Ухвала суду № 137591961, 22.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6026/26

Категорія 38

2/295/3739/26

УХВАЛА

про витребування доказів

22.06.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув заяву про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту, укладеного між сторонами 30.08.2025 року в порядку застосування Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами договору ОСОБА_1 , що виступила позичальником, отримала грошові кошти в сумі 15 000,00 грн. на строк 183 дні зі сплатою відсотків за користування коштами за ставкою 1 % за один день користування коштами та комісії 20% від суми кредиту, що в грошовому виразі становить 3000,00 грн.

Посилаючись на положення законодавства, що визначають зміст кредитного договору, загальні умови виконання зобов`язання, принцип обов`язковості виконання умов договору, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості за договором в розмірі 48 450,00 грн., відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Від представника відповідача адвоката Тальчук П.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.08.2025 року у розмірі 48 450,00 грн. не визнає, вважає їх незаконними та необґрунтованими.

Заперечення мотивовані тим, що долучений паспорт споживчого кредиту не є невід`ємною складовою частини кредитного договору, а є лише інформаційною довідкою (офертою) і не доводить факт його укладення.

Також представник зазначила, що позивач, як суб`єкт первинного фінансового моніторингу, в порушення вимог законодавства та п. 17 кредитного договору, не надав доказів проведення обов`язкової процедури верифікації та ідентифікації клієнта через систему «BankID НБУ».

Крім того, представник відповідача наголошує, що матеріали справи не містять підтверджень належності відповідачу номера телефону, на який нібито надсилався одноразовий ідентифікатор, при цьому надані роздруківки містять суперечливі відомості щодо двох різних номерів.

До того ж, сторона вказує, що поданий у форматі .pdf договір є лише сканованою копією, яка не містить КЕП/УЕП сторін чи технічних логів системи, що дозволили б перевірити цілісність, незмінність тексту та факт волевиявлення відповідача на акцепт умов кредитування.

Тобто, сама по собі наявність анкетних і паспортних даних ОСОБА_1 у тексті заявки не є доказом підписання договору в електронній формі.

Також, представник відповідача акцентує на необґрунтованому розмірі заборгованості, вважаючи недоведеним факту видачі кредиту. Надана позивачем довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 01.04.2026 року про перерахування 15 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 за договором не є належним доказом, оскільки матеріали справи не містять підтверджень приналежності цієї картки відповідачу.

Представник відповідача зауважує, що об`єктом доказування є саме факт передачі коштів позичальнику, а сам по собі розрахунок заборгованості не є первинним документом.

За наведених обставин, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він повністю заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач зазначає, що ним надано належні, допустимі та достатні докази стосовно укладення кредитного договору з відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі через особистий кабінет шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором, надісланим на її фінансовий номер телефону, що підтверджує її ознайомлення та згоду з усіма істотними умовами.

Щодо видачі коштів позивач вказує, що гроші перераховано на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Наданий документ про транзакцію є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги».

Крім того, позивач наголосив, що відповідач самостійно вказала номер картки при реєстрації та верифікації через Bank ID, однак, заперечуючи факт отримання коштів, не надала суду власної банківської виписки, яка б це спростовувала.

З огляду на викладене, позивач вважає надані ним докази достатніми та переконливими у сукупності, а заперечення відповідача - необґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З метою всебічного та повного з`ясування всіх обставин справи, зважаючи на заперечення сторони відповідача щодо володіння платіжною карткою та неотримання коштів, суд вважає за необхідне витребувати у АТ КБ «Приват Банк» докази.

Керуючись ст.ст. 76, 81 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати у АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) інформацію:

- чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 30.08.2025 року.

Витребувану інформацію слід направити на адресу Богунського районного суду м. Житомира (м. Житомир, майдан Соборний, 1, зал 4Б7).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.М.Лєдньов