Постанова № 137593334, 17.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12474/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі: Галінської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДЕПАРТАМЕНТУ МУНІЦИПАЛЬНОЇ ВАРТИ РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Михайлов В.О. звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії RVN№2608260 від 24.03.2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 24 березня 2026 року інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Литвинчуком Віталієм Михайловичем прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії КVN №2608260 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП.

У фабулі постанови вказано, що 24.03.2026 року о 10 год. 54 хв. за адресою: вул. Міцкевича, 32 м. Рівне водій Тоyota Avensisд.н.з НОМЕР_1 порушив правила стоянки, а саме здійснив стоянку транспортного засобу, у місцях, де транспортний засіб, що стоїть зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів чим порушив п.15.10 "д" ПДР України та ч.3 ст.122 КУпАП та накладено штраф 680 грн.

Фотозйомка (відеозапис) велася на спецзасіб марки Самсунг SMF235/F/DSN. Вказану постанову позивач отримав поштою 07.05.2026 року, про що надається підтвердження/трекінг руху та отримання рекомендованого листа.

24.03.2026 року близько 11 год. позивач Тоyota Avensisд.н.з НОМЕР_1 припаркувався в справах за адресою: вул. Міцкевича, 32 м. Рівне між рестораном "Три Слони" та КП "Рівненський обласний перинатальний центр" РОР, де часто паркуються інші транспортні засоби.

Однак, в подальшому, на лобовому склі автомобіля виявив повідомлення про порушення правил стоянки, в якому вказано, що його транспортний засіб, який стояв зробив неможливим рух інших транспортних засобів або створив перешкоду для руху пішоходів чим порушено п.15.10 "д" ПДР України.

За загальним правилом стоянка забороняється на тротуарах крім визначених для цього місць, законодавець допускає можливість стоянки легкових автомобілів на тротуарі, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.

Як вбачається із долучених до позовної заяви фото, зроблених на місці події позивачем, ні для транспортних засобів, ні для пішоходів не було перешкоди дляїхнього руху, що і продемонстровано на фото. Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що належний йому легковий автомобіль поставлено на стоянку на тротуарі, що створює перешкоду для руху пішоходів і транспортних засобів, чим порушено п.п. д) п. 15.10 ПДР України.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 122 КУпАП, серед іншого, єпорушення правил зупинки або стоянки, що призводить до блокування рухуабо створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху, зокрема,встановлення факту недотримання водієм під час стоянки на тротуарівідстані, щонайменше 2 метри між його транспортним засобом та будівлею.

У матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля позивача, не є належним доказомпорушення позивачем п.п. д) п.15.10 ПДР України, оскільки з урахуванням п.п. в) п.15.10 ПДР України, легкові автомобілі можуть бути припарковані на тротуарі заумови дотримання певних вимог, а з даних копій фотофіксації не вбачається, щоавтомобіль позивача розміщений так, що для руху пішоходів залишається менше 2 м.Водночас, відповідачем не було здійснено замір відстані на місці вчинення правопорушення під час фіксації правопорушення.З матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб позивача - розташований на тротуарі таким чином, що пішоходи безперешкодно можуть здійснювати рух.За змістом позову, та наданих стороною позивача письмових доказів, вбачається, що належний позивачу транспортний засіб був припаркований ним з іншими транспортними засобами на тротуарі таким чином аби не створювати перешкод для руху пішоходів, при цьому, відстань між автомобілем та стіною будинку була більшою, ніж 2 м.

Вважають, що вказані обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року клопотання позивача задоволено поновлено строк звернення до Рівненського міського суду Рівненської області. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору -задоволено. Звільнено від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання позовної заяви до Департаменту Муніципальної варти Рівненської міської ради про адміністративне правопорушення. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Муніципальної варти Рівненської міської ради про адміністративне правопорушення.Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.06.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що вимоги позивача є безпідставними, винесена постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

16.06.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого, зазначає, що дійсно, 24.03.2026 року близько 11 год. Позивач на автомобілі Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 припаркувався за адресою: вул. Міцкевича, 32 м. Рівне, де знаходиться аптека для прибирання ліків. Долучених до позовної заяви фото, зроблених на місці події позивачем, ні для транспортних засобів, ні для пішоходів не було перешкоди для їхнього руху, що і продемонстровано на фото. Будь яких повідомлень, від громадян чи юридичних осіб, що транспортний засіб Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 блокував прохід пішоходам або проїзд автомобілям зафіксовано не було, відповідачем таких даних не надано. В місці паркування позивачем відсутні будь-які заборонні знаки, а навпаки біля таких приміщень, як аптеки та магазини мають бути облаштовані стоянки для транспортних засобів. Просить врахувати відповідь на відзив та врахувати при розгляді справи.

17 червня 2026 року до суду від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких зазначає, що суть правопорушення за п.п. «д» 15.10. ПДР України полягає у самому факті створення фізичної перешкоди або унеможливлює руху, а не у факті наявності повідомлення з боку громадян чи юридичних осіб. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, є формально-матеріальним щодо створення перешкоди, тому притягнення водія до відповідальності не залежить від наявності повідомлень чи скарг з боку інших учасників дорожнього руху. Посилання позивача на фотознімки, які він зробив самостійно, не є належними та допустимими доказами відсутності складу правопорушення. Фотографії позивача лише підтверджують факт знаходження його автомобіля у місця, де транспортний засіб, що стоїть зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів. Ракурс зйомки, обраний позивачем з метою демонстрації «вільного простору навколо авто», не спростовує того факту, що зона з пониженим бордюром для маломобільних груп населення залишалися повністю заблокованою для її використання. Доводи представника позивача, викладені у відповіді на відзив, не відповідають матеріалам справи та не спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення. Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив стоянку в місці, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів. Позивач, як учасник дорожнього руху, зобов`язаний неухильно виконувати вимоги ПДР задля безпеки інших громадян. Поставивши автомобіль паралельно лінії антипаркувальних стовпчиків, у зоні штучного пониження бордюрного каменю, позивач створив перешкоди для руху пішоходів, а його дії безумовно та повністю охоплюється складом правопорушення, передбаченого п.п. «д» 15.10 ПДР України. Доводи представника позивача та спроба перевести місце стоянки транспортного засобу у категорію «тротуару» повністю суперечить наявним у матеріалах справи доказами та не відповідає її фактичним обставинам.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, врахувавши обставини у справі, судом встановлено таке.

Постановою серії RVN № 2608260 від 24.03.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.10 «д» ПДР України та частини 3 статті 122 КУпАП, як відповідальну особу, за якою зареєстровано транспортний засіб марки ToyotaAvensis, д.н.з. НОМЕР_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680, 00 грн.

Власника автомобіля було визначено відповідно до інформації з Національної Автоматизованої Інформаційної Системи Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДР ТЗ).

За приписами статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстрований транспортний засіб. Відповідальні особи встановлюються згідно Національної автоматизованої інформаційної системи Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

При цьому, статтею 279-3 КУпАП визначені випадки звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Зокрема, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Проте, у визначений цією статтею строк жодна із вказаних видів заяв до відповідача не надходила.

Як зазначено у вказаній постанові 24.03.2026 о 10:54:02 за адресою: вул. Міцкевича, 32, Рівне, Рівненська область, Україна, позивач, який керував транспортним засобом марки ToyotaAvensis, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила стоянки, а саме здійснив стоянку транспортного засобу у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду руху пішоходів, чим порушив п. 15.10 «д» ПДР України та частини 3 статті 122 КУпАП.

Згідно постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680, 00 гривень.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, серед іншого, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Аналіз положень статті 122 КУпАП свідчить про те, що законодавством про адміністративні правопорушення розмежовано відповідальність за порушення правил стоянки та за порушення правил стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Положеннями пункту З частини третьої статті 265-4 КУпАП встановлено, що для цілей КУпАП розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими Таким чином створення перешкоди для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками, за змістом пункту 3 частини третьої статті 265-4 КУПАП є створенням загрози безпеці руху, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 122 КУпАП.

Зазначені положення кореспондуються з положеннями підпункту «д» пункту 15.10 Правил дорожнього руху, якими, зокрема, встановлено заборону стоянки транспортного засобу із створенням перешкоди для руху пішоходів.

Аналіз диспозиції підпункту «д» пункту 15.10 ПДР свідчить про те, що визначальною умовою для кваліфікації дій як таких, що порушують вимоги вказаного пункту, є факт стоянки транспортного засобу у місцях, де транспортний засіб, що стоїть створює перешкоди для руху пішоходів.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'HalloranandFrancis v. TheUnitedKingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Положеннями ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як стверджується наявними у матеріалах справи копіями фотознімків, транспортний засіб позивача здійснив стоянку у місці, де транспортний засіб, що стоїть, робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, оскільки, своїм розташуванням зазначений транспортний засіб створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі, осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів, які проходять із дитячими колясками.

Слід вказати, що паркування транспортного засобу позивач здійснив не тротуарі, а паралельно лінії антипаркувальних стовпчиків, у зоні штучного пониження бордюрного каменю. Відповідно до імперативних вимог п.п. «д» п. 15.10 ПДР України, стоянка забороняється: «у місцях, де транспортний засіб», що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створять перешкоду для руху пішоходів». Диспозиція цієї норми не містить прив`язки до конкретного елементу дороги (тротуару, обочини чи проїзної частини). ПДР України забороняє стоянку в місці, де транспортний засіб фізично блокує рух або створює перешкоду.

Твердження позивача про відсутність перешкод спростовуються доданими фотоматеріалами, на яких чітко зафіксовано транспортний засіб, розташований паралельно лінії анпаркувальних стовпчиків, у зоні штучного пониження бордюрного каменю, що є прямим свідчення створення перешкоди для руху пішоходів у розумінні ПДР України.

На цих фотознімках зображено автомобіль ToyotaAvensis, д.н.з. НОМЕР_1 , який порушив вимоги п. 15.10 «д» ПДР України. Вказані фотознімки містять дату, час, а також географічні координати, які відповідають місцю вчинення адміністративного правопорушення, що вказане в постанові.

Вказані фотознімки містять дату і час, відтворюють місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів, містять географічні координати, а тому в повній мірі підтверджують місце зупинки транспортного засобу.

Відповідно до п.2.3 Розділу 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну.

Обрання місця для стоянки це активна дія водія. Позивач мав можливість обрати інше місце, де його транспортний засіб не заважав би руху.

Таким чином, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які оформлені у встановленому законом порядку.

Отже, твердження позивача що постанова не містить належних та допустимих доказів порушення правил дорожнього руху є таким, що не відповідають матеріалам справи та є необґрунтованими.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідач діяв відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення відповідачем призначено відповідно до норм цього Кодексу, в межах санкції ч. 3 ст.122 КУпАП, та в межах наданих йому повноважень під час виконання службових обов`язків, з підстав чого не підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови.

Крім того, інші доводи позивача, викладені у позові не спростовують висновків суду про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене вище та аналізуючи здобуті у справі докази, суд доходить висновку щодо безпідставності позовних вимог, а тому відмовляє в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДЕПАРТАМЕНТУ МУНІЦИПАЛЬНОЇ ВАРТИ РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

відповідач - ДЕПАРТАМЕНТ МУНІЦИПАЛЬНОЇ ВАРТИ РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, адреса: вул. Степана Бандери, буд. 44, м. Рівне, ЄДРПОУ 44350009

Суддя -