Ухвала суду № 137589484, 19.02.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/3896/13-ц

Провадження №6/504/3/26

Доброславський районний суд Одеської області

УХВАЛА

19.02.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.

секретаря- Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, цивільну справу за поданням державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеській області про обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 до повного та реального виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області у справі № 504/3896/14-ц ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Доброславського районного суду Одеської області знаходиться вказана цивільна справа.

У липні 2017 року Державний виконавець звернувся до суду з поданням щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України до виконання зобов`язань за рішенням відповідно до виконавчого листа по справі №504/3896/14-ц, виданого Комінтернівським районним судом Одеської області 29.12.2014 року.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Арцизькому районному ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження №52806114 від 03.11.2016 року по виконанню виконавчого листа Комінтернівського районного суду Одеської області №504/3896/13-ц 29.12.2014 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі 1/4частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.10.2013 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Боржником добровільно рішення суду не виконується, кошти на утримання дитини не сплачуються, утворилась заборгованість по аліментам, відповідно до розрахунку заборгованості, який складено державним виконавцем станом на 01.05.2017 року складає 67642,85 грн.

Посилаючись на те, що боржник ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів, відмовляється у добровільному порядку погасити заборгованість на утримання дитини, державний виконавець просив тимчасово обмежити право виїзду боржника за межі України до повної сплати заборгованості за виконавчим листом.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 вересня 2017 року тимчасово обмежено право виїзду ОСОБА_1 , за межі України - до виконання зобов`язань відповідно до виконавчого листа, виданого Комінтернівським районним судом Одеської області від 29.12.2014 року по справі №504/3896/13-ц.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 24.10.2018 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 справу повторно розподілено судді Барвенко В.К.

Сторони в судове засідання не з`явились, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку:

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦПК України (в редакції Закону на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції), тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконанні зобов`язання - до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

За змістом п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи чи керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК (в редакції Закону 2004 року, чинної на час розгляду справи в суді першої інстанції) наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК (в редакції Закону 2004 року, чинної на час розгляду справи в суді першої інстанції), подання державного виконавця розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо неналежного виконання зобовязання.

Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання.

У звязку з цим, з метою всебічного і повного зясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обовязків учасників спірних правовідносин, суду належить зясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобовязання в повному обсязі або частково.

Пунктом 8 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення вїзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється вїзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів.

В матеріалах справи містяться оригінали платіжних документів, які підтверджують поповнення картрахунку стягувачки ПП «Ламінар-Україна», а саме, чек від 02.10.2018 року про переказ стягувачці аліментів у розмірі 1559 грн., чек від 10.08.2018 року про переказ стягувачці аліментів у розмірі 780 грн., чеки від 13.07.2018 року, 19.06.2018 року, 18.06.2018 року, 06.06.2018 року, 17.05.2018 року, 19.04.2018 року, 04.04.2018 року, з яких вбачається «призначення платежу» - аліменти.

Крім того в справі містяться два розрахунки заборгованості (ксерокопії) по аліментах державного виконавця: від 23.02.2018 року, за яким заборгованість по аліментам боржника 01.01.2018 року відсутня, та 12.10.2018 року, згідно якого заборгованість по аліментам боржника станом на 30.09.2018 року складає 22572,24 грн.

Отже станом на 01.01.2018 року заборгованість, яка існувала на час звернення виконавця із вказаним поданням була погашена боржником.

Таким чином правових підстав для задоволення подання не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-260,353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеській області про обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 до повного та реального виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області у справі № 504/3896/14-ц, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів від дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя В. К. Барвенко