Ухвала суду № 137589026, 23.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/76/26

ун. № 759/1576/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника стягувача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду, яка діє в своїх та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 у вказаній скарзі просить визнати виконавчий лист №759/1576/22, виданий Святошинським районним судом міста Києва 26.03.2026 р. таким, що не підлягає виконанню повністю. Визнати неправомірними та скасувати такі постанови приватного виконавця Павелків Т.Л. виконавчого округу м. Києва:

- постанову від 29.04.2026 р. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 за виконавчим листом № 759/1576/22, виданим 26.03.2026 Святошинським районним судом міста Києва;

- постанову від 29.04.2026 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 за виконавчим листом № 759/1576/22, виданим 26.03.2026 Святошинським районним судом міста Києва;

- постанову від 29.04.2026 р. про стягнення з боржника основної винагороди виконавчому провадженні № НОМЕР_4 за виконавчим листом № 759/1576/22, виданим у 26.03.2026 Святошинським районним судом міста Києва;

- постанову від 29.04.2026 р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні НОМЕР_5 за виконавчим листом №759/1576/22, виданим 26.03.2026 Святошинським районним судом міста Києва;

- постанову від 29.04.2026 р. про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні НОМЕР_5 за виконавчим листом

№ 759/1576/22, виданим 26.03.2026 Святошинським районним судом міста Києва;

- постанову від 29.04.2026 р. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_4 за виконавчим листом №759/1576/22, виданим 26.03.2026 Святошинським районним судом міста Києва.

Зобов`язати приватного виконавця Павелків Т.Л. (виконавчий округ м. Київ, посвідчення №0432 від 29.11.2019 р.) повернути виконавчий лист до Святошинського районного суду м. Києва без виконання.

Визнати протиправними такі дії приватного виконавця Павелків Т.Л. (виконавчий округ м. Київ, посвідчення № 0432 від 29.11.2019 р.):

- прийняття до виконання та неповернення виконавчого листа стягувачу без виконання через те, що виконавчий лист не відповідає резолютивній частині рішення суду та містить арифметичні помилки, що унеможливило його виконання у законний спосіб;

- здійснення стягнення із соціальних виплат (допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, пенсії, пенсія по втраті годувальника для дитини-сироти; допомоги на поховання, виплати одноразових допомог), на які не може бути звернено стягнення відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що Київським апеляційним судом постановою від 27.03.2025 року у цивільній справі №759/1576/22 частково задоволено позов ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та скасовано законне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09.11.2023 року про відмову у задоволенні позову.

На даний час на зазначені рішення апеляційної інстанції подано касаційну скаргу до Верховного Суду, яка прийнята до розгляду відповідно до ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.02.2026р.

Святошинським районним судом м. Києва 26.03.2026 стягувачу видано виконавчий лист № 759/1576/22.

Приватним виконавцем Павелків Тетяною Леонідівною 29.04.2026 р. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_4 на підставі виконавчого листа № 759/1576/22, виданого Святошинським районним судом міста Києва 26.03.2026 р., для виконання постанови від 27.03.2025.

29.04.2026 за повідомленнями банків через Viber скаржниці стало відомо про арешт коштів на рахунках. 3 матеріалами виконавчого провадження змогла ознайомитись тільки 05.05.2026 (04.05.2026 не надано цієї можливості, двері в офісі приватного виконавця не відчинили). На день подання цієї скарги засобами поштового зв`язку листів або постанов від приватного виконавця не надходило.

Виконавчий лист № 759/1576/22 від 26.03.2026р. не відповідає резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 27.03.2025 року у цивільній справі №759/1576/22. У виконавчому листі резолютивної частини рішення щодо боржників пропущені слова «як правонаступників відповідачки ОСОБА_3 », що унеможливлює забезпечення виконання рішення суду у законний спосіб та змінює сам спосіб його виконання.

Тобто, стягнення з правонаступників (спадкоємців) мало відбутися у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину, як це передбачено ч. 4 ст. 1231 Цивільного Кодексу України.

Крім того, резолютивна частина постанови Київського апеляційного суду від 27.03.2025 року у цивільній справі № 759/1576/22 має арифметичні помилки щодо суми стягнення, та робить виконання неможливим.

Судом постановлено стягнути 21 340,70 грн, з яких: 15 779, 95 грн - сума основного боргу, 3 987, 16 грн - інфляційні втрати, 1 544, 56 - 3% річних та 28,98 грн - розмір внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку.

Сума 15 779, 95 грн + 3 987, 16 грн + 1 544, 56 +28,98 грн = 21 340,65 грн, а не 21 340,70 коп. Ці дві суми 21 340,65 грн та 21 340,70 грн мають співпадати.

Ці арифметичні помилки зазначені і у виконавчому листі, що унеможливлює виконання рішення суду.

Незважаючи на те, що виконавчий лист не відповідає резолютивній частині рішення суду та містить арифметичні помилки, що унеможливлює його виконання у законний спосіб, приватним виконавцем Павелків Т.Л. виконавчий лист не повернуто стягувачу, а прийнято до виконання та 29.04.2026 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4, що є неправомірним та незаконним.

У виконавчому провадженні прийняті постанови:

1)Постанова від 29.04.2026 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4.

2)Постанова від 29.04.2026 про арешт коштів боржника в сумі 26 479,32 гривні.

3)Постанова від 29.04.2026 про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2 313,94 гривні.

4)Постанова від 29.04.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 670 гривень.

5)Постанова від 29.04.2026 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження в сумі 356 гривень.

6) Постанова від 04.05.2026 про закінчення виконавчого провадження.

- постанова від 29.04.2026 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 прийнято приватним виконавцем Павелків Т.Л. на підставі виконавчого листа, який не відповідає резолютивний частині рішення суду та має арифметичні помилки в сумі стягнення та описки та мав бути повернутий стягувачу без виконання. Тому ця постанова є незаконною і повинна бути скасована.

- постанова від 29.04.2026 про арешт коштів боржника в сумі 26479,32 гривні є незаконною та повинна бути скасована з наступних причин:

На пенсійний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України», арештований приватним виконавцем Павелків Т.Л., надходили кошти допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (дитину-сироту ОСОБА_2 ), пенсія ОСОБА_1 , пенсія по втраті годувальника для дитини-сироти; допомога на поховання, виплати одноразових допомог, на які не може бути звернено стягнення відповідно до п. 8, 12 ч.1, п.1 ч.2 ст.73 Закону України «Про виконавче провадження».

Але приватним виконавцем Павелків Т.Л. 30.04.2026 р. здійснено неправомірне та незаконне стягнення коштів (пенсії та допомоги на дітей, над якими встановлено опіку/піклування), на які стягнення не може бути звернено, пенсійного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України» відповідно до платіжної інструкції N?JBKLQ4UODQ.

Напередодні 29.04.2026р. приватним виконавцем отримано відповідь на запит №333273720 від 29.04.2026р. до Державної податкової служби України про джерела та суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників-фізичних осіб, де зазначено за РНОКПП НОМЕР_2 , що доходи ОСОБА_1 отримуються від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Тобто, всі доходи ОСОБА_1 це соціальні виплати та пенсія на якому б рахунку вони не знаходились.

Для уточнення номеру рахунку, приватний виконавець мав право зробити запит до цих установ, але йому це не потрібно.

Порушуючи закон, приватний виконавець Павелків Т.Л. направила наступного дня платіжну інструкцію до банку для стягнення коштів дитини-сироти та пенсіонера-інваліда, що заборонено законом.

На рахунку ОСОБА_1 у «Монобанку» («Універсал Банк») арештовано та стягнуто навіть кошти «Зимової підтримки» в сумі 5353,51 грн., виплачені на дитину-сироту ОСОБА_2 .

04.05.2026р. скаржником подано до приватного виконавця Павелків Т.Л. засобами поштового зв?язку заяву про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 від 29.04.2026 р. та повернення виконавчого листа стягувачу без виконання з документами.

Але приватним виконавцем не вжито заходів для повернення неправомірно стягнутих пенсійних коштів та соціальних допомог.

Натомість приватним виконавцем видано постанову від 04.05.2026 р. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_4.

Наступного дня 05.05.2026 р. приватним виконавцем вже при закінченому виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_4 здійснювалося повернення надлишково стягнутих коштів в сумі 5 353,51 грн, що мало бути проведеним ще до закриття виконавчого провадження № НОМЕР_4.

Враховуючи викладене, скаржник просить задовольнити скаргу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18.05.2026 року прийнято до провадження скаргу.

В судове засідання з`явилися скаржник ОСОБА_1 та представник стягувача ОСОБА_4 , які надали свої пояснення та заперечення щодо скарги.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У задоволенні вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити, оскільки зазначене питання не є предметом розгляду даної скарги. У межах розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд перевіряє лише законність відповідних рішень, дій або бездіяльності виконавця. Питання щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, вирішується судом у порядку, передбаченому статтею 432 ЦПК України, за відповідною заявою, а не в межах розгляду скарги.

Частиною 1 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09.11.2022 року позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишений без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.03.2025 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року скасоване та ухвалене нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні у розмірі 21 340,70 грн, з яких: 15 779, 95 грн - сума основного боргу, 3 987, 16 грн - інфляційні втрати, 1 544, 56 - 3% річних та 28,98 грн - розмір внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку та судовий збір у розмірі 1 798,73 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11.04.2025 року постановлено виправити описки по всьому тексту постанови Київського апеляційного суду від 27 березня 2025 року та у вступній частині ухвали Київського апеляційного суду від 20 березня 2025 року про призначення до розгляду, а саме замість невірно зазначеного відповідача: « ОСОБА_5 або ОСОБА_3 », необхідно вважати правильним та читати: « ОСОБА_3 , правонаступниками прав та обов`язків якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , піклувальником якого є ОСОБА_1 ».

Виправити описку в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 27 березня 2025 року, а саме замість: не вірно зазначеного: «Стягнути з ОСОБА_5 …» - вважати правильним та читати:« Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , піклувальником якого є ОСОБА_1 , як правонаступників відповідачки ОСОБА_3 …».

Виправити описки у реквізитах сторін, а саме замість: невірно зазначеного: «Відповідач: ОСОБА_5 , адреса: ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) - вважати правильним та читати: «Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ».

26.03.2026 року на виконання вищевказаного судового рішення Святошинським районним судом м. Києва виданий виконавчий лист.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 29.04.2026 року відкрите виконавче провадження НОМЕР_5.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 29.04.2026 року накладено арешт на грошові кошти/електронні кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 26 479,32 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 04.05.2026 року виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №759/1576/22 від 26.03.2026 закінчено.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За змістом ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З матеріалів справи не вбачається, що скаржником було подано та/або приватним виконавцем Павелків Т.Л. отримано документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Частинами 1, 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Надаючи оцінку дослідженим доказам і матеріалам виконавчого провадження, суд зазначає, що стягнення із доходів боржника здійснюється у розмірі, передбаченому виконавчим документом та в межах, визначених статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд погоджується з доводами боржника, що із виплаченої їй одноразової грошової допомоги на поховання та допомоги по втраті годувальника на утриманця ОСОБА_2 , над яким встановлено опіку, не може проводитись стягнення аліментів в силу ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, із досліджених судом матеріалів не слідує, що на вказані кошти було звернено стягнення.

Як свідчать досліджені судом матеріали, рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» використовувався і використовується ОСОБА_1 для поточних розрахунків і отримання інших виплат, а не тільки вищевказаних грошових допомог, і доказів того, що сума, яка була списана в рахунок погашення заборгованості, є частиною отриманої нею 14.04.2023 одноразової грошової допомоги на поховання та допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, суду не надано.

Постановою Верховного Суду України від 29.01.2025 №279/809/24 звернуто увагу на те, що саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів Боржника, відповідно до частини третьої ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання.

За правилами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи скаржника про неправомірні дії, бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л.щодо стягнення коштів із виявлених рахунків боржника, оскільки виконавець під час здійснення виконавчого провадження вчинив ряд послідовних дій у межах наданих повноважень для забезпечення виконання рішення суду, відмов банківської установи приватному виконавцю щодо неможливості стягнення із зазначеного рахунку коштів не надходило, в тому числі у зв`язку з цільовим призначенням виявлених коштів.

Таким чином, боржником не доведено неправомірність дій і рішень приватного виконавця Павелків Т.Л., а також порушення прав боржника, у зв`язку із чим належить відмовити у задоволенні скарги.

Керуючись ст. 259, 260, 450-452 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23.06.2026 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб