Рішення № 137588702, 22.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22682/25

провадження № 2/753/13561/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 24 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Авентус Україна" було укладено договір кредиту № 8601448, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" надало позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5500,00 грн. 13 серпня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "ЄАПБ" перейшло право вимоги за кредитними договорами, зокрема, і за договором № 8601448 від 24 грудня 2024 року. Також 02 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" було укладено договір позики № 79762979, відповідно до якого ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" надало позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 3800,00 грн. 14 червня 2021 року між ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено договір факторингу №14/06/2021, згідно якого, з урахуванням укладених в подальшому додаткових угод до ТОВ "ФК "ЄАПБ" перейшло право вимоги за договорами позики, в тому числі і за № 79762979 від 02 лютого 2024 року. У зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитних договорів, у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 36 835,00 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2025 року цивільну справу № 753/22682/25 передано судді Шаповаловій К.В.

Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме - зазначення доказів, що підтверджують факт отримання та користування відповідачем кредитними коштами.

05 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 06 листопада 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію, яка містить банківську таємницю.

16 червня 2026 року до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація, у якій зазначено, що у банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 . Окрім того, суду було надано інформацію, що 20 лютого 2024 року на рахунок надійшли кошти у сумі 3800,00 грн.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками двічі направлялася відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, зокрема, з відмітками «адресат відсутній».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 20 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" було укладено договір позики № 79762979, відповідно до якого ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" надало позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 3800,00 грн, строк дії кредиту - 30 днів, дата погашення кредиту; процентна ставка - 2,5%.

Відповідно до пункту 29 договору, реквізитами платіжної картки позичальника є НОМЕР_2 .

Вказаний договір позики підписаний електронним одноразовим ідентифікатором 18232, про що свідчить п. 29 договору, реквізити та підпис сторін.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, у якому зазначена періодичність платежів, розмір реальної процентної ставки,загальна вартість кредиту.

Окрім того, 24 грудня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8601448, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5500,00 грн, строк кредиту - 360 днів, процентна ставка - 1% в день.

З пункту 2.1 договору вбачається, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника С6882, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить п. 10 договору кредиту, реквізити та підпис сторін.

Додатком № 1 до договору є графік розрахунків та орієнтована сукупна вартість кредиту, у якому зазначений розмір реальної процентної ставки та загальна вартість кредиту.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" та ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані вище договори прирівнюються до укладених в письмовій формі.

13 серпня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено договір факторингу № 13082025, згідно якого до ТОВ "ФК "ЄАПБ" перейшло право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за договором № 8601448.

Також, 14 червня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено договір факторингу №14/06/21, згідно якого та із урахуванням додаткових угод, до ТОВ "ФК "ЄАПБ" перейшло право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за договором № 79762979.

Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку про укладеність кредитних договорів між відповідачем та первісними кредиторами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Щодо договору № 8601448 від 24 грудня 2024 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації ТОВ «Пейтек», 24 грудня 2024 року на рахунок № НОМЕР_3 було зараховано кошти у сумі 5500,00 грн.

Отже, вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 5500,00 грн на умовах передбачених договором.

Відповідачем не заперечувався та не спростовувався факт отримання від ТОВ «Авентус Україна» кредитних коштів та користування ними.

13 серпня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено договір факторингу № 13082025, згідно якого до ТОВ "ФК "ЄАПБ" перейшло право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за договором № 8601448.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту № 8601448 на загальну суму 21 635,00 грн, з яких 5500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6180,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 9955,00 - сума заборгованості за пенею/штрафами.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за договором позики перед ТОВ «Авентус Україна» чи сплата такої позивачу після укладання договору факторингу.

Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 8601448 від 24 грудня 2024 року.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором факторингу.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 21 635,00 грн, з яких 5500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6180,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 9955,00 - сума заборгованості за пенею/штрафами.

Згідно умов договору строк кредитування становив 360 днів, та відповідно до розрахунку заборгованості, долученому до матеріалів справи вбачається, що нарахування заборгованості за тілом кредиту та відсотками здійснювалося у період з 24 грудня 2024 року по 23 квітня 2025 року, тобто в межах періоду, передбаченого умовами договору.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання за кредитним договором, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 5500,00 та заборгованості за процентами у розмірі 6180,00 грн, що в загальному розмірі складає 11680,00 грн.

З приводу стягнення із відповідача заборгованості за пенею/штрафами, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи, що договір позики між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений 24 грудня 2024року, тобто під час дії воєнного стану та в період дії положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, вимога позивача щодо стягнення із відповідача пені/штрафів за договором кредиту, задоволенню не підлягає.

Щодо договору № 79762979 від 20 лютого 2024 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації, яка надана суду АТ КБ «Приватбанк», у банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 . З наданої банком інформації вбачається, що 20 лютого 2024 року на рахунок надійшли кошти у розмірі 3800,00 грн.

Отже, вбачається, що ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 3800,00 грн на умовах передбачених договором.

Відповідачем не заперечувався та не спростовувався факт отримання від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» кредитних коштів та користування ними.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено договір факторингу №14/06/21, згідно якого та із урахуванням додаткових угод, до ТОВ "ФК "ЄАПБ" перейшло право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за договором № 79762979.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 79762979 від 20 лютого 2024 року на загальну суму 15200,00 грн, з яких 3800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11400 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за договором позики перед ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» чи сплата такої позивачу після укладання договору факторингу.

Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 79762979.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором факторингу.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 15200,00 грн, з яких 3800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11400 грн - сума заборгованості за відсотками.

Разом з тим, згідно умов договору вбачається, що кредит надавався строком на 30 днів, та згідно відомостей, які містяться у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, яка є додатком №1 до договору, проценти за користування кредитом складають 2850,00 грн.

Відомостей про укладення додаткових угод про відстрочку виконання зобов`язання або про пролонгацію дії договору матеріали справи не містять.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Таким чином, стягненню із відповідача підлягає сума процентів нарахована станом на день закінчення строку дії кредитного договору складає 2850,00 грн.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання за кредитним договором, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення боргу в загальному розмірі 6650,00 грн, з яких: 3800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2850,00 грн - сума заборгованості за процентам, які нараховані у межах дії строку кредитного договору.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача коштів за договором позики № 8601448 від 24 грудня 2024 року у розмірі 11680,00 грн, з яких 5500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6180,00 грн - сума заборгованості за відсотками, а також за договором № 79762979 від 20 лютого 2024 року в сумі 6650,00 грн, з яких: 3800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2850,00 грн - сума заборгованості за процентам, які нараховані у межах дії строку кредитного договору. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідача складає 18 330,00 грн

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість:

-за договором позики № 8601448 від 24 грудня 2024 року у розмірі 11680,00 грн, з яких 5500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6180,00 грн - сума заборгованості за відсотками,

-за договором № 79762979 від 20 лютого 2024 року в сумі 6650,00 грн, з яких: 3800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2850,00 грн - сума заборгованості за процентам, які нараховані у межах дії строку кредитного договору,

що загалом складає 18 330,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1506,80 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження:м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.В.Шаповалова