Рішення № 137591757, 23.06.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2238/26

Провадження № 2/159/1831/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», від імені якого діє представник Вечеря Ольга Юріївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі позивач або кредитор) від імені якої діє представник Вечеря Ольга Юріївна (далі представник позивача) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник або боржник або ОСОБА_1 ) в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1444-3266 від 06.09.2024 в розмірі 44170,00 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.09.2024 між ним та відповідачем було укладено електронний договір № 1444-3266 про відкриття кредитної лінії, за умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 21 день, стандартна процентна ставка 1,00% за кожен день користування Кредитом а з 181 дня користування 0,75% на день. Банк виконав взяті на себе зобов`язання та перерахував грошові кошти на банківську карту відповідача.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого станом на 06.02.2026 виникла заборгованість. Заборгованість ОСОБА_1 становить 44170,00 грн, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача на користь позивача 44170,00 грн з яких: заборгованість за кредитом 10000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 31690,00 грн, заборгованість по комісії 1500,00 грн, заборгованість по штрафам 980,00 грн.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 20.04.2026 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків.

У встановлений ухвалою суду строк позивач усунув недоліки позовної заяви та ухвалою від 29.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд (формування та зберігання) справи вирішив здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

До суду повернулося без вручення рекомендоване поштове відправлення R067160675249, яким відповідач повідомлявся про розгляд справи, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд.

Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

06.09.2024 між кредитором та позичальником укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1444-3266, за умовами якого кредитор відкриває кредитну лінію та надає позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн.

Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,00 % за кожен день користування протягом перших 180 календарних днів та 0,75 % за кожен день починаючи з 181-го дня.

Строк кредитування становить 365 календарних днів, дата остаточного повернення кредиту визначена як 05.09.2025 (п. 4.13).

Базовий період для сплати відсотків становить 21 календарний день (п. 4.8).

Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту (п. 4.11).

Продовження строку кредитування в односторонньому порядку не допускається, його подовження можливе виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди (п. 4.13).

За несвоєчасне повернення отриманого кредиту позичальник зобов`язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення згідно зі ст. 625 ЦК України (п. 8.2).

У разі несплати процентів або комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5000 % від розміру простроченої заборгованості, але не більше 490,00 грн за кожен факт прострочення, при цьому сукупна сума штрафів не може перевищувати половини суми одержаного кредиту (п. 8.3).

Кредитор має право вимагати повернення кредиту в повному обсязі достроково у разі прострочення сплати процентів понад один місяць (п. 8.4).

Умовами договору прямо передбачено право кредитора передати свої права вимоги за договором іншій особі без згоди позичальника, з обов`язком повідомити його про це протягом 10 робочих днів (п. 6.6).

У реквізитах кредитного договору зазначені паспортні дані, РНОКПП, адреса проживання, номер мобільного телефону, електронна адреса, а також номер банківської картки НОМЕР_1 позичальника. Договір підписаний з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором "A0798", а з боку кредитора засвідчений кваліфікованим електронним підписом із позначкою часу.

Невід`ємними додатками до кредитного договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту.

У матеріалах містяться Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), які є невід`ємною частиною кредитного договору та деталізують порядок надання кредиту, права і обов`язки сторін, порядок нарахування процентів та алгоритми взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості.

У Паспорті споживчого кредиту від 06.09.2024 зафіксовані істотні умови кредитування, зокрема орієнтовна загальна вартість кредиту в розмірі 43375,00 грн та реальна річна процентна ставка 3769,70 %. Документ підписаний позичальником електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора "A4406".

У Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (Графіку платежів) передбачено 19 платежів до 05.09.2025 на загальну суму процентів 31875,00 грн, комісію 1500,00 грн та тіло кредиту 10000,00 грн. Документ підписаний позичальником електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) "A0798".

Довідкою ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту № 1444-3266 та Квитанцією LiqPay від 06.09.2024 підтверджується успішне перерахування 06.09.2024 на банківську картку позичальника НОМЕР_1 (в квитанції 43233465) грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. Видача коштів здійснювалась за допомогою платіжної системи LiqPay, призначення платежу видача кредитних коштів за договором 1444-3266.

У розрахунку заборгованості станом на 18.03.2026 кредитор зазначив, що 06.09.2024 позичальнику видано кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн та нараховано комісію за видачу кредиту 1500,00 грн. За період з 06.09.2024 по 05.09.2025 позичальнику загалом було нараховано процентів на суму 31690,00 грн.

Згідно з розрахунком, у період з 06.09.2024 по 04.03.2025 проценти нараховувались за ставкою 1,00 % на день (по 100,00 грн щоденно), а у період з 05.03.2025 по 05.09.2025 за ставкою 0,74 % на день (по 74,00 грн щоденно). Нарахування процентів припинилося 05.09.2025 (в останній день строку кредитування, після чого в таблиці з 06.09.2025 фіксується ставка 0,00 % і суми щоденних нарахувань дорівнюють 0,00 грн).

Також позичальнику було нараховано два штрафи (29.09.2024 та 05.09.2025) на загальну суму 980,00 грн (по 490,00 грн кожен).

З розрахунку чітко видно, що позичальник не здійснював жодних платежів за кредитним договором.

Заборгованість станом на 18.03.2026 складає 44170,00 грн, з яких: 10000,00 грн тіло кредиту, 31690,00 грн залишок непогашених процентів, 1500,00 грн комісія, 980,00 грн штрафи.

Випискою з ЄДР від 09.11.2023 та свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи підтверджується, що позивач є фінансовою установою та здійснює діяльність з інших видів кредитування (вед 64.92).

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 1444-3266 від 06.09.2024 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A0798», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Довідкою ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту № 1444-3266 та Квитанцією LiqPay від 06.09.2024 підтверджується успішне перерахування 06.09.2024 на банківську картку позичальника НОМЕР_1 (в квитанції 43233465) грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. Видача коштів здійснювалась за допомогою платіжної системи LiqPay, призначення платежу видача кредитних коштів за договором 1444-3266.

Доказів того, що банківська карта із зазначеним номером не належить відповідачу, що кошти не надходили на цю банківську карту, відповідач суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що відповідач 06.09.2024 отримав кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн.

Дата повернення (виплати) кредиту встановлена на 05.09.2025 року (п. 4.13).

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повернув одержану суму кредиту.

Контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту відповідач не надав.

Отже, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми кредиту в розмірі 10000,00 грн є підставною.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,00 % за кожен день користування протягом перших 180 календарних днів та 0,75 % за кожен день починаючи з 181-го дня.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував проценти за кредитним договором.

Контррозрахунку заборгованості за процентами відповідач не надав.

На підставі викладеного, керуючись принципом диспозитивності, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості за процентами та дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача процентів в розмірі 31690,00 грн є правомірною.

Щодо правомірності встановленої в умовах кредитного договору комісії за надання кредиту в розмірі 1500,00 грн (15% від суми кредиту, п. 4.11) суд зазначає таке.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договором передбачена комісія за видачу кредиту в розмірі 1500,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату його видачі (п. 4.11).

Доказів того, що відповідач сплатив комісію у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 зазначеного Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом визначаються як витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Аналогічна норма закріплена у Додатку 1 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49.

Цим нормативно-правовим актом передбачено, що загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, чинне законодавство наділяє кредитодавця правом вимагати від позичальника сплати комісії при видачі кредиту, однак встановлює для цього чіткі умови: така комісія повинна бути платою за реальне надання додаткових та/або супутніх послуг банку, пов`язаних з отриманням чи обслуговуванням кредиту.

Відтак, кредитодавець зобов`язаний фактично вчинити певні дії на користь споживача (оцінка майна, нотаріальні послуги, провести оцінку платоспроможності позичальника, здійснивши запити щодо його майнового стану чи наявності боргових зобов`язань тощо), за які стягується така плата, та вказати їх у договорі.

Як встановив суд під час розгляду справи, укладений між сторонами кредитний договір містить умову щодо сплати позичальником одноразової комісії за видачу кредиту. При цьому суд звертає увагу на те, що ані у тексті самого кредитного договору, ані у правилах про кредитування жодним чином не описано, які саме дії (додаткові чи супутні послуги) будуть вчинені або вже вчинені на користь позичальника в обмін на сплату вказаної суми.

Крім того, під час судового розгляду кредитодавець не надав жодних доказів того, що він фактично вчинив якісь дії чи надав супутні послуги, за які має бути сплачена зазначена комісія.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» імперативно визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до частини 2 статті 18 цього ж Закону, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії не відповідає вимогам чинного законодавства, та обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими ЗУ «Про споживче кредитування» (ч. 2 ст. 8), відтак, відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, така умова кредитного договору є нікчемною, а тому вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1500,00 грн є безпідставною.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як суд встановив вище, відповідач своєчасно умови кредитного договору не виконував, суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив, отже позивач відповідно до умов договору мав право нарахувати відповідачу неустойку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 547 ЦК України)

У ст. 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі несплати процентів або комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5000 % від розміру простроченої заборгованості, але не більше 490,00 грн за кожен факт прострочення, при цьому сукупна сума штрафів не може перевищувати половини суми одержаного кредиту (п. 8.3).

Позивач просить стягнути неустойку в розмірі 980,00 грн.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України № 4220-IX від 15.01.2025.

Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє воєнний стан.

Відтак, за період дії кредитного договору до позичальника не могли бути застосовані штрафні санкції та положення ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного, суд вважає що вимоги про стягнення неустойки в розмірі 980,00 грн є безпідставними.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача 41690,00 грн з яких: 10000,00 грн суми виданого кредиту та 31690,00 грн суми нарахованих процентів; у стягненні 1500,00 грн комісії та 980,00 грн - неустойки, необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то з відповідача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог - 2513,04 грн (94,39% від 2662,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1444-3266 від 06.09.2024 у розмірі 41690,00 грн з яких:

- 10000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 31690,00 грн простроченої заборгованості за процентами.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1500,00 грн комісії та 980,00 грн неустойки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 2513,04 грн.

Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598);

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 23.06.2026.

Головуючий Р.Я. Смалюх