Рішення № 137593382, 27.05.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1562/26

Номер провадження 2/570/1685/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в особі представника Столітнього М.М. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 24647,50 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" вказує, що 13.03.2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5381201 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, а він в свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки відповідно до умов договору.

ТОВ "ЛІНЕУРА Україна" свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому кредитні кошти, в свою чергу відповідач свої зобов`язання перед позикодавцем не виконав.

30.10.2025 р. ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" уклали договір факторингу №30/10/2025, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5381201 від 13.03.2025 року.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 30.10.2025 року № 30/10/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5381201 від 13.03.2025 року загальна сума заборгованості склала 18520 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 5000 грн., заборгованості за процентами 11020 грн., штрафні санкції 2500 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом учасників у судове засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ «А-БАНК».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву до суду не подав. Судом вжито заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Також про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За вказаних обставин, враховуючи відсутність заперечень з боку представника позивача, відсутність відзиву, неприбуття відповідача у судове засідання, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідача, на підставі наявних у справі доказів, із ухваленням заочного рішення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази та встановивши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.03.2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5381201 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 5000 грн. строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, а він в свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки відповідно до умов договору.

Відповідач отримав грошові кошти в розмірі 5000 грн шляхом зарахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , видача коштів за кредитним договором підтверджується повідомленням ТОВ "Універсальні платіжні рішення" за вих. №1-0311 від 03.11.2025.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначені порядок укладення електронного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

30 жовтня 2025 ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" (зміна назви на ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ") уклали договір факторингу №30/10/2025, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5381201 від 13.03.2025 року в розмірі 24647,50 грн.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За таких обставин судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором №5381201 від 13.03.2025 року, перейшло до ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", а тому позивач є новим кредитором ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов`язання в частині погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконав.

Відповідно до умов договору, строк дії договору становить 360 днів, тобто на момент укладання договору факторингу строк дії договору не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, позивачем - ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у період з 31.10.2025 по 08.03.2026 (129 календарних днів) на загальну суму 6127,50 грн.

З розрахунків заборгованості за договором № 5381201 від 13.03.2025 року, наданих позивачем, вбачається, що відповідач має заборгованість перед новим кредитором станом на день звернення до суду в розмірі 24647,50 грн, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн; заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 11020 грн; заборгованість за процентами, нарахованими ТОВ "ФК"ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" - 6127,50 грн; штрафні санкції 2500,00 грн.

Щодо нарахування відповідачу штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно із п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України (постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова КЦС ВС від 08 листопада 2023 року у справі № 755/3412/22).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і до сьогодні.

Кредитний договір № 5381201 укладений 13.03.2025 р., тобто в період дії воєнного стану на території України.

Зважаючи на зазначене, правові підстави для стягнення штрафів у розмірі 2500,00 грн за кредитним договором відсутні.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кредитна заборгованість в розмірі 22147,50 грн.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується: договором про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року укладеним між ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (як клієнт) та адвокатом Столітнім М.М., заявкою №16871 на виконання доручення до договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, актом прийому-передачі виконаних робіт згідно із договором №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, згідно з яким вартість наданих адвокатом послуг становить 10000 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 2392,35 грн (22147,50 * 2662,40 / 24647,50)

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 5381201 від 13.03.2025 року, в розмірі 22147,50 грн, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн; заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 11020 грн; заборгованість за процентами, нарахованими ТОВ "ФК"ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" - 6127,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 2392,35 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 44559822, адреса: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, кв. прим.2, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.