Постанова № 137593262, 19.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/255/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2025 о 12 год 25 хв в м. Рівне по вул. Степана Бандери, 67, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tayota Camry», номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що не розумів значення своїх дій, коли працівники поліції зупинили його автомобіль, оскільки має посттравматичний стресовий розлад, просив справу слухати за участі його адвоката.

Захисник адвокат Бідюк Т. у встановленому законом порядку повідомлялася про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Враховуючи передбачені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та те, що вказані матеріали справи надійшли до суду ще 07.01.2026 року, до того ж в судовому засіданні приймає участь ОСОБА_1 , суд вважає розгляд справи проводити за відсутності адвоката Бідюк Т.В.

У судовому засіданні 21.04.2026 захисником ОСОБА_1 адвокатом Бідюк Т.В. було заявлено клопотання про призначення у справі судово-психіатричної експертизи.

Постановою суду від 21.04.2026 клопотання захисника задоволено, призначено у справі судово-психіатричну експертизу ОСОБА_1

16.06.2026 на адресу суду надійшов висновок експерта № 202/26 за результатами судово-психіатричної експертизи від 26.05.2026 відносно ОСОБА_1 .

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою в становлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540525 від 14.12.2025 встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.

Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager № 6810 та зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 не доставлявся в заклад охорони здоров`я, у зв`язку з відмовою та зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

З дослідженого судом диску з відеозаписом патрулювання з нагрудних камер працівника поліції, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відповідають фактичним обставинам справи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, дослідивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В ході розгляду справи адвокат Бідюк Т.В. посилалася на те, що ОСОБА_2 є неосудним, а справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, однак суд вказані доводи до уваги не бере, з огляду на таке.

Так, судом 21.04.2026 було задоволено клопотання адвоката Бідюк Т.В. про призначення судово-психіатричної експертизи.

Верховним Судом у справі № 130/2612/17 у постанові від 19 листопада 2019 року сформульовано правову позицію про те, що неосудною визнається така особа, яка під час вчинення діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Поняття неосудності включає в себе співвідношення медичного (біологічного) і юридичного (психологічного) критеріїв. Медичний критерій полягає у наявності у особи психічного захворювання, що істотно впливає на свідомість і волю людини (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки). Юридичний - у нездатності особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. При цьому юридичний критерій виражається двома ознаками: 1) інтелектуальною - особа не може усвідомлювати фактичну сторону своїх дій (бездіяльності) та/або не здатна усвідомлювати їх суспільно небезпечний характер; 2) вольовою - особа не може керувати своїми діями (бездіяльністю) внаслідок руйнування психічною хворобою її вольової сфери.

Висновок про неосудність особи у конкретній справі суд робить, спираючись на результати судово-психіатричної експертизи (постанова Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі № 755/5059/19).

Як вбачається з висновку експерта №202/26 за результатами судово-психіатричної експертизи, складеного 26.05.2026 року Рівненською філією судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України»:

1. ОСОБА_1 на період часу, який відноситься до скосния інкримінованого йому адміністративного правопорушення 14 грудня 2025 року будь-яким психічним захворюванням, недоумством не страждав. Знаходився поза тимчасового розладу психічної діяльності. У нього мав місце межовий психічний розлад у вигляді Посттравматичного стресового розладу з рецидивуючим перебігом в стані субкомпенсації (на тлі постійного медикаментозного лікування» (F43.1 - за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду).

2. ОСОБА_1 з урахуванням наявного психічного розладу на момент скоєння інкримінованого йому адміністративного правопорушення 14 грудня 2025 року (відмова від проходження огляду на стан сп`яніння), міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та міг усвідомлювати характер вимог, що до нього висувалися, у зв`язку з необхідністю проведення такого огляду.

Суд не має підстав сумніватися в достовірності висновку експерта та бере такий до уваги, адже судово-психіатричну експертизу проведено у відповідності до положень Закону України «Про судову експертизу» з попередженням експертів про кримінальну відповідальність.

Відомості, які б спростовували даний висновок відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 , на момент скоєння інкримінованого йому адміністративного правопорушення, яке мало місце 14.12.2025, міг усвідомлювати характер вимог, що до нього висувалися працівниками поліції, у зв`язку з необхідністю проведення огляду на стан сп`яніння.

Водночас, об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проходження такого огляду у медичному закладі, не встановлено.

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує, характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпечність, та приходить до висновку про застосування стягнення в межах санкції цієї статті, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

Зважаючи, на те, що ОСОБА_1 є ветераном війни, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 від 11.08.2025, тому його слід звільнити від сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівненській області/Рівненська область/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); розрахунковий рахунок UA218999980313020149000017001; код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Святослав РОГОЗІН