Ухвала суду № 137587660, 18.06.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1464/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141160000266 від 22.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,

встановив:

В провадженні Бродівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

24.02.2026 року прокурором Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_7 подано клопотання в якому просить накласти арешт на капітальну будівлю, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 4620310100:16:003:0036, площа якої зайнято під забудовою становить 29,20 кв. м., розташованої по вулиці Залізнична у м. Броди Золочівського району Львівської області, за координатами: 50.076981, 25.141432, яка перебуває в розпорядженні ОСОБА_5 та є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, з метою запобігання можливості її перетворення, заборони її відчуження та розпорядження, а також забезпечення збереження речового доказу та можливої спеціальної конфіскації у кримінальному провадження №12025141160000266 від 22.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що зазначена будівля зведена самовільно, без належних дозвільних документів на право користування земельною ділянкою та без дозволу на виконання будівельних робіт. Прокурор вказує, що споруда відповідає ознакам речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки є безпосереднім предметом злочинного посягання та зберегла на собі сліди протиправної діяльності. Крім того, санкція ч. 3 ст. 197-1 КК України передбачає покарання у виді штрафу до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно до положень ст. 96-1 КК України є підставою для застосування спеціальної конфіскації майна. Оскільки існують реальні ризики того, що обвинувачена (як власник будівельних матеріалів) може вчинити дії щодо відчуження, демонтажу, перебудови чи перетворення майна з метою уникнення відповідальності, прокурор наголошує на необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, оскільки відсутні дані, що вказана споруда є капітальним будівництвом, а є фактично тимчасовою спорудою, на розміщення якої у обвинуваченої є всі дозволи. На даний момент у вказаній споруді зберігаються будівельні матеріали. Підприємницька діяльність не здійснюється.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації.

Судом встановлено, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що вона у другому півріччі 2016 року, діючи умисно, самовільно зайняла земельну ділянку комунальної власності Бродівської територіальної громади в особі Бродівської міської ради по вул. Залізничній у м. Броди, та без правовстановлюючих документів на землю і без відповідних дозволів на будівництво, здійснила спорудження капітальної будівлі площею 29,20 кв.м на частині земельної ділянки з кадастровим номером 4620310100:16:003:0036.

Факт приналежності земельної ділянки та її правовий статус підтверджуються листом Бродівської міської ради № 2025/1263/03-01 від 14.07.2025 року, відповідно до якого вказана ділянка за координатами 50.076981, 25.141432 відноситься до комунальної форми власності (категорія землі житлової та громадської забудови; цільове призначення 03.12 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування) та перебуває у постійному користуванні Комунального підприємства «Броди».

Судом також досліджено паспорт прив`язки № 1-12 від 25.02.2016 року, виданий відділом містобудування, архітектури та будівництва Бродівської РДА, з якого вбачається, що ОСОБА_9 надавався дозвіл виключно на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності терміном дії до 17.02.2018 року. Будь-яких документів, які б надавали обвинуваченій право здійснювати капітальне будівництво на цій ділянці, суду не надано.

Даний факт додатково підтверджується витягом з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) № LI01:8719-8617-4525-5434 від 17.07.2025 року, згідно з яким ОСОБА_5 не отримувала містобудівних умов та обмежень, дозволів на виконання будівельних робіт та не реєструвала декларацій про початок чи завершення будівництва.

Крім того, згідно з висновком судової експертизи № 1800-Е від 24.06.2025 року, об`єкт, розташований за вказаними координатами, за своїми конструктивними характеристиками (зовнішні стіни з газобетонних блоків, цоколь із залізобетонної плити товщиною 220 мм з набетонкою, покрівля з металопрофілю, наявність підключення до інженерних мереж) є капітальною будівлею, має ознаки нерухомого майна, оскільки його переміщення без суттєвої шкоди та зміни призначення є технічно неможливим. Загальна площа земельної ділянки під забудовою становить 29,20 кв.м.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Оскільки предметом і безпосереднім результатом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , є саме самовільно збудована капітальна будівля, вона безпосередньо містить у собі відомості про об`єктивну сторону злочину (параметри, матеріали, місце розташування). Суд вважає, що дана будівля повністю відповідає критеріям речового доказу. Зміна її первісного стану, перебудова, продаж будівельних матеріалів чи демонтаж до ухвалення остаточного рішення у справі можуть унеможливити проведення додаткових процесуальних дій та дослідження доказів безпосередньо судом.

Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави майна за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Санкція ч. 3 ст. 197-1 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, що створює законодавчі підстави для застосування ст. 96-1 КК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю).

Суд зазначає, що титульне (законне) володіння майном виникає виключно на належних правових підставах (закон, договір, рішення суду тощо). Оскільки капітальна споруда зведена самовільно на землі комунальної власності, яка перебуває в постійному користуванні КП «Броди», без жодних правовстановлюючих документів, обвинувачена ОСОБА_5 не може вважатися її законним володільцем. Таким чином, зазначене майно є предметом злочину і потенційно підлягає спеціальній конфіскації в дохід держави.

Водночас, вирішуючи питання про межі обмеження прав обвинуваченої, суд керується вимогами ст. 173 КПК України щодо співмірності та пропорційності втручання у права людини.

Суд зазначає, що завданням арешту майна у даному провадженні є забезпечення незмінності статусу будівлі як речового доказу та гарантування можливості її подальшої спеціальної конфіскації у разі ухвалення обвинувального вироку. Сам по собі факт фізичного перебування обвинуваченої у приміщенні чи використання його за призначенням (без проведення будівельних робіт, які змінюють конструктивні елементи) не створює загрози для збереження будівлі, її знищення чи приховування.

Повна заборона користування майном на стадії судового розгляду, до встановлення винуватості особи вироком суду, була б надмірним тягарем для обвинуваченої та не викликана нагальною процесуальною необхідністю. Натомість збереження за ОСОБА_5 права користування цією будівлею дозволить забезпечити належний баланс між завданнями кримінального провадження та захистом прав особи.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченій, що право користування майном не включає в себе право на зміну його технічних чи конструктивних характеристик, перебудову або добудову.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково: накласти арешт на майно із забороною відчуження та розпорядження, але із збереженням за обвинуваченою ОСОБА_5 права користування вказаною будівлею.

На підставі наведеного, керуючись статтями 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт в частині заборони відчуження та розпорядження капітальною будівлею, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4620310100:16:003:0036, площа якої зайнято під забудовою становить 29,20 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 , за координатами: 50.076981, 25.141432, яка перебуває в розпорядженні ОСОБА_5 .

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 23.06.2026 року.

Суддя ОСОБА_1