Ухвала суду № 137591311, 23.06.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/662/26

Провадження № 2-о/517/19/2026

УХВАЛА

23 червня 2026 року с-ще Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про усиновлення дитини, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області

установив:

22 червня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до Захарівського районного суду Одеської області з заявою про усиновлення дитини, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з огляду на таке.

Так, з пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту,передбачених до заяв у справах окремого провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтях 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статтями 310 та 311 ЦПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, у порушення вказаної вище норми закону у поданій заяві заявником не зазначено відомих номерів засобів зв`язку заінтересованих осіб, адрес їх електронної пошти, а також відомостей про наявність або відсутність у них електронного кабінету.

Також, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Заявник звернувся до суду з вказаною вище заявою про усиновлення малолітніх дітей, при цьому в останній виклавши обставини проте, що біологічний батько дітей надав нотаріально засвідчену згоду на усиновлення дітей іншою особою (вітчимом). Однак на підтвердження вказаних обставин заява не містить жодних доказів.

Крім цього, згідно з пунктом 8 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Водночас у заяві додані до неї документи не індивідуалізовані належним чином, оскільки їх найменування зазначені однаково (за виключенням номера в кінці назви документа). За таких обставин суд позбавлений можливості однозначно встановити, який саме документ є кожним із додатків до заяви, а також перевірити відповідність фактично поданих документів їх переліку, наведеному в додатках до заяви.

Ба більше, окремі документи, додані до заяви, а саме: заява про згоду на усиновлення дитини, паспорт громадянина України виданий на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , висновок про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини та витяг з інформаційно аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості, подані у нечитабельному вигляді. Зокрема, зазначені документи містять обрізаний або частково відсутній текст, що унеможливлює повне ознайомлення з їх змістом та перевірку відомостей, які в них містяться. Про вказаний факт працівниками канцелярії Захарівського районного суду Одеської області суду складений акт № 5 щодо неналежної якості документів (а.с. 29).

Також, відповідно до пункту 9 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Однак, у порушення вказаної вище норми закону у поданій заяві заявником не зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Слід звернути увагу, що заява подана ОСОБА_1 через систему «Електронний суд».

Приписами частини 5 статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Натомість всупереч положенням частини 1 статті 177 ЦПК України заявником не додано до заяви доказів надсилання її копії в примірнику заінтересованій особі - ОСОБА_2 , що є недоліком заяви.

Також, відповідно до частини 3 статті 177 ЦПК у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Згідно частини 1 статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

До заяви ОСОБА_1 додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому заявник, посилаючись на своє скрутне матеріальне становище, а також на проходження військової служби, просить суд на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про усиновлення.

Водночас судом установлено, що зазначене клопотання подано без дотримання вимог статті 183 ЦПК України, якою визначено форму та зміст письмових заяв, клопотань і заперечень, що подаються до суду. У зв`язку з недодержанням заявником вимог процесуального закону подане клопотання не може бути належним чином розглянуте судом.

Отож за відсутності належними чином оформленого та обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає, що відповідно частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

У пункті 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, розмір якого становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто 665 гривень 60 копійок.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із прохальної частини поданої заяви вбачається, що заявник заявив десять вимог немайнового характеру - оголошення його усиновлювачем відносно 3 малолітніх дітей ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), змінити прізвище 3 дітей та їх по батькові, внести зміни до актових записів про народження малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану видати нові свідоцтва про народження.

Як вказувалося вище дана позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».

Отож відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» та застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, заявнику необхідно сплатити судовий збір за десять вимог немайнового характеру у розмірі 5324 гривні 80 копійок (532 гривні 48 копійок х 10) на рахунок UA328999980313161206000015672, банк отримувача - Казначейство України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Захарівка.

Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати на адресу Захарівського районного суду Одеської області (вул. Одеська, 53, с-ще Захарівка Роздільнянського району Одеської області).

Крім того, згідно частини 1 стаття 311 ЦПК України заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини.

Водночас у порушення вказаної вище норми закону подана заява не містить відомостей про вік усиновителя дітей (заявника).

Крім цього, відповідно до частини 2 статті 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров`я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.

Водночас у порушення вказаної вище норми закону ОСОБА_1 до заяви про усиновлення дитини не додані медичний висновок про стан здоров`я заявника; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.

Крім цього, суд вважає за необхідне також зазначити таке.

Відповідно до частини 4 статті 294 ЦПК справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Однією із заінтересованих осіб заявник визначив Службу у справах дітей Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

Зі змісту статті 312 ЦПК України вбачається обов`язковість участі у справах про усиновлення - органу опіки та піклування (як заінтересованої особи) , який в тому числі подає суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Разом з тим, в заяві про усиновлення дитини заявником не наведено жодного обґрунтування щодо визначення Служби у справах дітей Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, як органу опіки та піклування, який повинен брати участь у розгляді даної справи. За відсутності відповідних обґрунтувань та підтверджуючих документів суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення заявником кола заінтересованих осіб.

Згідно частин 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суд зазначає, що статті 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

При цьому суд наголошує, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє виключно позовну заяву (заяву) на відповідність її вимогам статей ЦПК України. Суд не надає оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів.

Ураховуючи викладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261, 310, 311 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про усиновлення дитини, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області залишити без руху та надати заявнику строк на усунення недоліків терміном 3 дні з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя