Постанова № 137592193, 23.06.2026, Романівський районний суд Житомирської області

290/535/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 червня 2026 рокуселище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в особі судді Ковальчука М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції №1 ГУ НП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 частиною 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675472 від 25 травня 2026 року та доданих до нього матеріалів встановлено, що 25 травня 2026 року близько 20 години 27 хвилин в селищі Романів по вул.Небесної Сотні,2, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом електровелосипедом марки «Фада», в стані алкогольного сп`яніння,огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер, результат 1,82%, чим порушив пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху (далі по тексту ПДР ), за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.(згідно протоколу)

Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Під час судового розгляду 18 червня 2026 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сачок А.В. не спростували факт керування в стані алкогольного сп`яніння, а також проведення огляду на стан сп`яніння, однак заперечили факт вчинення даного правопорушення, мотивувавши це тим, що електровелосипедом ОСОБА_1 керував механічно, тобто лише за допомогою педалів та просили суд закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.Захисником також долучено до матеріалів справи технічні характеристики на даний електровелосипед.

В судове засідання, призначене на 23 червня 2026 року ОСОБА_1 та його захисник адвокат Сачок А.В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили . Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.Захисником через систему "Електронний суд" подано до суду заяву про долучення гарантійного талону на електровелосипед ФАДА 500.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги статті 268 КУпАП, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених статтею 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Сачка А.В. відповідно до вимог статті 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддею встановлено, що в діях ОСОБА_1 є ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 675472 від 25 травня 2026 року та доданих до нього матеріалів, убачається, що 25 травня 2026 року близько 20 години 27 хвилин в селищі Романів по вул.Небесної Сотні,2, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом електровелосипедом марки «Фада», в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер, результат 1,82%, чим порушив пункт 2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП..

Згідно із пунктом 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).

Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 6 Інструкції).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (пункт 7 Інструкції).

Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суддя встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675472 від 25 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 складений за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Положення статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відеофіксація, яка здійснюється поліцейськими, може бути одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС №1026 від 18 грудня 2018 року (далі Інструкція фіксації), з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції передбачено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

У відповідності до пункту 5 розділу ІІ вказаної Інструкції фіксації, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до змісту статті статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 3 статті 35).

Відповідно до пункту 2.4 ПДР на вимогу поліцейського волій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також пред`явити для перевірки документи, що зазначені у пункту 2.1 ПДР, та надати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу.

Так, із вказаного відеозапису з нагрудної портативної камери працівника поліції вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі зупиняють транспортний засіб - електровелосипед під керуванням ОСОБА_1 та перевезенні ним пасажира у зв`язку з наявною ознакою алкогольного сп`яніння - почервоніння обличчя.Після встановлення особи, поліцейський пропонує ОСОБА_1 у зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, ОСОБА_1 погоджується пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу.Після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та встановлення його результатів 1.82 проміле, поліцейські з`ясовують позицію особи щодо згоди (незгоди) з результатами перевірки (останній погодився з результатами перевірки), а також ознайомлюють ОСОБА_1 з його правами та обов`язками, визначеними чинним законодавством, а також складають і оголошують відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 675472, а також додані до нього матеріали.

Переглянутий відеозапис події, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, з огляду на те, що подія була зафіксована поліцейськими за допомогою технічного засобу відеозапису, і відеозапис з вказаної камери було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося з дотриманням вимог закону, тому вказані докази є належними та допустимими.

Всебічно з`ясувавши обставини справи на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675472 від 25 травня 2026 року, розписки про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS повідомлення, розписки про ознайомлення водія з вимогами частини 1 статті 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан алкогольного спяніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, чека Драгера за №703, результат якого становить 1,82 проміле, акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорту поліцейського, довідки про належність транспортного засобу, що видана інспектором сектору адміністративної практики відділу взаємодії з громадами Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майором поліції Якобчук Т., довідки про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, що видана інспектором сектору адміністративної практики відділу взаємодії з громадами Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майором поліції Якобчук Т., технічних характеристик електровелосипеда марки «Фада», пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, що надані під час судового розгляду та матеріалів відеофіксації, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є доведеною.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у пункті 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Суддя встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675472 від 25 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам статті 256 КУпАП, розділам ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі , розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

У Правилах дорожнього руху чітко визначено поняття транспортного засобу - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» (далі Закон № 2956-IX) електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії. Низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Також згідно технічних характеристик, наданих захисником, тип приводу електровелосипеда марки «FADA LIDO 500W» - інтегрований у заднє колесо електромотор потужністю 500 ват.

Відповідно до частини 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 березня 2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує. Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України (в т.ч. Закон № 2956-IX від 24 лютого 2023 року із змінами) в ієрархії нормативних актів мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (в т.ч. ПДР), а тому при визначенні поняття «транспортний засіб» у даному випадку необхідно враховувати вимоги Закону № 2956-IX.

У даному випадку не береться до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до статті 121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 127-1 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня стаття 130 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, транспорт, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням яким з ознаками або в стані алкогольного сп`яніння настає адміністративна відповідальність, передбачена статтею 130 КУпАП.

Крім того, суд не бере до уваги як доказ подану захисником копію гарантійного талону, оскільки з такого документу не можливо встановити марку та серію транспортного засобу, придбаного 24 травня 2026 року, оскільки остання є неякісною .

Також суд критично ставиться до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальноїсті та її захисника, що надані під час судового розгляду, в частині приводу електровелосипеда під час руху за допомогою педалів оскільки останні спростовуються оглянутим відеозаписом.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі статтею 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Суддя також враховує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за статтею130 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Згідно з вимогами сттатті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа правопорушника, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, тому суддя вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя також стягує з його судовий збір у розмірі, визначеному частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 30.33-35, 40-1, 130 частиною 1, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130КУпАП та накласти на його адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф стягнути на рахунок отримувача - ГУК у Житомир обл./Житомир обл./21081300, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно частини 2 статті 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. , який перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.В. Ковальчук