Рішення № 137592691, 23.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3991/26

Провадження 2-а/552/66/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Сіманової І.О.,

розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу № 552/3991/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 15.05.2026 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом, який уточнив 19.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява обґрунтована тим, що у лютому 2026 року, незважаючи на дотримання позивачем вимог законодавства щодо ведення військового обліку, через застосунок «Резерв+» йому стало відомо про оголошення його в розшук.

Після прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою з`ясування підстав оголошення в розшук позивачу повідомили, що його оголошено в розшук у зв`язку з неявкою за повісткою до центру комплектування.

Посадові особи центру комплектування також повідомили позивачу, що для зняття його з розшуку необхідно подати через застосунок «Резерв+» заяву про визнання вчинення адміністративного правопорушення, після чого провадження у справі буде закрито. Оскільки позивач не був обізнаний із порядком подання такої заяви, працівники центру комплектування подали її від його імені. Після цього відмітка про перебування в розшуку в застосунку «Резерв+» зникла.

Наприкінці квітня 2026 року позивачу стало відомо про накладення державним виконавцем арешту на його банківські рахунки на виконання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач вважає постанову № R380917 від 25.02.2026 незаконною. Зазначає, що перебуває на військовому обліку, при цьому жодної повістки йому не надсилалося та не вручалося у порядку, встановленому законом. Крім того, оскаржувана постанова не містить відомостей про конкретні дату, час і місце, на які позивача нібито було викликано, а також не містить даних щодо обставин його неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Просив суд поновити строк на оскарження постанови № R380917 від 25.02.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, просив її скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Просив суд зобов`язати центр комплектування повернути незаконно стягнуті державним виконавцем кошти.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2026 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про зобов`язання повернути кошті, стягнуті в ході виконання виконавчого провадження. Відкрито провадження в даній адміністративній справі в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Залучено до участі в справі другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 завірені копії матеріалів адміністративної справи, за результатами якої було складено постанову № R380917 від 25.02.2026 .

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позивач безпідставно та недобросовісно намагається перекласти відповідальність за власні дії, зокрема за визнання ним факту вчинення адміністративного правопорушення, на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому відповідач вказує, що доказів перебування позивача 25.05.2026 в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки суду не надано. Також зазначає, що з 27.12.2025 позивач рахувався як порушник військового обліку, тому в разі прибуття його до центру комплектування було б на нього складено протокол, а не подання заяви посадовими особами про визнання вчинення адміністративного правопорушення.

Оскільки позивач самостійно визнав факт порушення ним правил військового обліку, не заперечував обставини вчиненого адміністративного правопорушення, добровільно погодився на притягнення до адміністративної відповідальності, чим фактично підтвердив законність та обґрунтованість даної постанови.

Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 було подано відзив на позовну заяву, яким зазначав, що позивач 25.02.2026 самостійно через електронний кабінет мобільного застосунку «Резерв+» звернувся до центру комплектування з заявою, в якій не оспорює вчинене ним адміністративне правопорушення та погоджується на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Твердження, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 нібито самостійно здійснили подання заяви через мобільний застосунок «Резерв+» від його імені не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 як військовозобов`язаний.

25.02.2026 т.в.о. начальника ОСОБА_2 винесено постанову № R380917 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.

Відповідно до вказаної постанови № R380917 від 25.02.2026 (а.с.12-13) за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці (ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на останнього накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/200 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого надалі неодноразово продовжувався, та який триває дотепер.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

За змістом абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (абз. 19-22 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з п. п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 р., військовозобов`язані повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок вручення повісток військовозобов`язаним про необхідність явки до РТЦК та СП регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року (далі Порядок № 560).

За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (п. 21 Порядку № 560).

Пунктом 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Згідно з п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

За адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені, серед іншого, представниками виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (п. 36 Порядку № 560).

Відповідно до п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).

Стаття 279-9 КУпАП встановлює особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Зокрема, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

Згідно з абз. 3, 4 п. 1 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення). Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

За змістом ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Зокрема, всупереч вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи. Зокрема, у ній не зазначено дату, час та місце не прибуття ОСОБА_1 за повісткою, що унеможливлює встановлення події і складу адміністративного правопорушення та часу його вчинення.

Дослідженими матеріалами справи також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано повістку № 5414438 про виклик ОСОБА_1 на 24.11.2025 року о 09:00 годині для уточнення даних.

При цьому, матеріали подані до суду, не містять доказів про те, що позивачу дійсно направлялася повістка про виклик до центру комплектування та чи був він належним чином повідомлений про місце, час та дату явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

25.02.2026 ОСОБА_1 через застосунок «Резерв+» подав заяву про те, що він не оспорює допущене ним правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Але навіть за наявності заяви особи про те, що вона не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення її до відповідальності орган (посадова особа) не звільняється від обов`язку перевірити наявність складу правопорушення, оцінити докази відповідно до ст. 251 КУпАП та перевірити дотримання строків притягнення до відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП.

Адміністративна відповідальність не може ґрунтуватися виключно на формальному волевиявленні особи без встановлення фактичних та правових підстав притягнення її до відповідальності.

Отже, посилання відповідача на заяву позивача не спростовує обов`язку органу (посадової особи) довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення та дотриматися вимог КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Але відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, доказів того, що він вчинив адміністративне правопорушення .

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови №R380917 від 25.02.2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови № R380917 від 25.02.2026, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів надсилання та отримання позивачем постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Водночас у матеріалах справи наявний супровідний лист в.о. начальника Шевченківського ВДВС у м. Полтаві від 08.05.2026 про направлення на ім`я представника позивача копії зазначеної постанови.

За таких обставин є підстави вважати, що строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин.

Судом також встановлено, що позивачем позов пред`явлено до ІНФОРМАЦІЯ_1

Оскільки він не є юридичною особою, він не є належним відповідачем у справі.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином належним відповідачем у справі, до якого судом задоволено позовні вимоги, є ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить із такого.

За правилами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Тому, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 266,50 грн.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Поновити строк на оскарження постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R380917 від 25.02.2026 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Скасувати постанову № R380917 від 25.02.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

В задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 266,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , ЄРДПОУ НОМЕР_2

- відповідач

ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3 , ЄРДПОУ НОМЕР_3

- третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві

Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції , місцезнаходження

м.Полтава, пров.Стешенка, 6, ЄРДПОУ 34963066

Повне судове рішення складено 23.06.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко