Рішення № 137589465, 15.06.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 523/15081/25

Номер провадження 2/504/1639/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк А.В.,

секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» в особі представника Кіріченка Віталія Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.01.2022 року у розмірі 27362,82 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 05.08.2025 року справу передано за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.

Ухвалою суду від 12.09.2025 року позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

13.10.2025 року представник позивача Ніколенко В.В. через систему «Електронний суд» звернулася з заявою, в якій усунула недоліки, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 20.10.2025 року справу прийнято до провадження та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.

В судове засідання, призначене на 15.06.2026 року представник позивача Кіріченко В.М. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Однак, в позовній заяві просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлявся судом належним чином, шляхом надіслання ухвали суду та судових повісток на адресу реєстрації, що підтверджується відповіддю №1639052 з Єдиного державного демографічного реєстру від 05.08.2025 року, однак, у судове засідання, призначене на 15.06.2026 року не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Отже, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, ухваливши заочне рішення у справі, за згодою представника позивача, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, оскільки, надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

У зв`язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https//privatbank.ua/terms.

12.01.2022 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 36485,00 грн, строк кредитування 11 місяців, процентна ставка 0,12 % річних (п.2.4 заяви), кількість та розмір платежів, періодичність платежі здійснюються щомісяця рівними частинами, згідно графіку погашення кредиту.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості, вбачається, що станом на 08.07.2025 року, у відповідача наявна заборгованість за договором б/н від 12.01.2022 року у розмірі 27362,82 грн., яка складається з: 27362,82 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань по вищезазначеному договору щодо своєчасного погашення кредиту, зумовило звернення АТ КБ «Приватбанк» до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.ст.1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1, 2 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 12.01.2022 року у розмірі 27362,82 грн., яка складається з: 27362,82 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Одночасно судом враховується, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування понесених останнім витрат зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,4,5,6,81,141,263-265,280-282,352,354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» в особі представника Кіріченка Віталія Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 12.01.2022 року у розмірі 27362 гривень 82 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Литвинюк А. В.