будь-якому разі не може бути меншим, ніж 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV. Станом на 22.10.2025 року розмір пенсії позивача має складати 21037,35 грн, що прямо відображено в розрахунку розміру пенсії позивача від 25.02.2025 року за період з 01.03.2025 року.

На противагу цьому позивач вказував, що згідно до матеріалів справи станом на 01.03.2026 Відповідач не виплачує пенсію виходячи із 80% заробітку. Розмір пенсії починаючи з 01.03.2026 становить 21536.85 грн, натомість 80 % від заробітку 29478,58 грн становить 23582,86 грн, тобто після 01.03.2026 Відповідач не виконує рішення суду.

При цьому рішення суду ухвалено ще 16 січня 2026 року за позовною заявою, поданою 10 грудня 2026 року.

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно, захисту підлягають саме «порушені» права.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.03.2026 року у справі №320/3856/20.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.05.2026 року у справі №520/29858/24.

Відповідно, рішенням суду в даній справі в будь-якому випадку не можна було вирішити питання про правомірність поведінки відповідача з 01.03.2026 року, оскільки на дату звернення до суду право позивача на індексацію з 01.03.2026 року не було порушене. При цьому як вказує відповідач з 01.03.2026 року до позивача застосовано Постанову Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 року №236.

Тобто, з 01.03.2026 року розпочав діяти новий нормативно-правовий акт, який судом не оцінювався. Право позивача в межах таких нових правовідносин судом не було захищено, оскільки воно не було порушене на дату звернення до суду (та навіть на дату ухвалення судового рішення).

Як наслідок, суд відхиляє доводи позивача щодо невиконання відповідачем рішення суду з 01.03.2026 року, оскільки в даному випадку мають місце нові правовідносини, які судом не оцінювались, відповідні питання судом не вирішувались. Захист прав позивача в таких правовідносинах належить здійснювати шляхом нового звернення до суду з новим позовом.

Водночас, як визнав сам відповідач, рішення суду в частині виплати позивачу заборгованості наразі не виконано.

Згідно ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.

Згідно ч. 3 ст. 382-1 встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Керуючись ст. ст. 241, 243-248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/35213/25 - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі №160/35213/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі №160/35213/25 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко