Рішення № 137589963, 19.06.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3619/26

провадження № 2/650/3446/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до ТЯГИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ про визнання права власності,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що позивач є власником вказаного житлового будинку, правовстановлюючій документ на який втрачено, тому позивач не може оформити право власності на будинок, з причини відсутності належних правовстановлюючих документів, які немає змоги відновити оскільки оригінали втрачені під час окупації.

Отже, оскільки у встановленому законом порядку позивач не може оформити свої права через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, він змушений звернутися до суду з даним позовом.

На судове засідання позивач не з`явився надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

На судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши надані суду письмові докази, а також проаналізувавши наведені позивачем доводи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Позивач на підставі договору дарування, ВРМ 210947 від 09.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом Бериславського райнотокругу Бабченко М.Д. за реєстровим № 716 отримав у власність житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до вказаного договору позивач був обдаровуваний житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після початку повномасштабного вторгнення військами країни-агресора та через тимчасову окупацію села Тягинка Бериславського району Херсонської області позивач був вимушений евакуюватись із зазначеного населеного пункту, в зв`язку з чим правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок було втрачено.

Водночас, право власності підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження № 478693348 від 25.05.2026, відповідно до якої позивач є власником житлового будинкку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , підставою для виникнення права власності зазначено «договір дарування, ВРМ 210947, ВРМ 210948, 09.08.2011, посвідчено приватним нотаріусом Бериславського райнотокругу Бабченко М.Д. за р. № 716».

Вказані відомості містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (старий реєстр).

Таким чином, позивачем оригінал вказаного договору дарування житлового будинку від 09.08.2011 було втрачено, а тому позивач позбавлений можливості оформити свої права у визначеному законом порядку, оскільки проведення реєстраційних дій на житловий будинок не є можливим через відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу, у той час як житловий будинок з будівлями і спорудами був придбаний на законних підставах, нікому іншому не проданий, не передарований, заборони на відчуження (арешти) зазначеного об`єкту нерухомості відсутні, зазначений об`єкт нерухомості не перебуває в іпотеці.

Відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, системний аналіз наведених положень закону та наданих судами вищих інстанцій роз`яснень дозволяє дійти висновку, що право особи, яка володіє нерухомим майном, втім не може підтвердити своє право власності на нього перед третіми особами, може бути захищене шляхом визнання за нею такого права в судовому порядку. Аналізуючи фактичні обставини справи, а також положення діючого на момент набуття позивачем права на спірний будинок, суд дійшов висновку про належність на праві власності позивачу вказаного житлового будинку, оскільки його було набуто у встановленому законом порядку та не вбачається підстав для припинення такого права на момент розгляду справи. Підставою звернення позивача до суду є неможливість доведення перед компетентним органом, свого права власності на вказаний будинок. Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача, який на законних підставах володіє належним йому нерухомими майном, проте не може це право підвередити перед третіми особами, а отже реалізувати свої пов`язані із цим похідні права, так і відповідача, який не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було невизнане неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до його компетенції, відповідачем позовні вимоги не заперечувалися з приводу підстав та предмету позову.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 265, ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до ТЯГИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ___ О.О. Сікора