Ухвала суду № 137594083, 22.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

22 червня 2026 р. Справа № 120/18251/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдавто К" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови

в с т а н о в и в:

31.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдавто К" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятих відповідачем рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/000299/2 від 05.12.2025 року та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2025/001211 від 05.12.2025 року.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: перекладу українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою; доказів сплати судового збору в розмірі 5084,80 грн.

20.01.2026 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав клопотання, у якому просить продовжити йому строк на усунення недоліків позовної заяви у частині перекладу українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою.

Ухвалою суду від 23.01.2026 року продовжено ТОВ "Трейдавто К" строк виконання ухвали суду від 12.01.2026 року на 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали.

23.01.2026 року позивач вимоги вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху виконав.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

09.02.2026 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

04.09.2024 року представником відповідача подано відзив, у якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову.

Також представник відповідача подав клопотання, у якому просить розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Клопотання мотивовано тим, що справи, які стосуються питань правильності визначення митної вартості товарів, мають першочергове значення для Державної митної служби, оскільки саме даний напрямок с одним з найбільш ризикованих в частині несплати митних платежів в повному обсязі, що в свою чергу може призводити до значних втрат Державного бюджету України.

Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень статті 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин

Відповідно до частини 5, 6 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз зазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов`язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.

Суд зауважує, що у поданому клопотанні представник відповідача не наводить доводів, які свідчать про обґрунтовану необхідність здійснювати розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, суд звертає увагу, що відповідач має право навести свої пояснення у заявах по суті справи (відзив, заперечення) та подавати до суду будь-які інші письмові пояснення та докази на спростування доводів позивача.

Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 4,12, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Вінницької митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дончик Віталій Володимирович