Ухвала суду № 137592652, 23.06.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 634/1008/21

Провадження № 1-кп/529/18/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 42021222100000009 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки смт Сахновщина Харківської області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , з середньою технічною освітою, незаміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, не працюючої, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у період часу з 16 травня 2016 року до 02 квітня 2021 року вона, перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства Сахновщинського виробничого підприємства "Схід" (далі - КП СВП "Схід"), засновником та керівним органом якого є Сахновщинська селищна рада Харківської області, будучи службовою особою, маючи право розпорядження коштами підприємства та будучи зобов`язаною забезпечувати рентабельність та високоприбуткову діяльність підприємства, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинила розтрату бюджетних коштів шляхом безпідставного списання коштів підприємства в частині нарахування заробітної плати (окладу) в сумі 2 340,55 грн, безпідставного нарахування заробітної плати (інших заохочувальних виплат) в сумі 2 382,92 грн, безпідставного списання коштів у підзвіту директора в загальній сумі 37 945,00 грн, таким чином заподіявши КП СВП "Схід" матеріальну шкоду у загальному розмірі 42 668,47 грн.

Згідно з обвинувальним актом, таким чином ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, у вигляді розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

18 травня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим. В обґрунтування клопотання вказано, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є нетяжким злочином. Згідно з обвинувальним актом вказаний злочин було вчинено у період часу з 16.05.2016 до 02.04.2021, тобто на теперішній час закінчився передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України п`ятирічний строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення. У зв`язку із вказаним наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим та просили його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні та в судовому засіданні. Захисник обвинуваченої вказав, що з часу скоєння інкримінованого ОСОБА_4 злочину, остання від слідства та суду не переховувалася, перебіг давності не зупинявся та не переривався, відомості про вчинення останньою інших кримінальних правопорушень відсутні, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості". У зв`язку із цим наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що розуміє, що звільнення її від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави, є звільненням її від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави, вона розуміє наслідки закриття кримінального провадження в порядку ст. 49 КК України та бажає це зробити, а тому наявні всі підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строку давності, як це передбачено ч. 1 ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, так як для цього існують підстави, передбачені чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Представник потерпілого КП СВП "Схід" ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Розглянувши клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не зобов`язує суд першої інстанції у випадку заявлення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України дослідити докази в провадженні і лише після цього вирішити таке клопотання.

Натомість, ч. 8 ст. 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною третьою статті 285 КПК України також передбачено, що досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку лише у разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).

Виходячи з вказаних вище правових норм, суд має право у судовому засіданні до дослідження доказів в провадженні розглянути питання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, оскільки наявне клопотання щодо такого звільнення, обвинувачена ОСОБА_4 не заперечує проти такого звільнення та згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, тобто зокрема і в судовому засіданні, не з`ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядку, передбаченому статтями 347-363 КПК України.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, яке було вчинено у період часу з 16 травня 2016 року до 02 квітня 2021 року, та яке відповідно до ст. 12 КК України (у редакції, чинній на момент розгляду клопотання) є нетяжким злочином. За вчинення цього злочину передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Згідно з частинами 2-4 статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

З аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 статті 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності, є обов`язком суду, а не його правом. Водночас, закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності також є обов`язком суду.

Судом встановлено, що з останнього дня вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме з 02 квітня 2021 року, і до дня розгляду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності (23 червня 2026 року) минуло більше 5 років.

Клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення вказаного вище кримінального правопорушення подано до суду 18 травня 2026 року, тобто після спливу передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України п`яти років з дня вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше двох років.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 з часу вчинення інкримінованого їй злочину до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується наданим стороною захисту витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченої від досудового слідства або суду відсутні, будь-яких інших підстав для перерви чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченої не встановлено.

Враховуючи те, що з дня вчинення інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_4 нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк більше двох років, минуло більше п`яти років, обвинувачена з часу вчинення інкримінованого їй вказаного злочину до кримінальної відповідальності не притягувалася, відсутні будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченої від досудового слідства або суду, тобто відсутні будь-які підстави для перерви чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 в судовому засіданні особисто просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, підтвердила, що розуміє, що звільнення її від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави, є звільненням її від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави, розуміє наслідки такого закриття кримінального провадження і бажає це зробити, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та у зв`язку із цим закрити кримінальне провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20), зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зі змісту ст. 124 КПК України вбачається, що законодавець виділяє обов`язкові умови та підстави для розподілу процесуальних витрат. Такими є: ухвалення обвинувального вироку та наявність на час його ухвалення або прийняття рішення апеляційним судом процесуального статусу обвинуваченого у особи, з якої стягуються витрати; факт понесення процесуальних витрат потерпілим (документально підтверджені процесуальні витрати); залучення експертів стороною обвинувачення, за дорученням слідчого судді або суду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21, постановлення ухвали суду про закриття кримінального провадження щодо особи у зв`язку із звільненням її від кримінальної відповідальності не може вважатися тотожним ухваленню щодо неї обвинувального вироку суду, оскільки це суперечило б засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України), а при вирішенні питання про долю процесуальних витрат на проведення експертизи належить виходити із того, хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилася. Процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту. Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

З матеріалів кримінального провадження /том 2, а.с. 179-212/ вбачається, що судова економічна експертиза була проведена на підставі постанови слідчого, тобто за ініціативою органу досудового розслідування.

З матеріалів кримінального провадження /том 3, а.с. 55-57, 92-123/ вбачається, що додаткова судова економічна експертиза була проведена на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності та у зв`язку із цим закрито стосовно неї кримінальне провадження, при цьому ініціатором проведення судової економічної експертизи у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, то відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК України витрати на проведення судової економічної експертизи в розмірі 10 297,20 грн не підлягають стягненню з ОСОБА_4 та відносяться на рахунок держави.

Враховуючи те, що додаткова судова економічна експертиза була проведена за ініціативою сторони захисту, то витрати на проведення цієї експертизи у розмірі 35 656,00 грн підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.

Речові докази у вигляді розпорядження про призначення та звільнення ОСОБА_4 , контрактів на управління підприємством, журналів-ордерів, рішення сесії та розпорядження виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради, наказів 2016-2017 років, 2019-2020 років, 2021 року, розрахунків по заробітній платі, податкової звітності, штатного розпису, колективних договорів та змін до них, договорів про повну матеріальну відповідальність та посадових інструкцій працівників, головних книг, оборотно-сальдової відомості, звітів (місячних, квартальних, річних), які знаходяться на зберіганні у Диканському районному суді Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Івана Мазепи, 11-А), відповідно до положень ст. 100 КПК України слід повернути потерпілому КП СВП "Схід" як його власність.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, п. 3 ч. 1, ч. 2-4 ст. 49, ч. 2 ст. 191 КК України, ст. 100, ч. 4 ст. 174, п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 284, ч. 1, 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288, ст. ст. 370-372, 395, п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності закрити стосовно неї кримінальне провадження № 42021222100000009, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2021 року.

Витрати на проведення за ініціативою органу досудового розслідування судової економічної експертизи в розмірі 10 297,20 грн віднести на рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на проведення додаткової судової економічної експертизи у розмірі 35 656 (тридцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн 00 коп, яка була проведена за ініціативою сторони захисту.

Речові докази у вигляді розпорядження про призначення та звільнення ОСОБА_4 , контрактів на управління підприємством, журналів-ордерів, рішення сесії та розпорядження виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради, наказів 2016-2017 років, 2019-2020 років, 2021 року, розрахунків по заробітній платі, податкової звітності, штатного розпису, колективних договорів та змін до них, договорів про повну матеріальну відповідальність та посадових інструкцій працівників, головних книг, оборотно-сальдової відомості, звітів (місячних, квартальних, річних), які знаходяться на зберіганні у Диканському районному суді Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Івана Мазепи, 11-А), - повернути потерпілому Комунальному підприємству Сахновщинського виробничого підприємства "Схід" як його власність.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1