Постанова № 137590610, 22.06.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/598/26

Провадження № 3/455/317/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

29.03.2026 о 21:08 год. у с.Поляна по вул.Хирівська, 128, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «BYD SEA LION 06 EV 605 PILOT PLUS EDITION», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Крім того, 29.03.2026 о 21:08 год., с.Поляна на вул.Хирівська, 128, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «BYD SEA LION 06 EV 605 PILOT PLUS EDITION» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, чим порушив вимоги п.2.4 та 8.9 «б» Правил дорожнього руху України.

В судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Чернянський Р.І. в судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив наступне. Вказує, що з протоколами про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 категорично не згідний, своєї вини не визнає. Зазначає, що відповідно пояснень ОСОБА_1 , він 29.03.2026 року приблизно о 21 год. 00 хв. рухався своїм автомобілем марки BYD н.з. НОМЕР_2 із м.Хирів в с.Поляна Самбірського району, так як мав завезти свого друга додому в с.Поляна. Коли ОСОБА_1 під`їхав неподалік будинку свого друга в с.Поляна по вул.Хирівській, та зупинився, до нього до автомобіля підійшли працівники поліції та почали вимагати документи. При цьому, працівники поліції поводили себе зухвало, та повідомили ОСОБА_1 , що він порушив правила дорожнього руху та не зупинився на їхню вимогу. Така поведінка працівників поліції обурила ОСОБА_1 так, як жодних правил дорожнього руху він не порушував, а також працівники поліції не пред`явили йому жодних доказів того, що він порушив ПДР. Окрім того, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю через порушення слуху, а тому він не чув звукових сигналів працівників поліції, а також він не бачив світлових сигналів, а тому не зміг відреагувати на вимогу працівників поліції про зупинку, оскільки через проблеми із слухом не міг чути вимоги про зупинку. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 категорично заперечує склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122-2 КУпАП, оскільки через фізичні вади не міг чути вимоги працівників поліції про зупинку ТЗ. Щодо факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, то ОСОБА_1 може пояснити, що він був повністю тверезий, жодних алкогольних напоїв 29.03.2026 року він не вживав, а відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, з підстав того, що він вважає що вказані працівники поліції упереджено ставилися до нього, попередньо безпідставно притягували його до адміністративної відповідальності, і в даному випадку у працівників поліції не було підстав для його зупинки, так як правила дорожнього руху він не порушував. В результаті чого, всі вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 були незаконними, як і незаконною була вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 вважає, що оскільки 29.03.2026 року він алкоголь не вживав та був тверезим, а працівники поліції зупинили його безпідставно та незаконно, то факт його керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння є не доведений, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю. Крім того вказує, що працівники поліції безпідставно здійснили зупинку ОСОБА_1 , оскільки останній жодних правил дорожнього руху не порушував, разом з тим працівниками поліції було порушено право на захист ОСОБА_1 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не складалося та не вручалося ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проте в матеріалах справи такий документ присутній. Також зазначає, що не відсторонення ОСОБА_1 29.03.2026 р. від керування транспортним засобом, після складення на нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП свідчить про те, що працівники поліції усвідомлювали що водій ОСОБА_1 не перебуває у стані алкогольного сп`яніння і може продовжувати керувати транспортним засобом, а їхні висновки про його стан алкогольного сп`яніння скоріш за все є помилковими. Також зазначає, що рапорт працівника поліції не можна брати до уваги як належний і допустимий доказ, який би свідчив про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки такий складений поліцейським, який є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин. Враховуючи наведене просить справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вимог ст.268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, не є обов`язковою, вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пункту 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Згідно п.8.9 «б» ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, підтверджується такими доказами по справі: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №627321 від 29.03.2026 та серії ААД №998689 від 29.03.2026; рапортом інспектора СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Пушак Р. від 30.03.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6932009 від 29.03.2026; відеозаписами з місця події.

У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, алкогольних напоїв не вживав, не приймаються до уваги, оскільки за змістом частини першої статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, то суд такі відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.3 Розділу І даної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є лише суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, із оглянутих відеозаписів чи інших матеріалів справи не встановлено об`єктивних перешкод для проходження водієм відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо заперечення стороною захисту складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122-2 КУпАП, з огляду на те, що ОСОБА_1 не міг чути вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу через проблеми зі слухом, то такі судом відхиляються, оскільки як вбачається з оглянутого судом відеозапису для зупинки транспортного засобу поліцейські, окрім спеціального звукового сигналу, також увімкнули проблискові маячки червоного кольору, при цьому в темний період доби, що відповідно до п.8.9 «б» ПДР є вимогою про зупинку транспортного засобу.

Крім того, із відеозаписів видно, що ОСОБА_1 під час спілкування із поліцейськими реагує на їх запитання, дає на них відповіді, спілкується з ними та іншими особами.

При цьому суддею враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до них, суду не надав.

Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Інші доводи сторони захисту суд також відхиляє як такі, що не спростовують обставин викладених у протоколах про адміністративні правопорушення та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених: ч.1 ст.130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; та ч.1 ст.122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Виходячи з вищевикладеного, приходжу до висновку про застосування вимог ст.36 КУпАП в частині накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, а стягнення необхідно накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне (за тяжкістю адміністративного стягнення) правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, враховуючи, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, також беручи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП України застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст.23, 33, 36, 40-1, 122-2, 130, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справи ЄУН 455/598/26 (провадження № 3/455/317/2026), ЄУН 455/599/26 (провадження №3/455/318/2026), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - і об`єднаній справі надати ЄУН 455/598/26 (провадження № 3/455/317/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до частин третьої та четвертої статті 307 КУпАП, штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя А.В.Кушнір