Рішення № 137588210, 23.06.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/501/26 Пров. №2/478/388/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючого - судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду с-ща Казанка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит від 09.08.2025 року № 6554563, де просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 18 822,50 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 грн сума заборгованості за процентами; 9 500,00 грн сума заборгованості за неустойкою/пенею.

Також позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати, а саме, розмір сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 09 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6554563, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит»), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов договору. Згідно з його умовами сума кредиту становить 5 000,00 грн, строк кредитування/строк договору 360 днів, розмір першого обов`язкового платежі 2287,50 грн, процентна ставка/день (фіксована) та становить 0,95%, комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн). Договір було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора: 551228.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу №25/020/26, згідно якого первісний кредитор передав новому кредитору права вимоги до боржників, зазначені в Реєстрі прав вимог, зокрема право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії (Надійний) №6554563 від 09.08.2025 року.

Відповідно до реєстру прав вимог №25/02/26 від 25 лютого 2026 року до договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 18 822,50 грн, з яких: 5 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 322,50 грн сума заборгованості за відсотками, 9 500,00 грн сума заборгованості за неустойкою.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду. Також вказаною ухвалою суду було витребувано у АТ КБ Приват Банк інформацію щодо належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 та виписку по картковому рахунку за період з 09.08.2025 року - 12.08.2025 року.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно клопотання зазначеного в позовній заяві та повторно поданого до суду від 29.05.2026 року, представник позивача просила проводити розгляд справи без участі позивача, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач про причини своєї неявки не повідомила, відзиву не подала, будь-яких клопотань у справі не заявляв.

Суд вважає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними в матеріалів справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6554563. Договір було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора: 551228.

Відповідно до п. 2.1 Договору Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит»), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов договору.

За умовами п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 та 2.2.5. Договору сума кредиту становить 5 000 грн, строк кредитування/строк договору 360 днів, розмір першого обов`язкового платежу 2287,50 грн, період сплати Мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування Кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування Кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість обов`язкових Мінімальних обов`язкових платежів становить 11. Дата Першого обов`язкового платежу 07.09.2025.

Згідно п. 2.2.6. договору розмір мінімального обов`язкового платежу (сплата процентів у строк сплати процентів, визначений у п.п. 2.2.4 п. 2.2 договору) розраховується а формулою: МОП = Т*П*К, де МОП- розмір Мінімального обов`язкового платежу, Т основна сума боргу (сума кредиту), П процентна ставка за один день користування кредитом, К- кількість днів користування кредитом у періоді, яка становить 30 на дату укладення договору.

З умов п. 2.2.8. договору передбачено комісію за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн).

З договору вбачається, що дата надання кредиту 09.08.2025 року, дата повернення 03.08.2026 року, процентна ставка/день (фіксована) 0,95%, орієнтована загальна вартість кредиту 22 962,50 грн, неустойка грн/день 250,00 грн, загальні витрати за кредитом 17 962,50 грн.

Денна процентна ставка за умовами договору становить 0,998% (п.2.3.1. договору).

Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з якою укладено договір №6554563 від 09.08.2025 року, ідентифікована ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» одноразовим ідентифікатором: 551228, 09.08.2025 року о 12:49:04.

Згідно з інформацією, наданою директором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за договором №6554563 було видано кошти, № платежу 033764522993.

За інформацією про проведення платежу, згідно умов договору убачається, що 09.08.2025 року о 12 год 49 хв на платіжну картку НОМЕР_3 було здійснено успішну операцію на суму 5 000 грн.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу №25/02/26, згідно якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах права вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за відповідний Реєстр за плату, у передбачений договором спосіб.

Згідно Реєстру прав вимоги №1 до позивача перейшло право вимоги щодо відповідачки ОСОБА_1 за договором №6554563 від 09.08.2025 року на загальну суму 18 822,50 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 грн сума заборгованості за процентами; 9 500,00 грн сума заборгованості за неустойкою/пенею.

З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідачка не повернула суму позики та не сплачувала проценти за користування нею, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором від 09.08.2025 року № 6554563 складає 18 822,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 322,50 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 9 500,00 грн заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею.

Факт належності відповідачці платіжної карти № НОМЕР_3 та зарахування на її картковий рахунок грошових коштів в розмірі 5 000,00 грн підтверджується відомостями АТ КБ ПриватБанк від 12.05.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260540/112360-БТ.

Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦКУкраїни встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника виникло зобов`язання надати грошові кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути суму позики та сплатити проценти за користування нею.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог статей 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Фінансова установа ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а відповідач в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

Стосовно стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», суд приходить до наступного.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до відповідачки, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за позикою на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В той же час, як було встановлено судом, відповідачка заборгованість за кредитом належним чином не погашала, внаслідок чого заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) №6554563 складає 5 000,00 грн суми кредиту, 4 322,50 грн нарахованих процентів за користування кредитом, 9 500 грн нарахованої пені.

Що стосується нарахованої неустойки в розмірі 9 500,00 грн, то суд враховує, що зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був неодноразово продовжений Указами Президента України із затвердженням відповідними Законами України та діє безперервно до теперішнього часу.

Кредитний договір було укладено 09.08.2025 року, тобто, в період дії воєнного стану в Україні, що прямо забороняло проводити нарахування відповідачу штрафів за кредитом.

Виходячи з цього, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідачки неустойки в розмірі 9 500,00 грн за кредитним договором відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню та з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за кредитом у сумі 9 322,50 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 133, ч. ч. 1, 2, 3 ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Ткаченко Ю.О. надавалась правова (професійна правнича) допомога позивачу у даній справі, що підтверджується витягом з акту № 9ФП від 02.03.2026 року на суму 4500 грн, договором про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року № 25-08/25/ФП з додатками та копією платіжної інструкції від 25.03.2026 року.

В силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із викладеного, оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача на 49,53%, тому він має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 49,53%, а саме у сумі 2 228,85 грн.

Згідно з вимогами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 318,69 грн (2466,40 грн * 49,53%).

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6554563 від 09 серпня 2025 року в розмірі 9 322,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - розмір кредиту та 4 322,50 грн - нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, ЄДРПОУ 43311346) судовий збір в розмірі 1 318,69 грн.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, ЄДРПОУ 43311346) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 228,85 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.06.2026 року.

Суддя О.О. Томашевський