Ухвала суду № 137589556, 23.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/10254/26

Номер провадження № 2/521/7374/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Громік Д.Д. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом спадкоємцем четвертої черги, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернулась до Хаджибейського районного суду м. Одеси із позовом до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом спадкоємцем четвертої черги.

Перевіривши матеріали справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Статтями 36,37 ЦПК передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-УШ «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що «питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України».

Стаття 15 Кодексу суддівської етики встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. «Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи».

Підставою заявлення суддею самовідводу є намір уникнення подальших сумнівів у сторін у неупередженості судді Громіка Д.Д. з наступних підстав.

Відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вересня 2012 року по вересень 2017 року. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем четвертої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Одеський апеляційний суд постановою від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнив. Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2022 року скасував. Ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОМР про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року залишено без змін.

19 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Хаджибейського районного суду м. Одеси із позовом до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом спадкоємцем четвертої черги, мотивуючи свій позов тим, що вона проживала однією сім`єю зі спадкодавицею.

Зважаючи на те, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення Приморського районного суду міста Одеси було скасоване та ухвалена постанова в складі колегії якої перебував суддя Громік Р.Д., з яким суддя Громік Д.Д. перебуває у родинних відносинах, а саме є рідним братом, тому з цих підстав заявлений самовідвід головуючим суддею Громіком Д.Д. підлягає задоволенню.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року та інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Суд (судді), зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді даного позову.

З урахуванням роз`яснень, викладених в «Бангалорських принципах поведінки суддів» від 19.05.2006 року, а саме - «Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справі в тому випадку, якщо для нього або неї не є можливим винесення неупередженого рішення в справі, або в тому випадку, коли в розумного спостерігача могли б виникнути сумніві в неупередженості судді. Іншими словами, це обґрунтування передбачає можливість того, що суддя може бути абсолютно об`єктивним в обставинах, які, проте викликають обґрунтоване підозріння в упередженні, що вимагає відведення судді. Але навіть при такому розумінні цього принципу критерієм для відведення все-таки є внутрішня позиція судді, хоча вона оцінюється з точки зору розумної особи. Від розумної особи потрібний, щоб воно уявило полягання розуму судді в даних обставинах. У цьому сенсі часто цитована думка про те, що "правосуддя повинне сприйматися як досконале", не може бути відокремлена від критерію, що стосується обґрунтованого підозріння в упередженості.», вважаю за необхідне заявити собі самовідвід.

Таким чином, розгляд суддею Громіком Д.Д. позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом спадкоємцем четвертої черги, може викликати сумніви в неупередженості судді, у зв`язку з чим суддя Громік Д.Д. вважає за необхідне заявити самовідвід.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Громіка Дмитра Дмитровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом спадкоємцем четвертої черги.

Передати цивільну справу №521/10254/26 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом спадкоємцем четвертої черги до канцелярії Хаджибейського районного суду м. Одеси для подальшого визначення головуючого по справі, відповідно до вимог процесуального законодавства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23 червня 2026 року.

Суддя: Громік Д.Д.