Рішення № 137591882, 23.06.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/641/26

Номер провадження 2/167/642/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 червня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 10650 грн.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 13 листопада 2021 року між

ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 40120878 (далі договір № 40120878), за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн. і зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 10650 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту, 7650 грн. проценти. 1 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс»

та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/01, згідно з яким право вимоги за договором № 40120878 перейшло до позивача.

Представник позивача ТОВ «ФК «Позика», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явилася. В позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи за відсутності представника

ТОВ «ФК «Позика».

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомляв, відзиву на позов не подав.

Процесуальні дії у справі

27 травня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

13 листопада 2021 року ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 713093 (арк. спр. 15) уклали договір № 40120878, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3000 грн. (п. 3.1) на строк 30 календарних днів (з 13 листопада по 13 грудня

2021 року) зі сплатою процентів за пільговою процентною ставкою 2,5%

та на 60 календарних днів (з 14 грудня 2021 року по 11 лютого 2022 року) зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 3% (п. 3.2), а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору. Сторони домовилися, що нарахування процентів за кредитом проводиться кожного календарного дня на суму залишку кредиту (п. 5.8) (арк. спр. 19-24).

За змістом п. 4.1 договору № 40120878 кредит видався протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 з використанням платіжної картки, вказаної в особистому кабінеті.

Відповідач зобов`язався повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 11 лютого 2022 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок ТОВ «ФК «Ірбіс» (п. 4.2).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 40120878 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, суми платежів за розрахунковий період, дати платежів (арк. спр. 24 на звороті).

У листі ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24 жовтня 2025 року

№ 3152_251024113322, адресованому ТОВ «ФК «Ірбіс», значиться про успішне зарахування 13 листопада 2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 3000 грн. (номер транзакції в системі iPay.ua 119533312) (арк. спр. 31).

Згідно з наданим ТОВ «ФК «Ірбіс» розрахунком, станом на 1 вересня 2025 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 10650 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту, 7650 грн. проценти (арк. спр. 36-37).

ТОВ «ФК «Ірбіс» має право передати/переуступити/відступити свої права/права вимоги за цим договором іншій особі у будь-який час без згоди/попередньої згоди клієнта на це (п. 7.3.6).

1 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило

ТОВ «ФК «Позика» за плату, а ТОВ «ФК «Позика» прийняло належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Про що також був складений акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 1 вересня 2025 року (арк. спр. 25-29, 10).

Згідно з платіжною інструкцією від 2 вересня 2025 року № 6054383 ТОВ «ФК «Позика» сплатило на користь ТОВ «ФК «Ірбіс» кошти за договором факторингу

від 1 вересня 2025 року № 01092025/01 (арк. спр. 34).

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу від 1 вересня

2025 року № 01092025/01 від ТОВ «ФК «Ірбіс» до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 40120878 на загальну суму 10650 грн. (арк. спр. 13).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «ФК «Ірбіс» до

ТОВ «ФК «Позика» за договором № 40120878.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Під час розгляду справи суд установив, що відповідач ОСОБА_1

та ТОВ «ФК «Ірбіс» уклали договір № 40120878 в електронній формі, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов цього договору ТОВ «ФК «Ірбіс» надало відповідачу кредит у розмірі 3000 грн., а останній зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом, розмір яких визначений договором.

13 листопада 2021 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «ФК «Ірбіс» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 40120878 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Позика» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 40120878.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти та проценти за користування ним, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 40120878 в розмірі 10650 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту, 7650 грн. проценти.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.

Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 40120878 у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із копій договору про надання правової допомоги від 2 січня 2026 року

№ 39493634/03 (арк. спр. 16-18), додаткової угоди № 40120878 від 8 травня 2026 року (арк. спр. 30), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29 липня

2024 року серії КС № 11628/10 (арк. спр. 38), детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості (арк. спр. 14), акта надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 8 травня 2026 року (арк. спр. 11) судом встановлено, що адвокатом Горобей Р.Г. надавалася правнича допомога ТОВ «ФК «Позика» у цій справі. Така допомога полягала в: письмовій консультації клієнта щодо спірних правовідносин (витрачений час 0,5 год., вартість 500 грн.), правовому аналізі обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» (витрачений час 1 год., вартість 1500 грн.), складанні позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`зку з розглядом справи (витрачений час 2 год., вартість 3000 грн.), формуванні додатків до позовної заяви (письмових доказів) (витрачений час 0,5 год., вартість 500 грн.). Загальна вартість наданих послуг становить 5500 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 142, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «ФК «Позика» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 13 листопада 2021 року № 40120878: 3000 (три тисячі) гривень тіла кредиту, 7650 (сім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень процентів, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ідентифікаційний код юридичної особи 39493634).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Суддя: В.Б. Требик