Ухвала суду № 137593394, 18.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2595/25

Номер провадження 2/570/167/2026

У Х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судового засідання Іллюк С.Р.

представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Кузьменюк-Волошиної Н.М. в судовому засіданні 15.06.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ,про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

02.06.2025 р. позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, у якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 17.06.2025 р. вказаний позов було прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 23.01.2026 р. у відповідності, зокрема до ч.2 п. 15 ст. 197 ЦПК України, було закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті, визначено дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань) для розгляду справи по суті на 25 березня 2026 року о 14:30, на 30 березня 2026 року о 14 год. 30 хв., 31 березня 2026 року о 14 год. 30 хв.

15.06.2026 р. в судове засідання, крім представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Кузьменюк-Волошиної Н.М., учасники справи не з`явилися, були належним чином повідомлені про проведення судового засідання.

Позивачка та її представник адвокат Петришин А.М. у судове засідання не з`явилися повторно.

Позивачка ОСОБА_2 належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання на адресу її зареєстрованого місця проживання судової повістки про виклик до суду, що підтверджується її розписками про одержання від 10.04.2026 р. та від 26.05.2026 р. на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення. Додатково судом було повідомлено позивачку про розгляд справи шляхом здійснення телефонних дзвінків на контактний номер телефону ОСОБА_2 , у якому остання підтверджувала, що їй відомо про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник позивачки адвокат Петришин А.М. був належним чином повідомлений про розгляд справи 25.03.2026, 30.03.2026, 31.03.2026 р., 20.05.2026 р., 15.06.2026 р. шляхом надіслання судових повісток на його електронну адресу, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа. Також представнику позивачки секретар судового засідання неодноразово телефонувала на належні йому номери телефонів, наявні у Єдиному реєстрі адвокатів України, для повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання, однак на вказані телефонні дзвінки представник позивачки не відповів; водночас, за одним із вказаних вище номерів на телефонний дзвінок відповів адвокат Ільїн В.А. Додатково судом вжито заходів для повідомлення представника позивача адвоката Петришина А.М. про розгляд справи шляхом надсилання на його адресу судової повістки про виклик до суду, що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся до суду 08.06.2026 р.

Відповідач Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом надіслання судових повісток на їхню електронну адресу, оскільки мають наявний електронний кабінет у системі «Електронний суд».

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 - адвокат Кузьменюк-Волошина Н.М. у судовому засіданні вказала про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивачки та її представника у судове засідання, які заяв про розгляд справи без їх участі не подали.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до наступних висновків.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Позивачка та її представник у судові засідання, визначені для розгляду справи по суті, не з`явилися жодного разу, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суд не повідомили, про відкладення справи заяв не надходило. Оскільки ні від представника позивачки, ні від позивачки не надходило заяв про поважність причин, з яких вони не можуть з`явитися в судові засідання, як і заяв про розгляд справи за їх відсутності, про зміну адреси для листування, клопотань про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про доцільність залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Зокрема у Постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 щодо аргументу касаційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції зазначено наступне.

Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовою для застосування ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 рокуу справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.

Нез`явлення в судове засідання позивачки та її представника перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивачки, слід врахувати, що сторона позивача повторно вп`яте не з`явилася у судові засідання, причини неявки суду не повідомила.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення позивачки та її представника про розгляд справи.

Суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що належним чином повідомлена позивачка та її представник - адвокат Петришин А.М. про дату, час та місце розгляду справи в призначених судових засіданнях 25.03.2026 р., 30.03.2026 р., 31.03.2026 р., 20.05.2026 р. та 15.06.2026 р. участі не приймали, та не надали заяви про відкладення розгляду справи та заяви про розгляд справи у їх відсутності, суд робить висновок, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Суд враховує те, що неявка в судові засідання позивачки та її представника перешкоджає розгляду справи, а саме неприбуття в судові засідання позивачки та її представника суд розцінює як втрату останніми процесуального інтересу до розгляду та вирішення даної цивільної справи в судовому порядку.

Відтак, суд, вживши всіх заходів відповідно до закону для повідомлення позивачки та її представника, та враховуючи те, що вони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, повторно вп`яте не з`явилися у таке судове засідання та від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

При цьому, закон надає право суду залишати позов без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання незалежно від причин його неявки, наявності чи відсутності поважних причин для такого, приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивачки на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов`язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.

З врахуванням викладеного, зважаючи на те, що позивачка та її представник - адвокат Петришин А.М. належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, однак повторно не беруть участі в судовому засіданні, при цьому не надаючи заяв про відкладення розгляду справи або заяв про розгляд справи у їх відсутності, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

ПозовОСОБА_2 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ,про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Гнатущенко Ю.В.