Рішення № 137590530, 22.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/5830/26

Провадження № 2-о/463/239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року місто Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Ціпивко І. І.

з участю секретаря судового засідання: Гусак К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , подану її представником Діденком Володимиром Євгеновичем, заінтересована особа: Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

Стислий виклад позицій сторін

Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просить встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Красногвардійське Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, Україна, дитини чоловічої статі на ім`я ОСОБА_2 , у батьків: матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України; батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України, а також встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Джанкой Автономної Республіки Крим, Україна, особи на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця селища Кашкадар`я міста Карші Республіки Узбекистан.

Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Красногвардійське Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, Україна, народилась дитина чоловічої статі на ім`я ОСОБА_2 , у батьків: матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, та батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України, що підтверджується, зокрема, свідоцтвом про народження від 16 березня 2018 року серії НОМЕР_3 , довідкою про народження від 20 січня 2016 року № 39, а також виписним епікризом від 15 січня 2016 року.

Також зазначає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Джанкой Автономної Республіки Крим, Україна, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 03 вересня 2019 року, виданого на тимчасово окупованій території незаконним органом окупаційної влади.

Оскільки Автономна Республіка Крим є тимчасово окупованою територією, заявниця позбавлена можливості зареєструвати факт народження дитини та отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 у встановленому законодавством України порядку через компетентні державні органи, а також отримати необхідні для державної реєстрації смерті документи. Іншого способу захисту порушених прав заявниця не має, у зв`язку з чим встановлення відповідних фактів у судовому порядку є необхідним для подальшої державної реєстрації цих фактів в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідних свідоцтв.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 року визначено головуючу суддю Ціпивко І.І. для розгляду справи.

Ухвалою судді від 22.06.2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено таку в судове засідання.

Заяви та клопотання сторін та інші процесуальні дії у справі.

До суду представник заявника Діденко В.Є. подав заяву про розгляд справи про встановлення факту народження за його відсутності, вимоги заяви підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, відзиву чи будь-яких інших заперечень на заяву до суду не скерувала.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу та ухвалити рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

У зв`язку з неявкою учасників процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що заява підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

При цьому відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в тому числі справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Зокрема згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Джанкойським РВ ГУДМС України в АР Крим 22 листопада 2012 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та є громадянкою України.

ОСОБА_3 був громадянином України, уродженець селища Кашкадар`я, міста Карші, Республіка Узбекистан, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Прилуцьким МВ УДМС України в Чернігівській області 15 листопада 2012 року.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 червня 2014 року, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, про що складено актовий запис № 866, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 16 березня 2018 року, довідки про народження від 20 січня 2016 року № 39, а також виписного епікризу від 15 січня 2016 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина чоловічої статі на ім`я ОСОБА_2 , батьком якої є ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_1 .

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 03 вересня 2019 року, виданого на тимчасово окупованій території України.

Разом з тим, як вбачається із поданої заяви, заявник, як мати дітини позбавлена можливості зареєструвати народження дитини в позасудовому порядку через органи державної реєстрації актів цивільного стану громадян.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час виключно у разі неможливості реєстрації такого факту органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Так Указом Президента України № 64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище указ було затверджено.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 4220-IX від 15 січня 2025 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб і такий продовжує діяти на даний час.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 даної статті Закону Автономна Республіка Крим та місто Сімферополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року. При цьому згідно з ч. 1 ст. 3 Закону тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та міста Сімферополя визначається сухопутна територія таких, а також внутрішні води України цих територій.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Так згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України, ніяким чином не легітимізує таку владу. Разом з тим держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Частиною 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

Так пунктом 2 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я; б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о); в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о); г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о); ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вбачається з матеріалів заяви, отримані заявником документи на підтвердження факту народження дитини є недійсними на території України, оскільки видані незаконно створеними органами на тимчасово окупованій території України, а відомості про народження не внесенні до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відтак з огляду на вказане зареєструвати факт народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян Міністерства юстиції України заявниця не має можливості, оскільки документи про народження, які видані незаконними органами, не є документами, на підставі яких можливо здійснити державну реєстрацію народження особи, а отже не створюють жодних юридичних наслідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.

У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.

При цьому відповідно до ч. 4 даної статті Закону за відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Аналогічно пунктом 2 глави 1 розділу ІІІ вказаних вище Правил державної реєстрації актів цивільного стану визначено, що при відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

За правилами ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Водночас пунктом 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян України та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Також, окрім застосування зазначених норм до вказаних правовідносин, суд звертає увагу на роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, відповідно до п. 1 якої в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснюється у пунктах 10, 18 постанови суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту цивільного стану. У цей-же час, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, котрі видають уповноважені на те органи, а є лише підставою для їх одержання.

Висновки за результатами розгляду справи

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що заявниця ОСОБА_1 була дружиною та мала право звертатися із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Встановлення факту смерті ОСОБА_3 породжує для заявниці юридичні наслідки, оскільки дозволить їй у встановленому законом порядку припинити існуючі правовідносини померлого з державними органами та органами місцевого самоврядування. При цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.

За таких обставин, оскільки Автономна Республіка Крим, в якій постійно проживала заявниця, та зокрема м. Красногвардійське та м. Джанкой, де проживала заявниця, народилася дитина та помер її чоловік, є тимчасово окупованою територією, заявниця була позбавлена можливості у встановленому законом порядку здійснити державну реєстрацію відповідних актів цивільного стану у передбачені строки.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 315, 317, 319,354, 355, 430 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд,-

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Красногвардійське, Красногвардійського району, АР Крим, Україна дитини чоловічої статі на ім`я ОСОБА_2 , у батьків: мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство Україна, батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянство Україна.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Джанкой , АР Крим, Україна особи на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянство Україна, уродженця селища Кашкадар`я, міста Карші, Республіка Узбекистан.

Копію судового рішення негайно після його проголошення видати учасникам справи.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянинка України, проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 77 ЄДРПОУ 33286481.

Повне судове рішення складене та підписане суддею 22 червня 2026 року.

Суддя Ірина ЦІПИВКО