Постанова № 137592397, 15.06.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1353/26

Провадження № 3/366/744/26

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

15 червня 2026 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції

№ 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює: ТОВ «Перший столичний хлібзавод», машиніст, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 971827 від 25.05.2026 : в період часу з 22.05.2026 по 09:00 год. по 24.05.2026 біля 19 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя і виховання неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого н/п ОСОБА_2 самовільно залишила місце проживання, була відсутня дома з 22.05. по 25.05.2026 та перебувала в розшуку, внаслідок чого могла існувати загроза життю і здоров`ю дитини, також ОСОБА_1 не забезпечила активну участь у пошуку своєї дитини та вчасно не звернулась на лінію «102», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП».

Протокол складено старшим інспектором ЮП СВГ ВП №1 Вишгородського РУП майором поліції Хоменко Н.С.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 28.05.2026, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А.

ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення підтвердила, повідомила, що вона виховує двох дітей, доньок ОСОБА_3 , 2011 р.н. та ОСОБА_4 , 2016 р.н. самостійно. Старша донька, ОСОБА_3 має перехідний вік та не слухає її, хоче гуляти. Так, ОСОБА_3 не повідомивши її, поїхала до свого знайомого (19 років), з яким познайомилась в соціальних мережах та який проживає в м. Київ та перебувала у нього декілька днів (з 22.05.2026 по 24.05.2026), не відповідаючи на телефонні дзвінки. Потім, коли самостійні пошуки не дали результату, ОСОБА_1 24.05.2026 звернулась до поліції та повідомила про зникнення дитини.

Неповнолітня ОСОБА_2 , яка також прибула у судове засідання, підтвердила, що з 22.05.2026 по 24.05.2026 перебувала у свого знайомого ОСОБА_5 у м. Київ, не повідомивши про це свою матір та не відповідаючи на телефонні дзвінки. Лише після дзвінка працівника поліції ОСОБА_6 , вона повідомила, де саме знаходиться та вони приїхали забрали її і повернули додому. Зазначила, що наразі усвідомлює, що вчинила не правильно, більше з дому не тікає.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 971827 від 25.05.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, який підписано уповноваженою особою та ОСОБА_1 ;

- копія рапорту чергового ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про надходження на лінію 102 заяви (ЄО № 3622 від 24.05.2026) про надходження на лінію 102 повідомлення від ОСОБА_1 про зникнення дитини, ОСОБА_2 , 2011 р.н.;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомляє, що 22.05.2026 її донька, ОСОБА_2 , 2011 р.н. пішла з дому та не входить на зв`язок;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.05.2026, про обставини, за яких вона викликала поліцію у зв`язку з тим, що її донька ОСОБА_2 , 2011 р.н. пішла з дому та не відповідає на дзвінки;

- письмові пояснення ОСОБА_7 , 2011 р.н. від 25.05.2026 про обставини, за яких вона 22.05.2026 пішла з дому без дозволу матері, поїхала до знайомого в м. Київ та не відповідала на дзвінки рідних;

- письмові пояснення ОСОБА_8 , 2006 р.н. від 25.05.2026, про обставини, за яких його знайома, з якою у них стосунки, ОСОБА_2 , приїхала до нього в м. Київ 22.05.2026 та проживала разом з ним;

- копія паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 11.12.2025, на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якого вбачається, що остання є неповнолітньою;

- копія паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 07.10.2021, на ім`я ОСОБА_1 , за якою встановлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності.

Заслухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень статей 7, 245, 280 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи […]. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.

Положення зазначеної статті є бланкетними та відсилають до положень інших нормативно-правових актів, які більш детально визначають вимоги законодавства, порушення яких інкримінуються порушнику.

Так, відповідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Положення ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України передбачають право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Верховний Суд у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 (провадження № 61-2175св20) зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Отже, з огляду на те, що вказані вище норми передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя та виховання останніх, то їх порушення батьками тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 184 КУпАП.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в період часу з 22.05.2026 по 24.05.2026 в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених законодавством ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя і виховання неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого н/п ОСОБА_2 самовільно залишила місце проживання, була відсутня вдома з 22.05. по 25.05.2026 та перебувала в розшуку, внаслідок чого могла існувати загроза життю і здоров`ю дитини, також ОСОБА_1 не забезпечила активну участь у пошуку своєї дитини та вчасно не звернулась на лінію «102».

Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №971827 від 25.05.2026, які оглянуті в судовому засідання, зокрема: рапортом чергового ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про надходження на лінію 102 заяви (ЄО № 3622 від 24.05.2026) від ОСОБА_1 про зникнення дитини, ОСОБА_2 , 2011 р.н.; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , та поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, тобто ухилення батьків, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та догляду неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, беручи до уваги особу порушника, яка до адміністративної відповідальності раніше не притягувалась (до матеріалів справи не додано доказів протилежного), наслідки вчиненого правопорушення усвідомлює, ступінь її вини, характер правопорушення, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за його вчинення, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження в межах санкції інкримінованої статті.

Саме такий вид адміністративного стягнення, на переконання судді, буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році становить 3328, 00 грн.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», а тому з неї підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (3328 х 0,2).

Керуючись ст. ст. 7-9, 23, 24, 26, 33, 40-1, ч.1 ст.184, ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України ID НОМЕР_2 від 07.10.2021, орган 3230) визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України ID НОМЕР_2 від 07.10.2021, орган 3230) в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Текст постанови складено 22.06.2026.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ