Рішення № 137593384, 04.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/687/26

Номер провадження 2/570/1214/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод шляхо-будівельних матеріалів" про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

Представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Іващенко І.І. звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод шляхо-будівельних матеріалів» про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 15904,40 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача вказує, що у період з 09.09.2022 року по 31.10.2025 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Завод шляхо-будівельних матеріалів».

Наказом по особовому складу від 27.10.2025 року №22 «Про звільнення з роботи» позивача 31.10.2025 року звільнено з посади сторожа ТОВ «Завод шляхо-будівельних матеріалів» згідно зі ст. 36 КЗпП України.

В наказі №22 від 27 жовтня 2025 року Відповідач зазначив: «Звільнити 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 за згодою сторін згідно ст.36 КЗпП України. Провести виплату компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 08.09.2024 по 31.10.2025 року за 46 днів».

На момент звільнення Відповідач заборгував Позивачеві заробітну платню за 5 місяців (з червня 2025 року по жовтень 2025 року включно) та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 21 723,73 грн. що становить сукупно 52 892,13 грн. (згідно із відповіддю управління Інспекційної діяльності у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Державної служби від 30.12.2025 року).

У зв`язку з тривалим часом невиплати заборгованості із заробітної плати і відсутності реакції з боку Відповідача на численні дзвінки та прохання Позивача розрахуватися з ним, останній прийняв рішення звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.

Тільки 29.12.2025 року Відповідач виплатив Позивачу заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 52 880 грн.

Натомість, факт виплати Відповідачем працівникові заборгованості по заробітній платі та всім належним йому сумам не відміняє того, що така виплата відбулася з затримкою, а отже з порушенням норм ст.116 КЗпП України.

Ухвалою суду від 20.03.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом учасників у судове засідання.

Представниця позивача адвокат Іващенко І.І. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву вх.№10906 від 04.06.2026 р. про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій зазначила, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з`явився повторно, причини неявки суду не повідомив, відзиву до суду не подано.

Відтак, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.09.2022 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був прийнятий на посаду сторожа ТзОВ «Завод шляхо-будівельних матеріалів» згідно із наказом №24 від 08.09.2022 р.

31.10.2025 р. ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за згодою сторін відповідно до ст.36 КЗпП України відповідно до наказу №22 від 27.10.2025 р.

Наведені відомості підтверджуються наявною у матеріалах справи копією трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із довідкою ТОВ «Завод шляхо-будівельних матеріалів» від 31.10.2025 р. №17 за період з 01.06.2025 по 31.10.2025 рр. ОСОБА_1 було нараховано до виплати 52892,13 грн, з них: за червень 2025 р. - 7792,10 грн, за липень 2025 р. 7792,10 грн, за серпень 2025 р. 7792,10 грн, за вересень 2025 р. 7792,10 грн та за жовтень 2025 р. 21723,73 грн.

Як зазначено у листі Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про розгляд звернення» вих.№ЗХ 3.3/1253-ЗВ/25 від 08.12.2025 р., адресованому ОСОБА_1 , заробітна плата ОСОБА_1 не виплачена, а саме: за червень 2025 року в сумі 7792,10 грн, за липень в сумі 7792,10 грн, за серпень 2025 року в сумі 7792,10 грн, за вересень 2025 року 7792,10 грн, за жовтень 2025 року та компенсації за невикористану відпустку в сумі 21723,73 грн. На день звільнення позивача не виплачена заробітна плата та на момент проведення Держпраці заходу контролю встановлено, що існує заборгованість в сумі 52892,13 грн. Виходячи з вищевказаного, Держпраці констатувало, що виплата заробітної плати проводилася з порушенням строків та у день звільнення не виплачено компенсації за невикористані дні відпустки, чим порушено вимоги ч.1 ст.10 та ч.1 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ.

Також у вказаному вище листі Держпраці зазначено, що за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у ТОВ «Завод шляхо-будівельних матеріалів» складено акт, керівнику вручено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю. Складено та передано на розгляд Рівненського міського суду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до наданої стороною позивача виписки із смарт рахунку 26204111463602.100101.980, IBAN НОМЕР_2 - з 29.12.2025 - 01.01.2026 роки від 07.01.2026 року, заробітна плата за період з червня по жовтень 2025 р. була виплачена ОСОБА_1 29.12.2025 р., тобто із затримкою тривалістю 40 робочих днів.

Згідно з частиною першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлює стаття 117 КЗпП України.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Виходячи з вказаних норм закону, виплата належних позивачеві сум мала бути здійснена відповідачем саме в день звільнення ОСОБА_1 .

У постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі№ 810/1549/17, від 31 березня 2020 року в справі № 808/2122/18, від 06 червня 2018 року в справі № 823/254/16, від 09 грудня 2020 року в справі № 754/3378/18 зазначено, що суд, встановивши, що працівникові в день звільнення не були сплачені всі належні від підприємства суми, стягує на підставі статті 117 КЗпП України на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї вини.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року, справа № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21, середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений Постановою Кабінету міністрів України №100 від 08.02.1995 року передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Позивач просив стягнути середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні в сумі 15904,40 грн.

Представниця позивача наводить у позовній заяві розрахунок, згідно з яким сума середнього заробітку, яку відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача за час затримки розрахунку становить:

16 700 грн. (заробітна плата з 01.08.2025 року - 30.09.2025 року за два місяці перед звільненням) / 42 робочі дні = 397,61 грн.;

Сума заборгованості за затримку розрахунку становить: 397,61 * 40 днів (01.11.2025 року - 29.12.2025 року) = 15 904,40 грн.

Суд погоджується із вказаним розрахунком, і оскільки відповідачем було порушено трудові права позивача щодо виплати належних йому при звільненні сум, суд також робить висновок, що вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод шляхо-будівельних матеріалів" про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод шляхо-будівельних матеріалів" (адреса реєстрації: 33018, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 20А, код ЄДРГЮУ: 42016945) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) 15904,40 грн (з відрахуванням податків і зборів) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод шляхо-будівельних матеріалів" (адреса реєстрації: 33018, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 20А, код ЄДРГЮУ: 42016945) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод шляхо-будівельних матеріалів", код ЄДРПОУ 42016945, адреса: вул. Володимира Стельмаха (ст.н. Курчатова), буд. 20 А, м. РівнеРівненськийрайон Рівненськаобласть.

Суддя Гнатущенко Ю.В.