Рішення № 137593712, 10.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5061/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

10 червня 2026 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

секретаря судового засідання: Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Новий колектор» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5621923 від 20.06.2025.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026. Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язаний відступити Факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним. П. 2.2. Договору факторингу встановлено, що Сторони погодили, що Клієнт за цим Договором має право передати Факторові Право вимоги як за одним Кредитним Договором, так і за декількома Кредитними Договорами. Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим Договором факторингу, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5621923 від 20.06.2025 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 . У свою чергу позивачем 03.02.2026 на фінансовий номер телефону ОСОБА_1 , а саме + 380978952470, було направлено СМС повідомлення, у якому повідомлено про зміну кредитора.

Між ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 20.06.2025 укладено Кредитний договір № 5621923, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів кожні 20 днів. Згідно п.1.2. Договору на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Пунктом 1.4.1. позичальнику встановлюється стандартна процентна ставка у розмірі 0,95% за кожний день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3. (360 днів). Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778% .Згідно п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі. У свою чергу позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором № 5621923 від 20.06.2025, у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 18545,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5000,00 грн. та за відсотками 10545, 00 грн, а також штраф у розмірі 2500,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача та яку просять стягнути з відповідача на їхню користь. А також а також судові витрати у загальному розмірі 8921,78 грн, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн., витрат понесених позивачем за відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у сумі 277,38 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи без участі їхнього представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку - шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача. Натомість судова повістка-повідомлення повернулась до суду без вручення відповідачу з причин його відсутності за вказаною адресою, що відповідно до положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК суд вважає належним повідомленням відповідача.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а представник позивача не заперечує щодо такого порядку розгляду справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 20.06.2025 укладено Кредитний договір № 5621923, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн.: строк, на який надається кредит 360 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; періодичність платежів - кожні 20 днів; комісія за надання кредиту 500 грн. (п.4.8); стандартна процентна ставка 0,95%; денна процентна ставка 0,9778%, знижена процентна ставка 0,8550%.

Відповідно до п. 1.5. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 3 036,2300% річних. П. 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2 871,7376% річних. П. 1.6. Договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору включає суму кредиту, Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 22 600,00 гривень. П. 1.6.2. Договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 22 505,00 гривень. Згідно п. 1.7. Договору загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору включають Комісію, проценти за користування кредитом та складають у відповідності до п.1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 17 600,00 гривень. П.1.7.2. Договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 17 505,00 гривень. Що стосується комісії за надання кредиту, вона становить 500,00 грн. та відповідно до п. 1.4. Договору, є разовою комісією, що нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п.1.2.1. Договору) та не є додатковою та/або супутньою послугою у розумінні податкового законодавства України.

Згідно п.6.3. у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором.

Відповідно до довідки-листа ТОВ «Пейтек» від 27.01.2026 вбачається, що 27.01.2026 ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало позичальнику ОСОБА_1 через платіжну систему «Пейтек» на платіжну картку № НОМЕР_1 на суму 5000,00 грн. Отже, кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

Встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 18545,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5000,00 грн. та за відсотками 10545, 00 грн, а також штраф у розмірі 2500,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026, згідно якого ТОВ «Новий колектор» набуло право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому ТОВ «Лінеура Україна».

На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги, у в тому числі за Договором № 5621923 від 20.06.2025 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів відносно боржника ОСОБА_1 у загальному розмірі 18545,00 грн.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 5621923 від 20.06.2023, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Новий колектор» на підставі Договору факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Кредитний договір № 5621923 від 20.06.2025 містить інформацію про розмір процентної ставки за користування кредитом та строк, протягом якого кредитор має право нараховувати проценти за користування кредитом та визначений розмір штрафу у разі неналежного виконання боржником свої зобов`язань щодо повернення кредиту.

Тож, підписуючи кредитний договір відповідач добровільно погодився з усіма його умовами, зокрема, з строком кредитування та розміром процентної ставки, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини з кредитором, якщо вважав встановлений розмір процентів несправедливим, натомість він свідомо та без будь-яких застережень погодив умови договору, що підтверджується його підписом.

На час розгляду справи кредитний договір № 5621923 від 20.06.2025 не визнавався нечинним та є діючим.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується, що станом на 27.01.2026 відповідач має заборгованість у розмірі 18545, 00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 5000,00 грн. та за відсотками 10545, 00 грн, а також штраф у розмірі 2500,00 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу витрат, понесених учасниками процесу на надання професійної правової (правничої) допомоги суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду представником позивача надано: копію Договору про надання правничої допомоги № 07/24 НК від 02.07.2024, відповідно до п.1.3. якого перелік фізичних осіб (боржників) у відповідності до п. 1.2. визначається додатковими угодами до Договору; копію Додаткової угоди № 4 до договору про надання правничої допомоги від 14.08.2024, згідно якої відбулася зміна найменування Виконавця з Адвокатське об`єднання «Верітас Центр», на Адвокатське об`єднання «Лекс Верітас»; копію Додаткової угоди № 17 про внесення змін до Договору про надання правничої допомоги № 07/24 НК від 02.07.2024, відповідно до якого визначено, що вартість послуг визначається наступним чином: 6000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно; копію Додаткової угоди № 19 до Договору № 0724 НК від 02.07.2024; копію Додаткової угоди № 34/1 до Договору № 07/24-НК від 31.12.2025. Також надано копію звіту про виконану роботу відповідно до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 13.05.2026 та копію платіжної інструкції від 13.05.2026 про оплату за надання правничої допомоги згідно додаткової угоди № 39 до договору № 07/24-НК від 02.07.2024 за позовом до ОСОБА_1 у розмірі 6000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат за надання правової допомоги, відсутність клопотання іншої сторони про їх зменшення, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за результатами розгляду справи позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2662,40 грн.

Щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками засобами поштового оператора ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» у сумі 277,38 грн. суд зазначає наступне.

Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію опису вкладення до цінного листа від 15.05.2026 (накладна № 2071871) Поштової служби «Е-Пост» та квитанцію № 2071871 на загальну суму 277,38 грн. (а.с. 13).

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Тобто направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача (інших учасників справи), при зверненні до суду в електронному вигляді (або надання копії позовної заяви з додатками для направлення її іншим учасникам справи при зверненні у паперовому вигляді) є обов`язком сторони позивача. Тож витрати, які пов`язані з таким відправленням свідомо несе сторона позивача шляхом дотримання відповідних положень цивільно - процесуального законодавства, які регулюють процедуру звернення до суду з позовною заявою.

Крім того, враховуючи витрати, яких може зазнати позивач у зв`язку з надсиланням позовної заяви з додатками іншим учасникам процесу, спеціальною нормою законодавства передбачено пільгу щодо плати судового збору у меншому розмірі.

Зокрема, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня установлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн. При цьому, відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вказане, на думку суду, не підлягають відшкодуванню витрати заявлені позивачем у сумі 277,38 грн., понесені ним внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками засобами поштового оператора ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 264, 265, 280, 282-284, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП 15.04.2006, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (код ЄДРПОУ 43170298, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 13, оф. 60) заборгованість за кредитним договором № 5621923 від 20.06.2025 у загальному розмірі 18545,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн., а всього 27207,40 грн.

Повний текст рішення виготовлений 10.06.2026.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляl - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька